Методичні рекомендації з елективного курсу «дерматоонкології» для студентів / магістрів вищих навчальних закладів львів 2017



Сторінка19/119
Дата конвертації26.03.2020
Розмір2 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   119
Епідерміс. В епідермісі товстої шкіри є п’ять добре виражених шарів: базальний, остистий (шипуватий), зернистий, блискучий та роговий.

Базальний шар утворений розміщеними на базальній мембрані епітеліальними клітинами – базальними епідермоцитами, серед яких знаходяться пігментні клітини (меланоцити) та внутрішньоепідермальні макрофаги (клітини Лангерганса). Базальні епідермоцити мають циліндричну або овальну форму, базофільну цитоплазму й кругле ядро. Цитоплазма містить значну кількість тонофібрил і кератинових філаментів. Останні в примембранних зонах формують пучки, за участю яких утворюються десмосомні та напівдесмосомні контакти між епідермоцитами.

Меланоцити – клітини з відростками, які розгалужуються у напрямку поверхневих шарів епідермісу. В 1 мм2 шкіри людини налічується від 800 до 2500 меланоцитів. Співвідношення кількості базальних епідермоцитів і меланоцитів у базальному шарі епідермісу становить 10:1. На гістологічних препаратах меланоцити виявляються при імпрегнації сріблом. Маркерний фермент меланоцитів – ДОФА-оксидаза. Меланоцити нагромаджують меланін у вигляді оточених біомембраною овальних гранул довжиною 0,5 мкм – меланосом, які є похідними ендоплазматичної сітки і комплексу Гольджі. У цитоплазмі меланосоми утворюють концентричні скупчення з 3-15 гранул. Меланін здатний поглинати ультрафіолетові промені, чим захищає тканини організму від його ушкоджувальної дії. Ультрафіолетове випромінювання стимулює проліферацію меланоцитів. Водночас у результаті досліджень епідермісу людей з різним кольором шкіри (європеоїдної, монголоїдної та негроїдної рас) виявлено, що кількість меланоцитів у базальному шарі епідермісу приблизно однакова у людей всіх расових груп, однак у європеоїдів меланінові гранули виявлені лише в клітинах базального шару, тоді як у монголоїдів і негроїдів меланін нагромаджують клітини всіх шарів епідермісу.

Клітини Лангерганса є різновидом макрофагів – так званими «дендритними клітинами», які, крім епідермісу, містяться також у складі слизових оболонок рота, ануса, піхви, сечових шляхів, бронхів і рогівки ока. Вони мігрують у шкіру з кісткового мозку. Клітини Лангерганса утворюють відростки, а у цитоплазмі містять значну кількість лізосом, нерідко – й фагоцитовані гранули меланіну. Клітини Лангерганса можуть захоплювати антигени і передавати їх Т-хелперам, здатні індукувати проліферацію Т-лімфоцитів. Вони першими з імунокомпетентних клітин контактують з антигенами зовнішнього середовища, беруть участь у протипухлинних реакціях організму, а також забезпечують місцеві захисні реакції епідермісу.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   119


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка