Методичні рекомендації щодо вивченння фізики та астрономії у 2014-2015 навчальному році



Скачати 123,5 Kb.
Дата конвертації14.01.2020
Розмір123,5 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕНННЯ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ У 2015-2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Важливою особливістю вивчення фізики в 2015-2016 навчальному році буде одночасне використання кількох програм для різних вікових категорій учнів. Це зумовлено впровадженням Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, який закладає нову структуру шкільної фізичної освіти.

Так, вивчення фізики у 7 класі загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за новою програмою, яка підготовлена робочою групою науковців НАПН України та відомих методистів під керівництвом Олександра Ляшенка, доктора педагогічних наук,  професора, академіка НАПН України (див. сайт кабінету фізики РОІППО www.kabfiz-roippo.at.ua розділ "Навчальні програми"). На сайті розміщено дві програми: одна затверджена наказом Міністерства № 664 від 26.06.2012 року, інша, новіша з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015, яка і буде використовуватись в навчальному процесі.

Особливістю цієї програми є те, що:

- на вивчення фізики у 7 класі відводиться 2 год. на тиждень (замість 1 год. як було раніше);

- повернуто класичну послідовність вивчення фізики (механічні →  теплові → електричні → магнітні → світлові  явища → основи атомної фізики), яке ґрунтується  на знаннях і пізнавальному досвіді, здобутих учнями в процесі вивчення  природознавства в початковій школі та 5 класі;

- з метою розвантаження шкільного курсу фізики з програми вилучено другорядний матеріал, що не відповідає віковим пізнавальним можливостям учнів;

- пом’якшено вимоги до виконання фронтальних лабораторних робіт, враховуючи наявну матеріально-технічну базу фізичних кабінетів, не знижуючи при цьому вимог до експериментальної підготовки учнів (результати виконання однієї з робіт до кожного розділу повинні бути обов’язково оцінені).

- звернена особлива увага на реалізацію українознавчого аспекту викладання фізики, зокрема, розкриття здобутків вітчизняної фізичної науки та висвітлення внеску українських учених у розвиток природничих наук, що має особливе значення в національному вихованні учнів, формуванні в них почуття гордості за свою Батьківщину й український народ;

- у більшості розділів запроваджено навчальні проекти, що спонукає учнів до самостійної пошукової роботи. Виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів, під керівництвом учителя. У процесі вивчення того чи іншого розділу фізики окремі учні або групи учнів упродовж певного часу (наприклад, місяць або семестр) розробляють навчальні проекти. Учитель здійснює управління такою діяльністю і спонукає до пошукової діяльності учнів, допомагає у визначенні мети та завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та пошук інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач. Форму подання проекту учень обирає самостійно, або разом із учителем. Він готує презентацію отриманих результатів і здійснює захист свого навчального проекту. Захист навчальних проектів, обговорення й узагальнення отриманих результатів відбувається на спеціально відведених заняттях. Оцінювання навчальних проектів здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання. Кількість таких оцінювань може бути довільною.

- вилучено з програми навчальні екскурсії, хоча у пояснювальній записці до програми звертається увага на важливість цієї роботи. Тому доцільність проведення екскурсій в позаурочний час вирішує вчитель.


Підручники для 7 класу обирали вчителі. Підручники відрізняються один від одного, мають свій стиль написання, послідовність викладення навчального матеріалу. Підручники були написані, коли до навчальної програми ще не було внесено змін. Важко сказати, якими будуть остаточні версії підручників, але в будь-якому випадку головним документом є програма і вчитель самостійно вносить корективи під час вивчення навчального матеріалу.

Так зміни, затверджені наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 стосуються наступного:



  • вилучено матеріал, що стосується похибок, залишено лише поняття про точність вимірювань;

  • від учнів не вимагається розрізняти міри й вимірювальні прилади;

  • учні повинні вміти наводити приклади речовин у різних агрегатних станах;

  • питання дифузії не розглядається, але пропонується виконати проект «дифузія в побуті»;

  • вилучено поняття обертової частоти;

  • вилучено вивчення рівняння рівномірного прямолінійного руху;

  • вилучено вивчення швидкості матеріальної точки під час руху по колу;

  • дослід Торрічеллі і насоси винесено для виконання проектів;

  • учні повинні знати умови плавання тіл;

  • не вивчається «золоте правило» механіки.

Для полегшення роботи вчителя і учнів для 7 класу розроблено «Зошит для лабораторних робіт», який отримав гриф «Cхвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», (лист ДНУ «Інститут інноваційних технологій та змісту освіти» Міністерства освіти і науки України № 141/12-Г-873 від 30.06.2015)». В даному зошиті у вступі коротко описано поняття похибок, хоча їх обрахунок з лабораторних робіт вилучено. Пропонується два варіанти лабораторної роботи на визначення виштовхувальної сили: «З’ясування умов плавання тіл», яка пропонується у програмі і «Вимірювання архімедової (виштовхувальної) сили в рідині», яка простіша у виконанні. Оскільки вчитель має право замінювати лабораторні роботи рівноцінними, то він вирішує, який варіант роботи вибрати. Як простий механізм у лабораторній роботі № 12 використовується похила площина, тому залишено назву роботи «Визначення ККД похилої площини».

Оскільки згідно листа Міністерсва освіти і науки України від 26.06. 2015 р. № 1/9-305 не вимагається гриф для додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.

В області розроблено «Завдання для тематичного контролю» та «Збірник задач з фізики» для 7 класу. Завдання містять по 8 варіантів для 5 тематичних контролів за чотирма рівнями. На думку авторів питання частоти обертання і швидкості матеріальної точки під час руху по колу не викликатиме труднощів, тому в рівень D включено одну задачу на використання цих понять. Доцільність використання цих задач вирішує вчитель. Під час розв’язування задач для простоти обчислень реомендуємо значення g вважати рівним 10 Н/кг. Дослід Торрічеллі з програми вилучено, але пояснити атмосферний тиск без нього неможливо, тому завдання на розуміння цього досліду залишено.

У збірнику задач наведено завдання, аналогічні до тих, які пропонуватимуться учням під час тематичного контролю, наводяться приклади розв’язку типових задач, зразок розв'язку одного варіанту завдань для тематичного контролю і один варіант для самостійного розв’язку.
Структура фізичної освіти для учнів 8-11 класів не зазнала ніяких змін, а тому викладання фізики у 2015-2016 навчальному році для них відбуватиметься за навчальними програмами, які використовувались у минулому році (див. сайт кабінету фізики РОІППО www.kabfiz-roippo.at.ua розділ "Навчальні програми").

Згідно наказу МОН № 297 від 17.05. 2005 р. (див. сайт кабінету фізики РОІППО www.kabfiz-roippo.at.ua розділ "Нормативні документи" "Накази") календарне планування навчального матеріалу вчителі мають право здійснювати безпосередньо у текстах робочих навчальних програм, розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму. У спецвипуску "Фізика для фізиків" № 12 наведено планування навчального матеріалу для 7-9 класів та 10-11 класів за рівнем стандарту, академічним та профільним рівнем. Оскільки календарне планування, наведене у даному спецвипуску повністю відповідає тексту навчальної програми, то вчителям немає потреби його передруковувати чи переписувати.

За рахунок варіативної складової навчального плану кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена та використовуватись як на подовження часу опанування змістом обраної програми, так і на вивчення певних спецкурсів та факультативів відповідно до обраного профілю. У першому випадку вчитель має право самостійно змінювати послідовність вивчення окремих питань посеред теми, перерозподіляти години на вивчення окремих тем у межах річної кількості годин (лист Міністерства освіти і науки України від 11.06.14 № 1/9-303, від 26.06. 2015 р. № 1/9-305 ). У другому випадку вчитель повинен орієнтуватися на "Збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії", Харків: Видавнича група "Основа", 2009. Тематика запропонованих у збірнику програм наведена у журналі "Фізика для фізиків" № 3 2010 р, а з самими програмами можна ознайомитися у методистів районних, міських методичних кабінетів. Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять і курсів за вибором у міських загальноосвітніх навчальних закладах становить 8, у сільських - 4 учні (Наказ Міністерства освіти і науки України № 128 від 20.02.2002).

За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або у окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом. Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. В окремому журналі зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради (лист Міністерства освіти і науки України від 11.06.14 № 1/9-303).

Згідно додатку 13 до наказу Міністерства освіти науки України від від 27.08. 2010 № 834 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня" дозволяється створення в однокомплектних навчальних закладах профільних груп, де відводиться 2 год на вивчення фізики всім класом (рівень стандарту) і 4 год у профільній групі (2+4=6 год, профільний рівень). Досвід показав, що така форма роботи себе не оправдовує. Неможливо спланувати навчальний матеріал так, щоб для учнів профільної групи було доповнення, більш поглиблене вивчення навчального матеріалу, який вивчався усім класом. Тому в тих закладах, які створюють профільні групи, рекомендуємо вивчати фізику окремо в групі суспільно-гуманітарного напрямку (2 год, рівень стандарту) і окремо в групі фізико-математичного напрямку (4-6 год, залежно від допустимого фінансування). В залежності від кількості годин планування навчального матеріалу здійснювати за програмою академічного рівня, збільшивши кількість годин на розв'язування задач, більш грунтовного опанування окремих тем, або за програмою профільного рівня.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 18.02.08 № 99 "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів" класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів створюються в загальноосвітніх навчальних закладах за наявності відповідного навчально-методичного забезпечення, з урахуванням нахилів, здібностей і побажань дітей та згоди їхніх батьків або осіб, що їх замінюють. Рішення про формування класів з поглибленим вивченням одного чи кількох навчальних предметів приймається педагогічною радою за рекомендацією ради навчального закладу і затверджується наказом керівника закладу. Для таких класів у 2008 році створено навчальну програму з фізики, що передбачає вивчення предмета у 8-9 класах по 4 години на тиждень. З програмою можна ознайомитися на сайті кабінету фізики РОІППО у розділі "Навчальні програми"

Відповідно до наказу Міністерства освіти науки України від від 27.08. 2010 № 834 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня" навчальний предмет "Астрономія" входить до інваріантної складової навчальних планів у 11-ому класі. У рівні стандарту та академічному рівні на вивчення астрономії відводиться 0,5 тижневих годин, у профільному рівні (фізичному) - 1 година. У всіх інших профілях природничого напрямку (фізико-математичний, біолого-фізичний, тощо) відводиться 0,5 тижневих годин. Календарне планування з астрономії наводиться у спецвипуску "Фізика для фізиків" № 9. З огляду на те, що в Україні проводиться олімпіада з астрономії, рекомендуємо цей курс вивчати у І семестрі.

Програма рівня стандарту, академічного рівня передбачає виконання однієї практичної роботи. Учитель може довільно обирати тему цієї роботи з трьох, запропонованих програмою. Разом із тим, практика показує, що доцільно провести комбіноване практичне заняття, на якому показати будову карти зоряного неба (зокрема особливості відображення на ній небесних світил, використання небесних координат) та прийоми роботи з такою картою. У другій частині практичного заняття бажано продемонструвати учням вигляд зоряного неба в ділянці північного полюса світу (сузір'я Малої та Великої Ведмедиць, Полярна зоря тощо), а також у різні пори року.

У минулому році розроблені конспекти з астрономії, які повинні допомогти учням опанувати основні поняття, теорії, моделі, гіпотези, що передбачені для вивчення навчальною програмою.

Після кожної теми наведені запитання, які взяті зі Збірника завдань для державної підсумкової атестації з астрономії, автори А.М.Казанцев, І.П.Крячко. Всередині посібника є рухома карта зоряного неба з інструкцією щодо її виготовлення. Також всередині розміщена практична робота, яка обов’язкова для виконання. У спецвипуску «Фізика для фізиків» № 11 наведено відповіді до запитань з даних конспектів.

Звертаємо увагу, що оцінювання навчальних досягнень учнів проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371 "Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти". (див. сайт кабінету фізики РОІППО, розділ "Нормативні документи" "Накази")

Основними видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм упродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Під час тематичного оцінювання з фізики мають бути враховані результати навчальних досягнень учнів із трьох напрямів: із знання теорії, вмінь розв'язувати задачі та виконувати лабораторні роботи. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається, хоча логічним буде проведення контрольної роботи, короткочасної самостійної роботи, усного заліку тощо по закінченні вивчення теми чи її частини. Матеріал для даних видів робіт доцільно брати із «Завдань для тематичного контролю», авторів Левшенюка Я.Ф. та ін.

Перед початком вивчення чергової теми вчитель повинен ознайомити учнів з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. До обов'язкових видів робіт можуть належити: лабораторні роботи, роботи фізичного практикуму, залік, конференція, самостійна та контрольна роботи тощо.

Відповідно до Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496 (див. сайт кабінету фізики РОІППО, розділ "Нормативні документи" "Інструкції"), тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом "Тематична" без зазначення дати.

Орієнтована кількість тематичних оцінювань наведена в календарному плануванні (див. спецвипуск "Фізика для фізиків", № 12).

За результатами тематичного оцінювання виставляється семестрова оцінка у відповідні колонки "І (ІІ) семестр", а річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових оцінок. При виставленні семестрової та річної оцінки слід ураховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо). Учні мають право на підвищення лише семестрової оцінки. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з написом "Скоригована" поруч із колонкою "І (ІІ) семестр". Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. Семестрові та річні роботи, як окремі підсумкові роботи, не проводяться

Річна оцінка коригуванню не підлягає і виставляється до журналу в колонку з надписом "Річна" без зазначення дати не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр, на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Наприклад:

04

/



09

07

/



09


Поточні

27

/



09

Тематична

28

/



09



І семестр

Скоригована



ІІ семестр

Скоригована

Річна




8

8 7 8 8

8

8







8







9




9




н

8 7 8 8

7

7







7







8




8




9

8 9 9 9

8

9







9







8




8




7

9 7 8 8

н

8







8







7

8

8




н

7 9 8 8

н/9

9







9







9




9




7

7 8 7 8

н/7

7







7

8




6

7

7




н

н н н н

н

н/а







н/а

6




6




6




н

н н н н

н

н/а







н/а







н/а




н/а



Дата

Тема уроку

Завдання додому

04/09

Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності. Електричне поле. Напруженість електричного поля.




07/09

Інструктаж з БЖД. Л.Р.1 “Дослідження взаємодії електризованих тіл”




27/09

Підсумковий урок (контрольна робота)




Для учнів, які не мають річної оцінки (не атестовані) з будь-яких причин, за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника навчального закладу річне оцінювання проводиться в серпні-вересні.

Із метою недопущення перевантаження учнів та раціонального використання часу інші контрольні роботи (заміри, діагностичні роботи тощо), що організовуються керівництвом навчального закладу, мають проводитися під час запланованих вчителем письмових робіт і містити завдання лише з теми, яка вивчається. У таких випадках учитель позбавляється необхідності проводити повторні письмові роботи.

До додатка до свідоцтва про базову загальну середню освіту та атестата про повну загальну середню освіту виставляються річні оцінки та результати державної підсумкової атестації.

Державна підсумкова атестація з фізики для учнів основної та старшої школи у 2014-15 навчальному році проводилася у письмовій формі за вибором учнів (11 клас) чи школи (9 клас) за завданнями, розробленими загальноосвітніми навчальними закладами (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.15 № 192). У 2015-16 навчальному році рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 03.07. 2015 р. затверджено проведення ДПА на базі повної загальної середньої освіти у формі ЗНО з трьох предметів: української мови і літератури (базовий рівень – українська мова), однієї з іноземних мов, а також із математики або історії України (на вибір). Таким чином проведення ДПА з фізики не передбачається. Для бажаючих вступити до вищих навчальних закладів буде проведено ЗНО з фізики.



Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій загальноосвітні навчальні заклади приймають самостійно.

Демонстраційний експеримент, наведений у програмі, є обов'язковим для виконання вчителем. Опис дослідів, які вчитель повинен демонструвати у 8-9 класах у І семестрі наведено в журналі "Фізика для фізиків" № 2 2010 р., в ІІ семестрі - у журналі "Фізика для фізиків" № 4 2010. Опис дослідів, які вчитель повинен демонструвати в 10-11 класах наведено у спецвипуску "Фізика для фізиків" № 8.

У програмі велику увагу привернуто на формування практичних навичок школярів, запропоновано достатню кількість лабораторних робіт.

Учитель може замінювати тематику окремих робіт на рівноцінні з огляду на стан матеріальної бази фізичного кабінету, об'єднувати деякі лабораторні роботи, що повинно бути відображено у календарних планах.

З огляду на те, що деякі лабораторні роботи з навчальної програми з фізики спрямовані на спостереження фізичних явищ і процесів, ознайомлення учнів із будовою пристроїв і у деякій мірі носять репродуктивний характер, то за вибором учителя вони можуть не оцінюватися. Наприклад, залежно від постановки роботи можуть не оцінюватися такі лабораторні роботи:

7 клас: "Ознайомлення з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки шкали приладу", "Дослідження коливань нитяного маятника", "Вимірювання маси тіл методом зважування ", "Дослідження пружних властивостей тіл". Крім цих лабораторних робіт, вчитель може не оцінювати ще 4 роботи на свій розсуд, але так, щоб кожним учнем була виконана і оцінена як мінімум одна робота з кожного розділу програми.

8 клас: "Вимірювання частоти обертання тіл","Вивчення характеристик звуку", "Конструювання динамометра", "Вимірювання сил за допомогою динамометра. Вимірювання ваги тіл", "Вимірювання температури за допомогою різних термометрів", "Визначення ККД нагрівника".

9 клас: "Дослідження взаємодії заряджених тіл", "Складання найпростішого електромагніту і випробування його дії ", "Вивчення будови дозиметра і проведення дозиметричних вимірювань".

Рівень стандарту

10 клас: "Вимірювання сил"

11 клас: "Дослідження електричного кола з напівпровідниковим діодом", "Спостереження інтерференції та дифракції світла".

У програмі 10 - 11 класів академічного та профільного рівнів у дужки взяті питання, які вчитель може винести на оглядове або самостійне опрацювання. Також сюди відносяться і окремі лабораторні роботи. Дані роботи рекомендуємо винести на самостійне виконання або виконати учителем демонстраційно, а учням описати спостережувані явища чи зробити відповідні розрахунки. Ці роботи можна не оцінювати.

Академічний рівень.

10 клас: "Дослідження руху тіла по колу", "Вимірювання сил", "Вимірювання коефіцієнта тертя", "Дослідження пружного удару двох тіл" (У зошитах для лабораторних робіт вона замінена на роботу "Вивчення закону збереження механічної енергії")

11 клас: "Дослідження взаємодії електризованих тіл", "Дослідження електричного кола з напівпровідниковим діодом", "Дослідження магнітних властивостей речовини" (У зошитах для лабораторних робіт вона замінена на роботу "Спостереження дії магнітного поля на струм").

Можна також не оцінювати роботи: "Спостереження інтерференції світла", "Спостереження дифракції світла".

Профільний рівень

Роботи, які вказані для академічного рівня, а також:

10 клас: "Вимірювання середньої швидкості руху тіла", "Оцінювання розмірів молекул", "Калориметричний метод вимірювання".

11 клас. "Дослідження термісторів", "Вивчення транзисторів та інтегрованих напівпровідникових приладів(схем)", "Вивчення будови електровимірювальних приладів магнітоелектричної системи", "Вивчення будови електродвигуна постійного струму".

Наведений перелік робіт фізичного практикуму тривалістю 1 або 2 год є орієнтовним, і може бути змінений вчителем на власний розсуд у межах годин, зазначених програмою. У школах, де відсутнє складне необхідне обладнання для проведення лабораторного практикуму, передбаченого програмою, дозволяється проведення робіт із доступним обладнанням.

Під час проведення лабораторних робіт та робіт фізпрактикуму в 10-11 класах особливу увагу слід звернути на обчислення похибок вимірювань (див. журнал "Фізика для фізиків" № 3 2010 р.)

У класах фізико-математичного профілю лабораторні роботи можуть виконуватися у вигляді практикуму, а роботи практикуму фронтально. Поділ лабораторних робіт на фронтальні та лабораторні має умовний характер.

Вимоги до перевірки зошитів регламентуються листами Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів із природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах від 27.12. 2000 р. № 1/9 - 529. (див. сайт кабінету фізики РОІППО, розділ "Нормативні документи" "Листи") Потрібно звернути увагу на такі моменти:

· у семестрі має бути не менше однієї письмової (контрольної) роботи з фізики.

· кожен учень повинен мати не менше 2-х зошитів (для класних і домашніх робіт; лабораторних робіт (практикуму));

· контрольні (письмові) роботи можуть виконуватися як в окремому зошиті, так і на окремих аркушах;

· зошити (аркуші) для письмових і лабораторних робіт мають зберігатися у кабінеті фізики, а в разі відсутності такого - в учителя протягом усього навчального року.

· бал за ведення робочих зошитів у журнал не виставляється.

Перелік рекомендованої літератури в навчально-виховному процесі буде надруковано в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України". Поряд з підручниками та посібниками, що наведені в переліку, в навчальних закладах дозволяється використовувати підручники та посібники, видані за попередні роки та рекомендовані Міністерством освіти і науки України (Лист МОН від 26.06. 2015 р. № 1/9-305) .


Кабінет фізики навчального закладу повинен відповідати вимогам Положення про навчальні кабінети (наказ МОН України від 20.07.2004 N 601) та Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОНмолодьспорту від 14.12. 2012 року № 1423) (див. спецвипуск "Фізика для фізиків № 4, сайт кабінету фізики РОІППО, розділ "Нормативні документи" "Положення"). Нагадуємо, що в перелік основних документів кабінету входять:

Акт-дозвіл на проведення занять у кабінеті фізики; Паспорт кабінету фізики; Журнал проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності; Інструкція з безпеки для кабінету фізики; Інвентарна книга; Матеріальна книга.

Звертаємо увагу на обов'язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 "Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680, інструктивно-методичних матеріалів "Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів" (Лист МОН молодьспорту України № 1/9-72 від 01.02.2012 р.), Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 16.07.2012 р. № 992 та «Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності» (Лист МОН № 1/9-319 від 16.06.2014 р.).

Згідно наказів та матеріалів проводяться такі інструктажі:

- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності на початку занять у кабінеті (на першому уроці кожного навчального року). Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності, який зберігається в кабінеті;

- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком кожної лабораторної роботи, роботи фізпрактикуму, який реєструється в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку. (Примірні інструкції для проведення даного інструктажу наводяться в спецвипуску № 1 "Фізика для фізиків", а також у зошитах для лабораторних робіт. Вчитель при проведенні даного інструктажу наголошує учням на ті питання інструкції, які стосуються даної лабораторної роботи чи роботи фізпрактикуму);

- позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності у разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж, у разі нещасних випадків за межами закладу освіти під час проведення екскурсій. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів, що зберігається в кожному кабінеті;

- цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності з учнями у разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів.

Під час проведення первинного інструктажу з безпеки життєдіяльності на початку занять у кабінеті учнів потрібно ознайомити з інструкцією з безпеки для кабінету фізики, яка розміщена на стенді, затверджена директором школи і повинна оновлюватись не рідше як один раз на 5 років.

Більш детально з організацією навчання і перевірки знань з безпеки життєдіяльності можна ознайомитися у спецвипуску № 4 "Фізика для фізиків" (2013 р.) та на сайті кабінету фізики РОІППО.


А.Б.Трофімчук, завідувач кабінету природничо-математичних предметів, технологій РОІППО,

А.В.Вибач, головний спеціаліст управління освіти і науки РОДА
Каталог: Norm dok


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка