Методичні рекомендації з елективного курсу «дерматоонкології» для студентів / магістрів вищих навчальних закладів львів 2017



Сторінка80/119
Дата конвертації26.03.2020
Розмір2 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   76   77   78   79   80   81   82   83   ...   119
Судинні незапальні плями з’являються внаслідок неправильного розвитку в шкірі кровоносних судин. Вони поділяються на вроджені (судинний невус) та набуті (телеангіектазії). Останні представляють собою стійке розширення судин, яке утворюється внаслідок порушення іннервації поверхнево розміщених капілярів і виникає під впливом несприятливої дії кліматичних факторів або нервово-рефлекторного збудження. Такі плями з’являються, наприклад, на обличчі при захворюваннях печінки, або у робітників цехів з гарячим технологічним процесом (сталеварів) як професійні ознаки (стигми).

Плями, які з’являються в результаті крововиливів у шкіру, внаслідок різноманітних травм, або підвищеної ламкості чи проникливості судин, називають геморагічними. Вони не зникають при діаскопії. Здебільшого такі плями змінюючи свій колір на синій, зелений та жовтий, а потім зникають безслідно. Розрізняють 5 підвидів геморагічних плям: петехії (petechiae) – величиною до головки сірника, пурпура (purpura) – величиною від головки сірника до нігтя, екхімоз (ecchymosis) – величиною від нігтя до долоні і великі крововиливи – сугіляції (sugylatio). Лінійні крововиливи (наприклад, від удару палкою або батогом) називають вібіцес (vibices).

Третя група плям – це пігментні плями, які утворюються внаслідок зміни кількості пігменту в шкірі (збільшення чи зменшення). Такі плями прийнято ділити на три підгрупи: гіперхромні, гіпохромні та ахромні.

Гіперхромні плями в свою чергу ділять на вроджені (пігментні невуси) і набуті. Дрібні ділянки гіперпігментації називають веснянками (ephelides). Вроджені гіперпігментовані вогнища з явищами гіперкератозу називають лентіго, а великі темні ділянки шкіри, які виникають внаслідок порушення функції печінки, або у хворих з ендокринними хворобами – хлоазма.

Гіпохромні плями переважно утворюються внаслідок еволюції первинних або вторинних елементів і представляють собою ділянки шкіри зі зниженим вмістом пігменту.

Ахромні (депігментовані плями) також бувають вродженими (альбінізм (albinismus)) та набутими (вітіліго (vitiligo)). Це ділянки шкіри з повною втратою пігменту.

Пігментні плями можуть бути прикладом відносності поділу елементів на первинні та вторинні. Наприклад, гіперхромні плями (веснянки), або ахромні плями (альбінізм, вітіліго) можуть бути в ролі первинних елементів, а гіпохромні плями (після еволюції міхурця, гнійничка, папули і т.д.) – в ролі вторинних.



Слід виокремити штучні плями, які розвиваються внаслідок штучного введення в шкіру забарвлюючих речовин (татуювання).

Вузлик (papulа) – первинний безпорожнинний елемент, який підвищується над поверхнею шкіри, має чіткі границі, в складці шкіри не пальпується, може розсмоктуватися безслідно, або лущитися й залишати пігментну пляму. Вузлик ніколи не розпадаєтьсяз утворенням виразки чи рубця.

За гістологічною будовою папули поділяють на три види: епідермальні, дермальні та епідермодермальні. В епідермальній папулі (як, наприклад, при псоріазі) спостерігаються три патологічні процеси: гіперкератоз, паракератоз і акантоз. За рахунок гіперкератозу (потовщення рогового шару епідермісу) та паракератозу (відсутність міжклітинних зв’язків) епідермальна папула лущиться. Акантоз (нерівномірне, на різній висоті розміщення сосочків дерми) можна виявити методом зішкрябування, при якому на поверхні папули з’являється точкова кровотеча. Дермальна папула характеризується наявністю клітинного інфільтрату в сосочковому шарі дерми (при сифілісі), за рахунок чого вона підвищується над рівнем шкіри. Епідермодермальний вузлик представляє собою суміш процесів, які спостерігаються при епідермальній і дермальній папулі (при червоному плоскому лишаю).

Клінічно вузлики поділяють на різновиди: міліарні – величиною від просяного зерна до головки сірника; сочевицеподібні (лентикулярні) – величиною від головки сірника до копійкової монети; папули величиною від двокопійчаної до пятикопійчаної монети називають монетоподібними або нумулярними (нумуля – монета); папули більших розмірів – бляшками. За формою та обрисами вузлики бувають круглими, кулеподібними, плоскими, випуклими, конусоподібними, правильних або неправильних обрисів. Вони можуть бути зв’язані з волосяним фолікулом або протокою сальної чи потової залози, можуть мати в центрі пупкоподібне вдавлення (наприклад, при червоному плоскому лишаю).

Горбик (tuberculum) – первинний безпорожнинний елемент, який підвищується над поверхнею шкіри, має чіткі границі, в складці шкіри пальпується, завжди залишає після себе виразку (глибокий дефект шкіри) і рубець. Величина горбика коливається від просяного зерна до кедрового горішка. Колір горбика може бути червоний, блідо-червоний, жовто-червоний. Від вузлика горбик відрізняється тим, що пальпується в складці шкіри та залишає після себе рубець. Гістологічно горбик представляє собою клітинний інфільтрат у глибоких шарах дерми.

Вузол (nodus) – первинний безпорожнинний елемент, який підвищується над поверхнею шкіри, має чіткі границі. Шкіра над ним береться в складку, оскільки вузол гістологічно представляє собою клітинний інфільтрат в підшкірній жировій клітковині. Розміри цього елементу висипки – від горошини до курячого яйця і більше. Переважно вузол розпадається з утворенням виразки та рубця.

Пухир (urtica) – первинний безпорожнинний елемент, який підвищується над поверхнею шкіри, без чітких границь, куполоподібної форми, як правило, свербить і не залишає після себе жодних вторинних елементів. Утворюється пухир внаслідок реакції антиген-антитіло (алергічна реакція при кропив’янці), токсичного подразнення (опік кропивою) чи механічної дії (симптом Унна при мастоцитозі), при яких відбувається дегрануляція мастоцитів зі звільненням біологічно активних речовин (гістамін, серотонін), розширення судин (в цей період на шкірі спостерігається почервоніння) із збільшенням їх проникності та ексудації серозної рідини. Таким чином, в дермі утворюється набряк. Тому пухир підвищується над поверхнею шкіри, в центрі він білий (стискання судин внаслідок набряку), а по периферії – рожевий.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   76   77   78   79   80   81   82   83   ...   119


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка