Методичні рекомендації з елективного курсу «дерматоонкології» для студентів / магістрів вищих навчальних закладів львів 2017



Сторінка81/119
Дата конвертації26.03.2020
Розмір2 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   77   78   79   80   81   82   83   84   ...   119
Пухлина (tumor) – первинний безпорожнинний елемент незапального характеру. Пухлина може мати чіткі (доброякісний перебіг) або нечіткі границі (недоброякісний перебіг, інфільтративний ріст). Величина та глибина залягання пухлини – різні (бородавкаповерхневе розміщення, невеликі розміри; ліпома – глибоке залягання, великі розміри). Пухлина здатна розпадатися (ракова виразка), зникати безслідно (бородавка) або існувати незмінно багато років (ліпома).

Міхурець (vesicula) – первинний порожнинний елемент, який міститься в епідермісі, має круглу форму, наповнений серозною рідиною, величиною від мікроскопічних (мікровезикула, наприклад при екземі) розмірів до головки сірника. Внаслідок еволюції міхурця утворюється невеличка ерозія. З’явитися міхурець може як результат спонгіозу (ексудативні зміни в епідермісі при екземі), балонуючої дегенерації (при герпетичних захворюваннях), або внутриклітинної вакуолізації (епідермофітія).

Міхур, пузир (bulla) – первинний порожнинний елемент, який міститься в епідермісі, має круглу форму, наповнений серозною рідиною, величиною більше головки сірника. Як і у випадку міхурця, внаслідок еволюції міхура утворюється ерозія. Найбільш часто міхурі розміщуються під епідермісом. Такі міхурі називають субепідермальними (при дерматиті Дюрінга, червоному плоскому лишаї). Міхур, що розміщений в базальному шарі епідермісу внаслідок розпаду його клітин (акантоліз) називають інтраепідермальним (при пузирчатці). Міхур, який розміщений під роговим шаром епідермісу, називають субкорнеальним.

Гнійничок (pustula) – первинний порожнинний елемент, наповнений гноєм. Утворення гнійничків можуть спричинити різноманітні мікробні фактори, зокрема: стафілококи або стрептококи. Гнійнички поділяють на шість різновидів залежно від їх розміщення. Поверхнево розміщені (в границях епідермісу) елементи, які ні з чим не зв’язані і мають розмір до головки сірника, називаються імпетиго. Такі ж гнійнички, тільки розміром більше ніж головка сірника, називаються фліктена. На прикладі імпетиго і фліктени можна також продемонструвати відносність поділу елементів на первинні й вторинні. Наприклад, ці елементи можуть виступати в ролі первинних, коли з’являються на незміненій шкірі, але імпетиго може бути вторинним елементом внаслідок еволюції (нагноєння) міхурця, а фліктена – внаслідок еволюції міхура/пузиря. Фліктена та імпетиго залишають після себе відповідних розмірів ерозію та пігментну пляму. Гнійничок, який ні з чим не зв’язаний, але розміщується глибоко, називають ектимою. При розпаді поверхні ектими утворюється виразка (глибокий дефект шкіри), після якої завжди залишається рубець. Якщо гнійничок зв’язаний з волосяним фолікулом, його називають фолікулітом (глибоке ураження фолікула), або остіофолікулітом (розміщення лише в усті волосяного фолікула). Остіофолікуліт загоюється безслідно, а фолікуліт завжди завершується утворенням рубця. Останній вид гнійничка називають вугром (акне) – це елемент, який зв’язаний із сальною залозою, конусоподібної форми. Вугор може еволюціонувати, зникаючи безслідно, а при глибокому розміщенні – залишати після себе рубець.

Кіста (cіsta) – первинний порожнинний елемент незапального характеру, який розміщується в дермі і оточений сполучнотканинною капсулою. Величина кісти може бути різною, від горошини до кулака і навіть головки плоду. Вміст кісти також може бути різноманітний: серозна рідина, жир, епітелій і його деривати, волосся, зуби і т.д. Від інших порожнинних елементів кіста відрізняється наявністю капсули і тим, що вона незапального характеру.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   77   78   79   80   81   82   83   84   ...   119


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка