Методичні рекомендації щодо викладання географії у 2014-2015 навчальному році за новим Державним стандартом



Скачати 381,69 Kb.
Сторінка1/10
Дата конвертації20.04.2020
Розмір381,69 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Вінницький обласний інститут

післядипломної освіти педагогічних працівників

лабораторія методики викладання біології



Методичні рекомендації

щодо викладання географії

у 2014-2015 навчальному році

за новим Державним стандартом

та оновленим змістом освіти

Тетяна ВасилівнаУманська, завідувач лабораторії

Вінниця – 2014

Географічна освіта як основа формування

життєвих компетенцій учнів

2014 – 2015 навчальний рік

Пріоритетною метою вивчення географії в основній школі є формування у школярів географічної картини світу. Загальноосвітня цінність географії полягає у формуванні світоглядного розуміння природи Землі, її географічної оболонки як природного та природно-техногенного середовища, в якому існує людина. Шкільна географічна освіта спрямована на формування в учнів просторового уявлення про земну поверхню та розвиток умінь усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях, що відбуваються в державі та світі.

Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.

При цьому географічна освіта в основній школі спрямована на досягнення таких головних завдань:


  • засвоєння знань про основні географічні поняття, закономірності розвитку, розміщення та взаємозв’язків природи, населення і господарства різних територій, формування материків, океанів і їх частин у відповідності з природними та соціально-економічними чинниками; природу, населення і господарство України; суспільну географію світу; природокористування та навколишнє середовище;

  • оволодіння вміннямивикористовувати різні джерела географічної інформації – картографічні, статистичні, геоінформаційні технології для пошуку, інтерпретації та демонстрації різноманітних географічних даних і формування в учнів на цій основі однієї з ключових компетенцій – інформаційної; застосовувати географічні знання для пояснення та оцінки географічних процесів і явищ;

  • розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей учнів у процесі географічних спостережень, розв’язання проблемних завдань, самостійного набуття нових знань із географії;

  • формування здатності і готовності до використання географічних знань і вмінь у повсякденному житті для адекватної соціально-відповідальної поведінки в навколишньому середовищі, його збереженні, адаптації до умов проживання на певній території; самостійного оцінювання рівня впливу людини на природу, безпеки довкілля як сфери життєдіяльності людини; розв’язання конкретних практичних завдань;



  • Виховання екологічної культури, любові до свого народу, місцевості проживання, справжніх патріотів своєї держави, толерантного ставлення до інших народів, поваги до природних і культурних цінностей різних регіонів і країн світу.

Сучасний етап розвитку шкільної географії характеризується великою різноманітністю форм навчальних занять. Утім урок залишається основною формою навчання предмета. Класифікація типів уроків за дидактичною метою (автор В.О. Онищук, додаток 1) є сталою. Кожен тип уроку має свою незмінну структуру. Проте для реалізації завдань реформування шкільної освіти вибір форм навчання вчителем географії не може бути випадковим. У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що «модернізація системи освіти спрямована на забезпечення її якості, на формування освічених, мобільних, конструктивних і практичних людей». Розв’язати проблему підвищення якості географічної освіти можна за умови, якщо вчитель є творчою особистістю, методично грамотним професіоналом, людиною, яка глибоко володіє фаховими знаннями. Практика показує, що організація сучасного уроку географії має супроводжуватися змінами в стилі мислення вчителя та методах його співпраці з учнями.

Треба мати на увазі, що діяльність вчителя була і є основною в структурі як традиційного, так і нестандартного уроку. Сучасний учитель на уроці виступає як менеджер навчальної діяльності і має бути компетентним, вимогливим, здатним створювати психолого-педагогічні умови для співробітництва, творчої взаємодії; поважати учнів як особистості, допомагати реалізації їх природних можливостей, допомагати в пошуках свого «я», розвивати вміння та навички самостійного навчання, бажання вдосконалюватися, спонукати до активності, відчувати причетність до результативності уроку, значущості кожного в учнівському колективі.

У процесі діяльності для вчителя важливо враховувати досягнутий рівень знань і вмінь учнів, повідомляти їм результати успіху, указувати на недоліки, ставити перед ними конкретні поетапні завдання, виконання яких у визначеній послідовності забезпечує отримання бажаного результату, робить навчання посильним. Учитель орієнтує суб’єкт на навчання, спрямовує на саморозвиток, самоорганізацію, будує навчальний процес із географії в такий спосіб, щоб форми організації діяльності учнів були оптимальними, характерними для їх віку, із визначенням переваг кожного. Високих результатів навчання досягає той учитель, який приводить у рух сили учнів, формує потрібні для навчання розумові й практичні дії, навчає їх учитися.

Саме тому в процесі навчання географії доцільно використовувати різні типи уроків. Анкетування вчителів географії показало, що на вибір типу уроку впливає матеріальна база кабінету, його забезпечення засобами навчання, вікові особливості учнів. Проте вагомішим аргументом, як показують педагогічні

спостереження, є методична малограмотність учителів (не володіють методиками організації уроків різних типів), і, як наслідок, поширення комбінованих уроків.

Отже, однією з найважливіших умов ефективності (якості) навчання географії є високий рівень володіння вчителем методикою технології проведення сучасного уроку. Важливим є вибір методики викладання, обґрунтування методів і форм організації навчально-виховного процесу, у результаті яких формується система знань, умінь, навичок, а також діалектико-матеріалістичний світогляд. Найбільш ефективними є ті форми навчальної діяльності, ті освітні технології, які зберігають і розвивають пізнавальний інтерес, самостійність, забезпечують ефективність освітнього процесу, індивідуальну траєкторію учня.

Кожний урок географії, різноманітна позакласна і позашкільна робота школярів під керівництвом учителя мають допомогти учням оволодівати знаннями, уміннями та навичками, що вони дорослому житті зможуть використати. Закони, закономірності, явища природи, ситуації та події з життя суспільства вчитель географії повинен пояснити, розкрити, відтворити і мотивувати під час навчання учнів. Разом із ними він аналізує, порівнює, встановлює спільність і відмінність, узагальнює, дає можливість зробити логічний висновок, пояснити причинно-наслідкові зв’язки, розкрити суть поняття та зміст основних термінів. Тому, готуючись до уроку, учитель визначає не тільки навчально-пізнавальну та виховну мету, а й розвивальну, зазначаючи шляхи та способи її досягнення школярами. Особливу увагу вчителю необхідно приділяти до вибору методів навчання, що будуть розвивати пізнавальну самостійність учнів. Багаторічні спостереження показують, що реалізації ідей розвивального навчання сприяє діяльність, під час якої учні обов’язково включаються в активне засвоєння знань, застосовують засвоєне внових ситуаціях, оволодівають новими способами виконання навчальних завдань, формують свої уміння та навички.

Сьогодні уроки географії спрямовані на показ практичного значення цієї науки в житті людини, що на сьогодні одним із головних завдань фізичної та економічної географії є передбачення тих змін у природі, що можуть відбутися в результаті стихійних лих і нераціональної господарської діяльності людини.Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та у підготовці до уроків із географії вчителям надають журнали «Географія та економіка в сучасній школі» Міністерства освіти і науки України і газета «Краєзнавство. Географія. Туризм». Також рекомендуємо використовувати матеріали сайтів мережі Інтернет.

Географічні курси вивчатимуться у 2014 – 2015 н. р. в традиційному порядку:

6 клас – «Загальна географія» – закладає основи формування в школярів понятійно-термінологічного апарату фізичної географії, через розгляд на


доступному віковому рівні знань про географічну оболонку, закономірності її будови і розвитку.

7 клас – «Географія материків і океанів» – навчальний предмет, що розкриває знання про диференціацію і цілісність природи Землі, розширює і конкретизує уявлення учнів про походження материків і океанів, просторову неоднорідність Землі, прояв географічних закономірностей на глобальному і регіональному рівнях, особливості життя та діяльності людей у різних географічних умовах.

8 клас – «Фізична географія України» – навчальний предмет, що забезпечує вивчення особливостей природи як умови життя та господарської діяльності людини.

9 клас – «Економічна і соціальна географія Україна» – навчальний предмет, упроцесі вивчення якого розкриваються питання населення і трудових ресурсів держави, розвитку та розміщення господарства.

Як і в попередні роки, вивчення географії України у 8-му та 9-му класах рекомендуємо завершувати викладанням 17-годинних курсів (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Фізична географія своєї області» і «Економічна та соціальна географія своєї області». Завдяки такому підходу, спираючись на краєзнавчий принцип, учитель дає наукові географічні поняття на основі вивчення своєї місцевості та допомагає наочно допомогти учневі у вивченні господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. При викладанні географії своєї області стануть у нагоді вчителям такі видання, як: географічний атлас «Моя мала батьківщина.Вінницька область», видавництво «МАПА». Викладання такого курсу має здійснюватись відповідно до програми «Рідний край».

У 2014 – 2015 навчальному році варто особливу увагу звернути на організацію допрофільного навчання учнів 6 – 9-х класів і профільного навчання учнів старшої школи, адже саме старша школа покликана створювати умови для підготовки молоді до виконання своїх соціальних функцій – трудових, суспільних, а також для продовження освіти.

Під час організації допрофільного навчання з географії має враховуватися як розвиток пізнавального інтересу до вивчення предмета, так і усвідомлений вибір профілю в старшій школі. Допрофільна підготовка в процесі вивчення географії в основній школі здійснюється за допомогою курсів за вибором різного характеру – факультативних занять, засідань гуртків і секцій, учнівських круглих столів, проведення географічних вечорів, конференцій, екскурсій на підприємства, у музеї, на природні об’єкти. Організовуються тижні географа, природодослідника, кліматолога, геолога, фенолога тощо. Випускаються стінні газети, проводяться зустрічі з людьми професій, при виборі яких необхідні географічні знання. Усе це разом узяте створює


географічну атмосферу, що допомагає дитині не тільки визначитися з майбутнім профілем, а й обрати професію. З метою створення більших можливостей для вибору профілю пропонуємо для викладання невеличкі курси за вибором (10 – 17 годин), зокрема «Краєзнавство», «Гідрологія», «Метеорологія», «Картографія», «Основи виробництва», «Практична екологія» в 6 – 9-х класах, «Географія культури Європи» (6 – 7 класи), «Основи практичної геології» (8 клас), «Зелений пакет» (6 -9 класи), «Уроки сталого розвитку» (1 – 4 та 5 – 9 класи) та інші.



Вивчення географії в старшій школі (10 клас) на рівні стандарту, академічному та профільному забезпечується в процесі вивчення курсу «Соціально-економічна географія світу» із використанням навчальної програми для ЗНЗ, видавництва «Перун» і підручників, що рекомендовані МОНмолодьспорт України «Географія. 10 клас», Г. Уварова, В. Пестушко, Ґенеза, 2010; «Географія. 10 клас», В. Коберник, Р. Коваленко, Оберіг, 2010. Вивчення географії у 10-х класах стандартного (базового) і академічного рівнів у 2013 – 2014 навчальному році буде здійснюватися в межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого52 години (1,5 години на тиждень).

Організація профільного навчання з географії буде здійснюватись у 10 – 11-х класах за навчальною програмою «Географія. Профільний рівень» (авт. Т. Г. Гільберг, Л. Б. Паламарчук, В. В. Безуглий) і підручниками «Географія. Підручник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень» (авт. Л. Б. Паламарчук, Т. Г. Гільберг, В. В. Безуглий), Генеза, 2010; «Географія. Підручник для 11 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень» (авт. Л. Б. Паламарчук, Т. Г. Гільберг, А. І. Довгань), Генеза, 2011.

Даний курс розрахований на 350годин (по 5 годин на тиждень у 10 – 11-х класах) й охоплює шість взаємопов’язаних розділів.

Перелік посібників, що можуть бути використані при вивченні географії, постійно оновлюється, друкується в щорічному інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua) і веб-сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОНмолодьспорт від 13.04.2011 №329. Ці критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів. Обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне та підсумкове (семестрове, річне, державна підсумкова атестація).

Обов’язковим з географії є проведення не менше однієї контрольної роботи в семестр, як однієї із форм контролю й оцінювання навчальних


досягнень учнів. Зміст завдань контрольної роботи може охоплювати зміст однієї навчальної теми або декількох навчальних тем. Час проведення контрольної роботи та її зміст визначає вчитель у відповідності до встановлених нормативними вимогами часових затрат:



  • у 5 – 6 класах – 25 – 30 хвилин

  • у 7 – 8 класах – 30 – 35 хвилин

  • у 9 класах – 35 – 40 хвилин

  • у 10 – 11 класах – 40 – 45 хвилин

Завдання для контрольної роботи необхідно використовувати різної форми і різних рівнів складності.

Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші (зі штампом навчального закладу) та зберігаються в кабінеті географії протягом року.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка