Методика підготовки та проведення лекцій



Скачати 138,53 Kb.
Сторінка1/35
Дата конвертації24.03.2020
Розмір138,53 Kb.
ТипЛекція
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


Галицький коледж 

імені В’ячеслава Чорновола 

 

 

 

 

методичний відділ 

 

Сучасна лекція у 

вищому 

навчальному закладі

 

 

 

методичні

 рекомендації  

     для викладачів-початківців 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль, 2012 

 


 



 

 

 

 



 

 

У рекомендаціях містяться матеріали, які допоможуть  молодому викладачеві 



якісно  підготувати  і  провести  лекцію  як  одну  з  найпоширеніших  форм  викладу 

навчальної інформації. 

 

 

 



 

 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 



ЗМІСТ 

 

1. Лекція: поняття, функції, принципи 



 

2. Види лекцій 

 

3. Методика підготовки лекції 



 

4. Методика проведення лекції 

 

5. Методика самоаналізу лекції 



 

6. Література 

 

7. Додатки 



 

 

 

Передмова 

Найпоширенішою  формою  проведення  занять  у  Галицькому  коледжі    імені     

В’ячеслава  Чорновола  є  лекція.  Це  універсальний  спосіб  передачі  великого  обсягу 

інформації значній кількості слухачів. 

Але сучасна лекція багато у чому відрізняється від лекцій у минулому. 

Тому у даному посібнику описані не тільки традиційні, а й інноваційні форми 

лекцій. 

Матеріали стане у пригоді і досвідченим педагогам, і викладачам з невеликим 

педагогічним досвідом. 

 

 

 

 

 



 



1



1

.

.

 

 

Л

Л

Е

Е

К

К

Ц

Ц

І

І

Я

Я

:

:

 

 

П

П

О

О

Н

Н

Я

Я

Т

Т

Т

Т

Я

Я

,

,

 

 

Ф

Ф

У

У

Н

Н

К

К

Ц

Ц

І

І

Ї

Ї

,

,

 

 

П

П

Р

Р

И

И

Н

Н

Ц

Ц

И

И

П

П

И

И

 

 

 

Розмаїття  форм  і  методів  організації  навчального  процесу,  застосування 



інноваційних  освітніх  технологій  у  вищій  школі,  пошуки  альтернативних  шляхів  

передачі  знань  не  змогли  вплинути  на  фундаментальність  лекційно-семінарської 

форми організації занять, що в абсолютній більшості вузів залишається провідною. 

Сама назва свідчить про те, що одним з базових компонентів є 



лекція.

 

Цей термін походить від латинського "lectio", що у перекладі означає читання, 



а  похідне  "lector"  -  читець.  Таке  значення  обумовлено  тим,  що  спочатку  у  Давній 

Греції,  Давньому  Римі,  а  потім  і  в  університетах  середньовічної  Європи  основною 

формою роботи викладача було коментоване читання текстів книг.  

На  сучасному  етапі  лекція  виступає  і  як  організаційна  форма  навчання  - 

«специфічний  спосіб  взаємодії  викладача  і  слухачів  (студентів),  у  рамках  якого 

реалізується  різноманітний  зміст  і  різні  методи  навчання»,  і  як  метод  навчання  - 

«монологічний виклад навчального матеріалу в систематичній і послідовній формі, 

сконцентрований, в основному, навколо фундаментальних проблем науки». 

Разом  з  тим,  у  методичній  літературі  висловлюються  неоднозначні  думки  з 

приводу лекції як форми заняття. Прихильники традиційної дидактики вбачають її 

переваги  в тому, що лекція допомагає: 

-

 



у достатньо економній формі сконцентрувати інформацію, передбачену 

змістом освіти; 

-

 

набагато  швидше  друкованих  видань  відреагувати  на  зміни  у 



законодавчій, нормотворчій базі; 

-

 



деякою мірою компенсувати брак новітніх підручників і посібників; 

-

 



класифікувати і прокоментувати тенденції при значній кількості різних, 

іноді протилежних,  точок зору на певну проблему

-

 

зосередитися на найбільш складних питаннях, у яких важко розібратися 



самостійно; 

- формувати у тих, хто навчається

уміння слухати і усвідомлювати побачене 



і почуте, здійснювати такі важливі розумові операції, як аналіз, синтез, порівняння 

тощо; 


-

 

здійснювати  безпосередній  контакт,  емоційний  і  виховний  вплив 



викладача на слухачів (студентів), чого не може дати жодний підручник; 

-

 



втілювати принцип зв’язку теорії з практикою, висвітлювати результати 

наукової діяльності як власні, так і колег;  

-

 

найбільш  ефективно  окреслювати  напрямки  подальшої  самостійної 



роботи. 

Опоненти цієї теорії натомість виставляють протилежні докази: 

-

 

лекція  не  відповідає  новітнім  тенденціям  підготовки  фахівця,  адже  на 



практиці  очікують  спеціалістів,  які  мають  не  тільки  певні  знання,  але  й  більшою 

мірою - вміння та навички роботи

-

 

лекція провокує репродуктивне навчання, в результаті чого гальмується 



творче  самостійне  мислення,  а  семінарське  заняття  потім  перетворюється  на  її 

переказ; 




 

-



 

на  сучасному  етапі  викладач  перестав  бути  єдиним  джерелом  знань,  а 

тому  набагато  ефективнішою  є  самостійна  робота  слухача  (студента)  із 

підручниками, Інтернет тощо; 

-

 

лекція     примушує  того,  хто навчається,  залишатися  на  позиції об’єкта 



педагогічного процесу; 

-

 



одночасне  спілкування  з  достатньо  великою  аудиторією  не  дозволяє 

здійснювати  диференційований  підхід,  а  тим  самим  робити  лекцію  цікавою  і 

корисною  як  для  відмінника,  так  і  для  того,  хто  не  вирізняється  особливими 

здібностями; 

-

 

лекція регламентована у часі, а тому далеко не завжди можна висвітлити 



всі питання належним чином; 

-

 



часом  лекції  перетворюються  на  диктант,  при  якому  не  всі  встигають 

осмислити сказане викладачем

-

 

за  відсутності  технічних  засобів  навчання  під  час  лекції  задіюються 



лише  слухові  аналізатори,  в  той  час  як  приблизно  80-90%  людей  переважно 

отримують  і  запам’ятовують  інформацію  через  канал  "око-мозок".  Тож  за 

психологічними  чинниками  можна  констатувати  певне  порушення  законів 

перцепції. 

Усе перелічене дає підстави окремим вченим стверджувати: "…Прийшов час 

усвідомити,  що  лекція  як  загальноаудиторна  форма  роботи  є  найбільш 

неефективною серед інших форм навчання студентів у вищій школі". 

Безумовно,  така  позиція  вирізняється  своєю  категоричністю,  але  наведені 

контрдоводи  певною  мірою  вказують  шляхи  вдосконалення  лекції  як  форми 

організації навчального процесу.  

Знайти  альтернативу  лекції  вкрай  важко,  адже  вона  виконує  ряд  дуже 

важливих 



функцій

, серед яких: 



-  інформаційна  функція 

-  лекція  дозволяє  у  найбільш  концентрованій  формі 

зосередити ту інформацію, що репрезентує зміст освіти; поряд з передачею системи 

потрібних  знань  про  предмет  допомагає  аудиторії  самостійно  вибудовувати  цю 

систему в процесі «образ - мислення»; 

-  методологічна  функція 

лекції  забезпечує  вироблення  певного  наукового 

підходу до предмета, що полягає у вивченні предмета у русі й розвитку. При цьому 

лектор  демонструє  творчу  лабораторію  генези  ідеї,  закону,  принципів,  теорії 

пізнання, явищ природи і суспільства, культури; 

- виховна функція 

лекції має свої специфічні особливості, оскільки, з одного 

боку, спонукає викладача самоудосконалюватися на педагогічній ниві, а з іншого - 

формує ціннісні, моральні орієнтири слухачів, їх громадську активність, розуміння 

соціальних і професійних норм поведінки;  

- розвивальна функція 

лекції пов'язана із завданням формування пізнавальної 

активності  аудиторії,  вимагає  ведення  лекційного  викладання  як  процесу 

самостійного  творчого  пізнання.  Завдання  -  включити  аудиторію  в  процес 

наукового  пошуку,  разом  з  аудиторією  заново  осмислити  цей  процес,  підводячи 

слухачів (студентів) до самостійного усвідомлення одержаних висновків. 



-  орієнтуюча  функція 

лекції  дозволяє  спрямувати  слухача    (студента)  в 

потоці  інформації,  одержаної  із  різноманітних  джерел  -  лекцій,  семінарських  та 



 

практичних занять, вивчення навчальної та наукової літератури тощо. Здійснюючи 



огляд  наукової  літератури,  розкриваючи  сутність  наукових  шкіл,  аналізуючи 

теоретичні положення, лектор виділяє основне, істотне, вказує на правильний шлях 

вирішення  поставлених  завдань,  допомагає  виділити  головне  і  відкинути  зайве, 

вибудовує одержану наукову інформацію в чітку систему; 



- організуюча функція 

лекції надзвичайно значуща, саме вона робить лекцію 

незамінною, найважливішою ланкою навчального процесу. У всій багатоманітності 

форм  і  методів  навчальної  діяльності  тільки  лекція  здатна  об'єднати  всі  елементи 

складного  процесу  пізнання,  організувати  й  спрямувати  процес  для  досягнення 

поставлених педагогічних цілей; 



-  діагностична функція

  проявляється  у  тому, що, читаючи  лекцію, викладач 

водночас  при  здійсненні  зворотного  зв’язку  відзначає,  які  з  питань  важко 

сприймалися  аудиторією,  що  у  подальшому  може  викликати  ускладнення  на 

семінарських  заняттях;  як  у  подальшому  можна  удосконалити  виклад  даної  теми 

тощо;


 

-  стимулююча  функція

  виражається  в  тому,  що  після  гарної  лекції  виникає 

бажання  пізнати  ще  більше,  знайти  відповіді  на  ті  питання,  які  зацікавили  своєю 

неоднозначністю, проблематичністю;



 

-  систематизуюча  функція

  полягає  у  тому,  що  саме  лекція  дозволяє 

найбільш  наочно  продемонструвати  місце  навчальної  дисципліни  у  системі  наук, 

виявити  міжпредметні  й  міждисциплінарні  зв’язки,  втілювати  правило:  "Навчай 

спеціальності, а не окремому предмету".

 

Безперечно,  всі  ці  функції  лекції  можуть  бути  виділені  лише  для  зручності 

дослідження;  у  живому  процесі  лекційного  викладання  вони  тісно  пов'язані  й 

взаємозумовлені. 

Повною мірою реалізувати перелічені функції, зробити лекцію повноцінною 

допомагають такі дидактичні 



принципи: 

  



 

Спрямованості навчання на реалізацію мети освіти. 

 



 

Науковості та інформативності

.  


 

Логічності й систематичності. 

 



 



Наступності

.  


 

Доступності викладеного матеріалу

.   



 



Проблемності навчання

 



 

Історичності.

  



 

Зв'язку теорії з практикою, навчання з життям.

  



 

Єдності навчання й виховання.

  



 

Свідомості й активності.

  



 

Наочності. 

 



 

Міцності знань.

  

 



 


 






Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка