Методичні вказівки до проведення практичних і семінарських занять з курсу «Методика навчання географії»


на базі джерел отримання інформації



Pdf просмотр
Сторінка36/121
Дата конвертації27.01.2020
Розмір0,95 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   121
на базі
джерел отримання інформації.
Вона виглядає таким чином.
Словесні методи: переказ, бесіда, інструктаж.
Практичні методи: вправа, тренування, рольова гра.
Наочні методи: ілюстрація, показ, демонстрація.


20
Систематизуючи всі існуючі класифікації, Бабанський Ю. К. поділив їх на 3 великі групи:
А) Методи організації навчально – пізнавальної діяльності;
Б) Методи стимуляції та мотивації;
В) Методи контролю та самоконтролю.
Виходячи з того, що методи – це засоби організації навчальної діяльності, поділяють на такі групи:
А) Методи набуття нових знань;
Б) Методи формувань умінь та навичок;
В) Методи перевірки та оцінки знань.
Харламов В. Ф. – поділяє методи навчання на 5 груп:
1. Методи усного викладання.
2. Методи закріплення матеріалу.
3. Методи застосування знань на практиці.
4. Методи самостійної роботи.
5. Методи перевірки та оцінки знань.
Таким чином, незалежно від класифікації метод треба розглядати як упорядкований засіб взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів з досягнення учбово – виховних цілей, як засіб організації учбово – пізнавальної діяльності учнів.
Лекція № 4
Тема: Принципи навчання географії.
План.
1. Психологічні основи навчання географії.
2. Дидактична теорія процесу навчання.
Процес навчання географії з теоретичної точки зору базується на слідуючи, тісно пов’язаних з психологічними особливостями набуття учнями нових географічних знань та навичок, принципами.
Принцип єдності свідомості та діяльності, який був сформульований А. Н.
Леонтьевим та С. Л. Рубінштейном. ЇЇ суттю є положення, що психіка формується під час діяльності у даному контексті – учбовій. Важливо і те, що розумовий розвиток неможливий без самостійного аналізу географічного об’єкту, що вивчається. В методиці географії це положення реалізовано в шкільних підручниках (наявність завдань, запитань).
Другий принцип, який займає важливе місце в практиці методики викладання географії – це принцип співвідношення між навчанням та розвитком.


21
Л. С. Виготський неодноразово підкреслював, що на кожному стані навчання повинна бути забезпечена “зона найближчого розвитку”, інакше кажучи, постійне зростання проблемних завдань.
Третій принцип – це реалізація концепції поетапного формування розумових дій ( П.
Я. Гальперин та М. Ф. Разін). ЇЇ основою є почергове відпрацювання основи операційно – логічних дій, починаючи з порівняння з підключенням більш складних понять, що аналізуються.
З дидактичної точки зору у методиці викладання географії необхідно застосування слідуючи принципів.
1. Принцип науковості навчання. Суть його полягає в тому, що на уроках географії учні вивчають географічний матеріал, який має об’єктивний характер (фактично встановлено. Крім того, відбирається найсуттєвіший зміст, встановлюється причинно
– наслідкові зв’язки, чітка визначеність понять, ознайомлення з сучасними науковими теоріями.
2. Принцип системності передбачає вивчення шкільного курсу географії у логічному зв’язку та послідовності. Цей принцип, в найпершу чергу, реалізовано у структурі шкільної програми з географії.
3. Принцип доступності навчання реалізується у слідую чого. Текст підручника повинен бути зрозумілий учням, не переобтяжений зайвою термінологією, завдання сформульовані чітко, графіка відображати суть географічного об’єкту або явища.
4. Принцип наочності ґрунтується на системній демонстрації конкретних об’єктів.
Процесів, моделей або їх географічних образів. Наочність може бути: джерелом нових знань, способом контролю знань, або інструментом.
5. Принцип проблемності. Його суть – в побудові системи проблемних ситуацій які ускладнюються і потребують самостійних розумових зусиль учнів. Реалізація цього принципу в методиці викладання географії базується на застосуванні спочатку окремих операцій – логічних дій.
Саме ці основні дидактичні вимоги забезпечують практичну основу досягнення цілей в шкільному курсі географії.
Лекція № 5
Тема: Засоби навчання географії.
План.
1. Поняття – засоби навчання.
2. Класифікація засобів навчання.
3. Методика системного застосування.
4. Особливості використання географічних карт.
У структурі учбово – виховного процесу вивчення шкільного курсу географії засоби навчання розглядаються як дидактичний комплекс, який системно використовується у ході формування основних географічних понять. Загальна система засобів навчання має гнучкий характер застосування, постійно змінюючи співвідношення діючих компонентів.
В основу сучасної класифікації засобів навчання географії покладено їх розподіл за


22 способом зображення і відображення географічних об’єктів та явищ.
Перша група класифікації засобів навчання представлена натуральними об’єктами до яких відносяться: об’єкти природи та предмети господарської діяльності ( колекції гірських порід та мінералів, зразки промислової продукції, гербарії, тощо: природні і господарські об’єкти у навколишньому середовищі, які розглядаються під час екскурсії ( форми рельєфу, грунти, рослинність, річки, озера, ставки, промислові підприємства тощо).
Друга група – це моделі натуральних об’єктів і явищ. До них належать: об’ємні моделі
( глобус), форми поверхні: розташування і принципи дії артезіанського басейну.
Площинні ілюстративні посібники (картини, малюнки, слайди, діафільми, кінофільми, тощо).
Третя група – це описи і зображення географічних об’єктів і явищ за допомогою символів. До них належать – вербальні посібники, підручники, довідники, робочі зошити, щоденники, текстові таблиці. Картографічні посібники (географічні карти, атласи, контурні карти, картосхеми). Схематичні посібники ( опорні схеми, листи опорних сигналів, проблемно – символічні сигнали). Графічні та статистичні посібники ( графіки, діаграми).
Четверта група –засобів навчання географії представлена прикладами для відтворення аналізу процесів та явищ природи і суспільства. До них належать: вимірювальні прилади – метрологічні, астрономічні, математичні; технічні засоби навчання: телевізор, відеомагнітофон, комп’ютер, епідеоскоп, діапроектор, магнітофон.
Натуральні об’єкти сприяють формуванню уявлень учнів про географічні об’єкти і явища, що вивчають.
Моделі натуральних об’єктів і явищ – це спеціально змодельовані засоби навчання, що дають уявлення про географічні об’єкти, явища та природні процеси.
Описи і зображення географічних об’єктів і явищ за допомогою символів. Навчально
– наочні посібники цієї групи сприяють розвитку уяви, абстрактного мислення дітей. З їх допомогою вчитель географії розкриває суть і структуру об’єктів та явищ, особливості їх існування в просторі і часі.
Прилади для відтворення й аналізу процесів і явищ природи та суспільства – це прилади, які призначені для організації вимірювальних робіт на місцевості, в класі, а також для визначення та систематизації кількісних та якісних показників природних процесів та явищ. Вони формують загальну групу сучасних технічних засобів навчання географії.
Методична робота з підручником географії базується на слідуючи положеннях:
1. Ознайомлення з структурою підручника.
2. Аналіз застосування учбових прийомів використання його компонентів.
3. Формування системи вмінь та навичок його повсякденного використання на всіх трьох рівнях самостійної пізнавальної діяльності учнів виконання домашніх завдань.
Робота з географічними картами.


23
Карта об’єднує, узагальнює знання з фізичної, соціальної та економічної географії.
Методика її системного застосування на уроках географії базується на організації роботи учнів на трьох рівнях.
Перший рівень – це відпрацювання вміння читати фізичну карту в початковій школі.
Другий рівень базується на роботі з вміння за допомогою набутих нових географічних знань, проаналізувати властивості географічних об’єктів, які відображенні на карті, встановити картографічні орієнтири їх просторового співвідношення.
Третій рівень побудований на відпрацюванні вміння працювати з різнотематичними, використовувати допоміжні дані (графіки, діаграми, схеми).
Загальний результат методичної роботи з використання географічних карт відтворюється у практичному плані під час комплексного аналізу географічного об’єкту або усієї території, що вивчається.
Методика роботи з об’ємними засобами ґрунтується на порівняльному аналізі застосування глобусу, макету, картини, що потребує системної організації їх практичного використання на різних станах формування географічних знань та умінь.
Лекція №6.
Тема: Урок географії.
План.
1. Урок як основна форма навчання.
2. Структурні компоненти уроку.
3. Типи уроків з географії.
4. Підготовка до його проведення.
Головна форма організації навчально – виховного процесу з вивчення географії є урок.
Виходячи з дидактичних принципів організації навчання, існують певні вимоги до уроку.
1. Чітка спрямованість щодо вивчення мети уроку, що має триєдиний характер
(пізнавальний, розвиваючий, виховний).
2. Конкретика завдань, які визначені обсягом знань, умінь, та навичок учнів, а також розвиток їхнього наукового світогляду.
3. Доступність навчального матеріалу, викладання його змісту з урахуванням віку учнів.
4. Генералізація навчального матеріалу, виділення головного у змісті та його зв’язок з попередніми знаннями.
5. Науковість змісту уроку, який повинен відповідати сучасному рівню географічних знань.
6. На кожному уроці потрібна організація самостійної діяльності, вчитель повинен навчати учнів методам та прийомам роботи різними джерелами знань.


24 7. Необхідно поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну роботу учнів. Повна зайнятість учнів класу – для цього необхідно урізноманітнити форми та методичні прийоми проходження всіх етапів уроку.
8. Більший обсяг матеріалу учні повинні засвоїти на уроці, вчитель організує основну роботу класу довкола вивчення головних тематичних понять.
9. Усі етапи уроку повинні носити взаємопов’язаний характер, потрібна методична розробка реалізації логіки встановлення їх зв’язку.
Важливу функцію у реалізації цілей уроку відіграє його структурна основа.
До структурних компонентів уроку географії відносять організаційний момент, мотиваційний блок, актуалізацію опорних знань, вивчення нового матеріалу, узагальнення та систематизацію знань, підведення підсумків уроку, пояснення домашнього завдання.
Організаційний момент – початковий компонент уроку. Вчитель концентрує увагу класу на собі, досягає необхідного рівня трудової дисципліни та перевіряє готовність класу до уроку.
Мотивація класу базується на появі у учнів свідомої зацікавленості у тому, що вивчається на уроці, його практичній значущості.
Актуалізація опорних знань. Крім того, що перевіряє якість географічних знань, що були вивчені до уроку, створює також основу до переходу к вивченню нового тематичного матеріалу.
Вивчення нового матеріалу базується на поетапному формуванні опорно – тематичних понять з використанням між предметних зв’язків та системним застосуванням елементів повторення.
Підведення підсумків уроку – обов’язків компонент уроку. На ньому вчитель акцентує увагу на головних положеннях теми, їх взаємодії, необхідному колі знань, за допомогою яких можливо відповісти на контрольні запитання теми.
Домашнє завдання вчитель конкретизує, розкриває суть його виконання, наводить приклади роботи з картографічним матеріалом.
Типи уроків географії створюють класифікацію, пов’язану логікою вивчення шкільного курсу географії.
Вступні уроки – проводяться на початку навчального року з метою створення мотивації, підвищення рівня зацікавленості учнів до курсу географії, який буде вивчатися впродовж учбового року.
Комбіновані уроки – найбільш поширений тип, виконує кілька цілей – перевірка, вивчення нового матеріалу, закріплення, продовження формування географічних понять.
Уроки вивчення нового матеріалу мають за головну мету вивчення значного обсягу матеріалу що потребує застосування різних джерел знань.


25
Уроки розширення та поглиблення знань використовують нестандартні форми організації і рольові ігри, конференції, диспути, мета яких – підвищити рівень географічної ерудиції, максимально розкрити інтелектуальний потенціал учнів.
Уроки застосування набутих знань на практиці реалізуються у проведенні самостійних та практичних робіт з метою формування практичних навичок застосування географічних знань.
Уроки корекції та контролю мають тісно пов’язаний характер, тому що потрібно спочатку виявити помилки, а потім їх позбутися. Під їх завдання складаються блоки самоконтролю ( у вигляді вікторин, ребусів, кросвордів).
Готуючись до проведення будь – якого типу уроку з географії вчитель повинен реалізувати такі етапи:
1.
Ознайомитись з раціональною схемою побудови план – конспекту уроку.
2.
Записати п’ять головних компонентів навчання.
3.
Сформулювати три мети уроку.
4.
Відібрати зміст навчального матеріалу на базі основних положень теми.
5.
Відібрати необхідні терміни.
6.
Проаналізувати карту (атлас).
7.
Систематизувати засоби навчання.
8.
Визначити допоміжний матеріал та форму його реалізації на конкретному етапі уроку.
9.
Розробити план – конспект ( з урахуванням роботи учнів на трьох рівнях навчання.
10.
Проаналізувати структуру домашнього завдання з урахуванням реальних можливостей класу.
Лекція № 7.
Тема: Методика вивчення курсу “Загальна географія” – 6 клас.
План.
1. Мета і завдання курсу.
2. Основний зміст.
3. Методика навчання.
Роль курсу в системі шкільної географії.
Мета: навчальна – сформувати поняття про компоненти географічної оболонки землі, їх взаємодію і закономірності планетарного масштабу.
Развиваюча – сформувати систему базових елементів про географічну оболонку
Землі.
Виховна – формування потреби в дослідженні, пізнанні природи.
Завдання.
1. Ознайомлення з географією як наукою
2. Формування знань про взаємовідносини оболонок Землі.
3. Вдосконалювання вмінь работи з картою.
4. Визначення положення географічних обєктів.


26
Лекція №8
Тема: Методика вивчення курсу “Географія материків і океанів” – 70 годин.
План.
1. Мета і завдання курсу.
2. Структура курсу.
3. Методичні особливості курсу.
4. Проблеми курсу.
Курс “ Географія материків та океанів переслідує слідуючи цілі:
- навчальна – сформувати у учнів 7 класу поняття про природний комплекс планети Земля, причинах природного різноманіття, населенні Землі та його впливу на природне середовище;
- розвиваюча – на базі логічного розвитку діалектичного мислення школярів, навчитися бачити причинно – наслідкові зв’язки на глобальному рівні;
- виховна- формувати у учнів вміння об’єктивно оцінювати події в природній та суспільній сферах, здатність відчувати повагу до інших народів, їх культурних особливостей та надбань.
Основні завдання курсу:
1. На базі системного використання картографічного матеріалу навчити учнів просторової орієнтації.
2. Організувати впродовж вивчення усього курсу відпрацювання основної номенклатури ( з використанням тестових форм контролю географічних знань та умінь).
3. Забезпечити активну участь учнів класу у проведені позакласної роботи з географії.
4. Розширити уяву учнів про прояви природних закономірностей за допомогою сучасного допоміжного матеріалу.
Структура курсу виглядає таким чином.
Вступ – 5 год. ( Предмет, методи, карти).
Ключові слова: Закономірність.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   121


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка