Методичні рекомендації з елективного курсу «дерматоонкології» для студентів / магістрів вищих навчальних закладів львів 2017


Методика визначення блідої трепонеми



Сторінка101/119
Дата конвертації26.03.2020
Розмір2 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   97   98   99   100   101   102   103   104   ...   119
Методика визначення блідої трепонеми. Мікроскопічна діагностика виявлення збудника сифілісу на ранніх стадіях захворювання залишається найбільш достовірним методом діагностики сифілітичної інфекції. Найчастіше бліду трепонему знаходять при первинному сифілісі у тканинній рідині, отриманій з шанкеру, рідше – з елементів на шкірі та слизовій оболонці – при вторинному сифілісі. Можливе виявлення трепонеми в матеріалі реґіонарних лімфатичних вузлів, а також в цереброспінальній рідині.

Для отримання серуму з шанкеру поверхню останнього обережно вивільняють від некротичних мас і кірок стерильним тампоном, змоченим ізотонічним розчином натрію хлориду. Дно виразки злегка подразнюють платиновою лопаточкою, здавлюючи пальцями основу шанкеру. Матеріал з елементів на шкірі і слизовій оболонці отримують шляхом зішкрябування.

Пункцію лімфатичних вузлів здійснюють в асептичних умовах за допомогою шприца з товстою голкою. Фіксуючи голку пальцями в лімфатичному вузлі, її злегка рухають для розпушення сполучної тканини, вводять кілька крапель стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду і відсмоктують матеріал для дослідження. Цереброспінальну рідину центрифугують для осадження блідих трепонем.

Найбільш поширене негайне дослідження отриманого матеріалу. Нативний препарат вивчають за допомогою світлооптичного мікроскопа з темнопольним конденсором, об’єктивом 40 і окуляром 7;10 або 15. Препарати забарвлюють відповідно до способу Романовського-Гімзи при неможливості дослідження за допомогою темнопольного конденсора. При мікроскопічному дослідженні бліда трепонема має вигляд тонкої спіралі з витонченими кінцевими відділами і рівномірними завитками, тісно розміщеними в середній частині тіла. У середньому вона має 8-10 завитків. У нативному препараті можна спостерігати три види рухів: швидке обертання навколо осі, вигинання клітин і гвинтоподібний, чи хвилеподібний рух. Найбільш близькі за морфологією до блідої трепонеми: Treponema macrodentium і microdentium (міститься в ротоглотці), а також Treponema-retrinqens (на статевих органах). Тому знаходження в препараті блідої трепонемами потребує достатньої уваги і високої кваліфікації лікаря-лаборанта.

Дослідження блідої трепонеми в живому стані методом мікроскопічного вивчення матеріалу в темному полі – головний метод визначення та основний лабораторний тест при встановленні діагнозу первинного серонегативного сифілісу.

У випадках, коли неможливо використати цей метод, рекомендують забарвлення препаратів на бліду трепонему за методом Романовського-Гімзи. Мікроскопічне дослідження проводять в імерсійній системі: бліду трепонему забарвлюють у рожевий або рожево-фіолетовий колір, тоді як інші трепонеми забарвлюють в інтенсивно-синій.

Для підтвердження діагнозу сифілісу з лабораторних методів використовують серологічну діагностику.

До групи стандартних серологічних реакцій відносять: реакцію Вассермана (RW) і дві осадові реакції. Ці реакції уніфіковані й рекомендовані як обов’язковий комплекс для серодіагностики сифілісу, тому названі стандартними. Для проведення цих реакцій необхідно 4-5 мл крові, яку отримують пункцією ліктьової вени чи будь-якої іншої (у грудних дітей – темпоральна вена). Перед здачею крові пацієнт не повинен вживати алкоголь, наркотичні речовини. Не рекомендовано досліджувати кров після вакцинації, пологів, хірургічних втручань, травм (можливі неспецифічні результати). Забір крові проводять не раніше 5-6 годин після останнього прийому їжі. Пророслі, жовтушні, гемолізовані, хільозні сироватки не придатні для дослідження. Після проведення самої реакції реєструють результати реакції Вассермана:


  • 4+ (повна відсутність гемолізу) різко позитивна;

  • 3+ (гемолізу, який тільки почався) позитивна;

  • 2+ (гемоліз значний);

  • 1+, ± слабо позитивна, сумнівна;

  • повний гемоліз (від’ємна).

Група специфічних реакцій:

  1. реакція іммобілізації блідих трепонем (РІБТ).

Оцінка результатів РІБТ: іммобілізація блідих трепонем від 0-20% – від’ємний результат, 21-30% – сумнівний, 31-50% – слабо позитивний, 51-100% – позитивний;

  1. реакція імунофлюоресценції (РІФ).

При мікроскопуванні в спеціальному люмінесцентному мікроскопі бліді трепонеми матимуть жовто-зелене свічення з інтенсивністю – від 1+ до 4+.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   97   98   99   100   101   102   103   104   ...   119


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка