Методичні рекомендації з елективного курсу «дерматоонкології» для студентів / магістрів вищих навчальних закладів львів 2017


Короткі відомості з розвитку дерматоскопії



Сторінка17/119
Дата конвертації26.03.2020
Розмір2 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   119
Короткі відомості з розвитку дерматоскопії. Власне, дерматоскопія як наука не така й молода. Вперше цей метод діагностики застосував J.C.Kolhaus у 1663 році, досліджуючи дрібні судини нігтьового ложа за допомогою мікроскопа. Приблизно через два століття C. Hueter скористався ідеєю J.C.Kolhaus для детального вивчення капілярів у ділянці нижньої губи.

У 1893 році G.Unna першим запропонував використовувати імерсійну олію для дерматоскопії. У 1916 році було спроектовано перші моно- і бінокулярні дерматоскопи. У 1920 року I.Saphier запровадив термін «дерматоскопія» і запропонував детальний опис можливих методів застосування дерматоскопа. В 1930 році H.Hinselmann застосував принципи дерматоскопії в кольпоскопії для діагностування виразкових і пухлинних утворень.

У п’ятдесяті роки ХХ сторіччя дерматоскопія розвивалася у США. У 1951 році L.Goldman зробив аналіз невусів і меланом, використовуючи моноокулярні епілюмінесцентні прилади. У 1971 році R.Mackie вперше чітко пояснила переваги поверхневої дерматоскопії для диференціювання незлоякісних і злоякісних пігментних утворень на передопераційному етапі. У 1981 році дослідження R.Mackie в Європі продовжили P.Fritsch і R.Pechlaner.

У 1987 році група вчених на чолі з H.Pehamberger представила перший диференційно-діагностичний алгоритм (Pattern analysis), що ґрунтується на вивченні ознак незлоякісних і злоякісних пігментних пухлин шкіри. Цей алгоритм дає змогу виконувати диференційну діагностику меланоцитарних і немеланоцитарних, а також злоякісних і незлоякісних пігментних новоутворень шкіри за характерними візуальними ознаками, виявленими під час дерматоскопії, які відповідають певній морфологічній структурі.

У 1989 році Р.Soyer виявив кореляцію дерматоскопічних критеріїв з належними гістопатологічними структурами. У 1990 році F.A. Bahmer запропонував дерматоскопічну термінологію. Того ж року група вчених на чолі з O.Braun-Falco винайшла ручний дерматоскоп. Через рік J.Kreusch і G.Rassner опублікували перший дерматоскопічний атлас.

У 1994 році W. Stolz сформулював правило дерматоскопії ABCD, що було новим практичним методом раннього діагностування меланом. Критерій D у початковому варіанті відповідає певним структурам пігментного новоутворення, які виявляються під час стандартної дерматоскопії. Кожну ознаку (асиметрія, межі новоутворень, колір, структура) оцінюють певною кількістю балів, яку множать на відповідний ваговий коефіцієнт. За підсумовуванням відносних одиниць кожної ознаки визначають загальну кількість балів (TDS – total dermoscopy score).

Правильна оцінка діагностичних алгоритмів Pattern analysis і ABCD вимагає від лікаря, що проводить дослідження, спеціальної підготовки і клінічного досвіду в онкодерматології. Тому 1996 року S. Menzies зі співавторами розробили новий дерматоскопічний алгоритм, який з успіхом можуть використовувати як початківці, так і досвідчені фахівці. Алгоритм S.Menzies ґрунтується на 11 дерматоскопічних ознаках. Усі їх можна виявити під час стандартної дерматоскопії. Підрахунок вірогідності меланоми базується на категоричній відповіді – є певні дерматоскопічні ознаки чи їх немає.

У 1998 році було опубліковано працю, в якій представлено «правило семи ознак», сформулюване G.Argenziano у співавторстві з іншими фахівцями. Дерматоскопічні ознаки меланоми за G. Argenziano поділяють на великі (ваговий коефіцієнт 2 бали) і малі (ваговий коефіцієнт 1 бал). Кожен з них має просту систему оцінки. Діагноз меланоми встановлюють за суми балів 3 і більше.

У 2007 році опубліковано новий дерматоскопічний алгоритм, розроблений професором дерматології H. Kittler з університетської клініки Відня (Австрія). На його думку, через те, що не вироблено єдиних підходів в описі дерматоскопічної картини і термінології на перших етапах вивчення цього методу у фахівців-початківців виникають значні труднощі у здійсненні диференційної діагностики різних видів пігментних новоутворень шкіри і меланоми. Відмінністю алгоритму H.Kittler є чіткі критерії оцінки дерматоскопічної картини пігментного новоутворення на основі використання геометричних структур, відтінків кольору та їхніх комбінацій, які є «ключами» до діагностики різних видів пігментних новоутворень, зокрема і меланоми.

День діагностики меланоми проводиться в Європі з 1999 року. Учасниками програми «Євромеланома» щорічно стають понад 20 країн Європи. У 2009 році до цієї програми приєдналась і Україна. Організатори програми в Україні: Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів (УАВДВК), Інститут дерматології та косметології професора О.В.Богомолець (координатор програми «Євромеланома» в Україні) та La Roche-Posay (партнер Дня діагностики меланоми).

У цей день численні дерматологи по всій країні безкоштовно приймають і оглядають тисячі пацієнтів, щоб запобігти розвитку раку шкіри з підозрілих родимок. Без сумніву, однією з цілей є виявити людей, які вже мають злоякісні утвори або перебувають в групі ризику. Зрозуміло, що в рамках одного дня зробити це неможливо. А набагато важливішою і, власне, основною ідеєю такої акції є донести інформацію до людей про небезпеку розвитку злоякісних новоутворень шкіри, в першу чергу, меланоми, відсоток смертності від якої є надзвичайно високий в нашій країні. І пов’язано це з недостатньою діагностикою на ранніх етапах.

Сьогодні розпочинаються зміни в цій галузі з метою зниження смертності від меланоми з жахливих 95%, які є в Україні, до середньоєвропейських 5-10%, в першу чергу, за рахунок своєчасного виявлення та комплексу адекватних діагностично-лікувальних заходів, які можуть якісно здійснювати спеціалісти-дерматологи.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   119


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка