Методичні рекомендації щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів скорочення


ПІДГОТОВКА ПРИМІЩЕННЯ І ОБЛАДНАННЯ



Скачати 426,14 Kb.
Сторінка9/11
Дата конвертації27.01.2020
Розмір426,14 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
2.ПІДГОТОВКА ПРИМІЩЕННЯ І ОБЛАДНАННЯ

Першим кроком у створенні КПКТ у загально-освітньому навчальному закладі є обрання приміщення та виконання робіт з його підготовки.

Облаштування, обладнання, реконструкція КІІКТ здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 (далі — ДСанПіН 5.5.2.008-01), та Державних санітарних норм і правил улаштування і облад-нання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.02.1998 р. № 9 (далі — ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Приміщення для КІІКТ повинно відповідати вимогам п.2 ДСанПіНб.5.6.009-98 та наказу ДНАОП від 10.02.1999 р. № 21. Кабінет повинен розміщуватися в окремому приміщенні і мати окреме допоміжне приміщення (лаборантську). Лаборантська повинна мати площу 16—18 кв. м і два входи — із приміщення у якому змонтовано НКК, та коридору. Лаборантська призначається для зберігання навчально-наочних посібників, виконання робіт по підготовці засобів навчання до використання у навчальному процесі, робіт по ремонту апаратних засобів. У цьому приміщенні може розташовуватись комунікаційне обладнання, яке не використовується безпосередньо у навчальному процесі, та засоби оргтехніки.

Приміщення для КПКТ не повинно розміщуватися у підвалах або напівпідвалах.

Приміщення для кабінету повинно мати висоту не менше 3,6 м, площу з розрахунку на одне робоче місце, обладнане комп'ютером, не менше 6 кв. м. та об'єм— не менше 20 куб. м. За відсутності у навчальному закладі відповідного приміщення допускається мати площу на одне робоче місце не менше 4,5 кв. м.

Приміщення КІІКТ повинне мати природне і штучне освітлення. Основний потік природного освітлення повинен проникати через вікна. За ДБН і ДСанПіН 5.5.6.009-98 нормується коефіцієнт природного освітлення (КПО), тому з метою збільшення КПО слід передбачати достатню площу відкритого для світла засклення та можливість регулярного очищення віконного скла. .

Орієнтація вікон повинна бути на північ, північний схід, допускається, як виняток, —

— північний захід (п. 3.20 ДНБ В.2.2-3-97).

Вікна повинні бути обладнані жалюзі і штора¬ми. Штучне освітлення повинно здійснюватися за схемою загального освітлення.

При розміщенні робочих місць учнів по периметру приміщення (додаток 1), освітлення має бути виконано підвісними світильниками локально над робочими місцями учнів і вчителя, а світловий потік повинний падати зліва (п.2.2 ДНАОП Н 10.02.99 № 21).

Для загального освітлення повинні застосовуватися світильники з розсіювачами світла, які мають дозвіл Міністерства охорони здоров'я України на їх використання. Застосування світильників без розсіювачів світла забороняється.

Освітленість повинна становити: поверхні стола не менше — 400—500 лк, аудиторної дошки — 500 лк, клавіатури — 400 лк, екрану дисплея не більше—200 лк та проходів не менше — 100 лк (п. З ДСанПіН 5.5.6.009-98). Яскравість (відкритих) випромінюючих поверхонь світильників не повинна бути більше 200 кд/м2.

У поле зору учнів, які працюють за комп'ютерами, не повинні потрапляти об'єкти, яскравість яких суттєво відрізняється від яскравості екрану—вікна, світильники. Тому, для узгодження вимог до коефіцієнту природного освітлення і вимог до розміщення комп'ютеризованих робочих місць учнів, при їх розміщенні вздовж стін (зокрема, навпроти вікон, рис. З, додаток 1), необхідно-передбачити перекриття нижньої частини вікон за допомогою жалюзі, фіранок тощо. Аналогічно слід запобігати віддзеркалювання інших яскравих об'єктів у склі відеомонітора.

Підлога повинна мати антистатичне покриття і дозволяти проведення вологого прибирання. Використання покриттів для підлоги типу лінолеуму бажане лише таких, які мають антистатичні властивості. Про це можна дізнатись з супроводжувальних документів (сертифіката відповідності та технічних умов, відповідно до яких виготовлено покриття). Ці ж документи повинні бути проаналізовані на відповідність вимогам до хімічної емісії (виділення шкідливих речовин). Використання ковроліну та подібних матеріалів ускладнює прибирання.

Стіни і стеля повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою поверхні.

Стіни повинні мати колір холодних тонів: світло-зелений, світло-блакитний, світло-сірий. Допускається фарбувати стіни у світло-бежевий чи світло-жовтий кольори.

Мікроклімат у приміщенні кабінету повинен відповідати вимогам п.5 ДСанПіН 5.5.6.009-98: температура повітря — 19,5 ±0,5 ˚С, відносна вологість повітря — 60 ± 5 %. швидкість руху повітря — не більше 0,1 м/с. Відповідно до Положення про КПКТ у кабінеті встановлюються прості прилади для спостереженням за температурою та вологістю повітря. Якщо з цією метою використовується психрометр, то слід регулярно поповнювати його резервуар. Збільшення вологості повітря досягають проведенням вологого прибирання. Після проведення занять, особливо навесні і восени, вологість може збільшуватись. Зменшення вологості, як правило, можна досягти провітрюванням.

У кабінеті повинен бути забезпечений трикратний обмін повітря за годину. Для охоло-дження повітря та інтенсифікації його обміну рекомендується застосовувати кондиціонери, які мають гігієнічний висновок ДСЕУ МОЗ У країни. При розміщенні пристроїв кондиціонування слід продумати пристрої відведення конденсату. Потік охолодженого повітря від кондиціонерів найкраще спрямовувати вгору.

Як правило, відповідність вимогам безпеки праці конкретного апаратно-програмного засобу відображається у супровідній документації. Разом з тим, на етапі проектування і обладнання кабінету, необхідно виконати певні роботи, зокрема з приведення приміщення у відповідність до вимог чинних нормативних документів, приведення системи електроживлення у відповідність до вимог правил електробезпеки, виконати проектування і створення систем охоронної і пожежної сигналізації тощо.

Кабінет інформатики повинен мати централізовану або місцеву охоронну сигналізацію. Угоди про централізовану охорону бажано укладати з організаціями, які розташовані у межах однієї автоматичної телефонної станції — це забезпечить більш надійний зв'язок і швидше реагування. Перевагу слід віддавати Державній службі охорони.

Вікна кабінету інформатики повинні бути обладнані ґратами, двері повинні бути посиленої міцності. Облаштування кабінету ґратами та іншими захисними пристроями повинне виконуватись із дотримання протипожежних правил. Ґрати на вікнах повинні відчинятись, інші захисні пристрої (ґрати, турнікети тощо) при потребі повинні переводитись у положення, яке б не перешкоджало евакуації людей. На етапі проектування зазначених захисних пристроїв бажано проконсультуватись у місцевому відділі пожежної охорони.

Електротехнічне обладнання КПКТ повинно відповідати вимогам електробезпеки ДСТУ 3135.0-95, ГОСТ 28138-89. ГОСТ 21552-84, ГСТУ 79.002-99 та ГСТУ 79.003-99. Для забезпечення електробезпеки обладнання КПКТ повинно мати достатні технічні засоби захисту від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.1.019 та ГОСТ 25861-83.Зокрема, необхідно передбачити засоби аварійного відключення живлення, які спрацьовують не тільки у випадках перевищення струму споживання,_а і засоби, які спрацьовують у випадках витоку струму через захисне заземлення (занулення).

НКК та додаткове едектротехнічне облад¬нання повинні бути виконані по І та П класам захисту (л. 2.1.2.ГОСТ 28139-89). КПКТ повинен бути обладнаним окремою трипровідною системою електроживлення 220 В, 50 Гц (фазний провідник, нульовий робочий про¬відник, нульовий захисний провідник). Сис¬тема електроживлення повована використовуватися тільки для підключення НКК (п. 2.3.5 ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21). Для додаткового електротехнічного обладнання повинна бути створена окрема система живлення. Нульовий захисний провідник використовується тільки для захисного занулення. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

Захисне заземлення повино відповідати вимогам ГОСТ 12.1.030-81 та ДНАОП 0.00-1.21-98. Штепсельні з'єднувачі та електророзетки повинні мати контакти для підключення захисного провідника. Конструкція їх повинна бути та¬кою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалось раніше, ніж приєднан¬ня фазового та нульового робочого. Слід уникати використання подовжувачів силових кабелів. Винятком може бути тільки використання розроблених відповідно до вимог ГОСТ 28139-89 і атестованих фільтрів вищих гармонік. Підведення живлення до обладнання робочих місць учнів і учителя повинне бути здійснене силовими кабелями, змонтованими відповідно до п. 2.3 ДНАОП Н 10.02.1899 р. № 21. Зокрема, силова проводка повинна бути змонтована стаціонарно, з використанням засобів захисту (металорукави, спеціальні короби, труби).

Сумарна потужність споживання НКК електроенергії по одній фазі не повинна пере-вищувати 3,5 кВт (ГОСТ 28139-89). Система електроживлення повинна забезпечувати включення (відключення) обладнання НКК від електромережі з робочого місця вчителя та автоматичне відключення у випадку перевантажень та аварійних режимів, у тому числі при появі витоку струму між фазним провідником і захисним зануленням або заземленням (ГОСТ 28139-89). Це необхідно для того, щоб унеможливити критичні ситуації, які можуть виникнути при електричних пробоях ізоляції, несправностях блоків живлення.

Засоби керування та індикації системи електроживлення повинні відповідати п. 2.5 ГОСТ 28189-89 та ДОТУ ЕМ 894-.1-2001. Бажано встановлення таких засобів керування електроживленням, індикація стану яких виковувалась б механічними індикаторами (по-ложенням органів керування або іншим чином). Це надає можливість контролювати стан органів керування під час знеструмлення і уникнути неконтрольованого подання живлення на апаратні засоби, які можуть бути випадково залишені у ввімкнутому стані.

Пристрої центрального опалення та інші заземлені металеві частини повинні бути закриті діелектричними решітками.

Конструкція обладнання НКК повинна відповідати нормам, що встановлюються на засоби навчання та побутову техніку (ГОСТ 12.1.004-91).

Обладнання кабінету не повинно створювати будь-якого за походженням іонізуючого і електромагнітного випромінювання, рівень якого перевищував би норми, визначені ГОСТ 28139-89, ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21, п. 4, ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ТСО-99. Як правило ці вимоги виконуються виробником, але слід впевнитись у тому, що у сертифікаті відповідності на це вказано.

Розміщення обладнання повинно забезпечувати недоступність для учнів зон з ненормованим витоком електрозмагнітного поля (як правило, це тильна сторона системних блоків і відеомоніторів на електронно-променевих трубках) та зон розміщення комутаційного обладнання, підведення електроживлення (варіанта розміщення робочих місць учнів і вчителя наведено у додатку 1).

Кабінет інформатики повинен бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог Правил пожежної без¬пеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених спільним наказом МіносвітиУкраїни і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.1998 р. № 348/70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.1998 р. за № 800/3240 (далі- Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України), та переносними вогнегасниками, придатними для використання в умовах кабінету (ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21). Встановлювати вогнегасники слід у легкодоступних місцях але не у проходах, з використанням передбаченої конструкцією встановлювальної арматури, на висоті, вказаній у відповідних документах. Можливе використання вогнегасників, виготовлених відповідно до ТУ-У 05388859.008 або подібних. Перевагу слід віддавати вогнегасникам з більшим терміном придатності, зокрема порошковим.

Шафи, стенди та інші меблі і додаткове обладнання повинні розміщуватися зручно для користування та не захаращувати проходи.

Матеріали і сировина, з яких виготовлені конструкції НКК, меблі та інше додаткове об¬ладнання, не повинні виділяти шкідливих ре¬човин, в тому числі при горінні (п. 2.6ДСадПіН . 5.5.6.009-98).

Гїгієнічні та ергономічні характеристики меблів повинні відповідати вимогам п. 8.5 та п.8.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98 і ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21. Матеріали, які використовуються для виготовлення меблів повинні відповідати вимогам ДНАОП Н 10.02.1999 р. №21 за інтенсивністю хімічної емісії.

Меблі повинні забезпечувати можливість монтування електромережі та ЛОМ з дотриманням вимог, викладених вище.

При обладнанні робочого місця вчителя меблями необхідно забезпечити відповідність конструкцій його складових частин та їх взаємного розміщення ергономічним вимогам ГОСТ12.2.032-78 та п. 4.1 ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21 з урахуванням комплектності робочого місця, характеру діяльності та форм організації праці.

Робоче місце вчителя повинно комплектуватися робочим столом, кріслом, двома тумбами та комплектом обладнання робочого місця вчителя (КВ).

Робочий стіл вчителя повинен забезпечува¬ти розміщення на ньому КВ з урахуванням ергономічних вимог. Висота столу, ширина і глибина робочої поверхні столу повинні забезпечувати виконання роботи в межах моторного поля і бути відвовідно —725 мм та 1200 х 1000 мм.

Крісло вчителя повинно забезпечувати по¬ворот ±180 кутових градусів, зміну висоти сидіння у межах 400...500 мм та нахил сидіння і спинки.

Робоче місце вчителя обладнується системою управління електроживленням НКК, яка забезпечує його включення (відключення). Робоче місце вчителя необхідно розмістити на підвищенні висотою 130.. .200 мм. Важливість дублювання керуванням електроживленням з робочого місця учителя полягає у тому, що забезпечується можливість оперативного вимкнення живлення НКК у випадку виникнення загрози пожежі, ураження електричним струмом. На робочому місці учителя достатньо розмістити кнопкову станцію.

Робоче місце учня, призначене для роботи з комп'ютером, комплектується одномісним сто¬лом і стільцем, які виконані з дотриманням ви¬мог пп. 8.5.8.6 ДСанПін 5.5.6.00998, та комплектом обладнання робочого місця учня (КУ).

Вимоги до меблів, викладені у ДСанПіН 5.5.6.009-98, враховують зросто-вікові особливості учнів. Стіл учня повинен мати дві різновисотні горизонтальні поверхні—- робочу і додаткову. Ширина і глибина робочої поверхні столу та додаткової поверхні повинні забезпечувати виконання роботи у межах моторного поля і бути 750 х 600 мм та 750х350 мм відповідно. Обидві поверхні повинні регулюватися по висоті у межах 460—760 мм. Стіл учня, який використовується для обладнання комп'ютеризованого робочого місця учня, повинев допускати кріплення до підлоги, або фіксування його положення іншим чином.

Стілець учня повинен забезпечувати зміну висоти сидіння у межах 260—460мм.

Кабінет може комплектуватись додатковими двомісними столами учнівськими (ГОСТ 11015-93) і стільцями учнівськими (ГОСТІ 11016-86) для проведення занять без ви-користання комп'ютера.

Робочі місця вчителя і учнів повинні роз¬міщуватися відповідно до рисунків 1, 2, З (див. додаток 1) та відповідати вимогам ДСанПіН5.5.6.009-98 ті ДНАОІПН 10.02.1999 р. №21.

При розміщенні робочих місць учнів необхідно дотримуватися таких основних вимог: відстань від стін з вікнами повинна становити (не менше)— 1м, від інших стін — 0,5 м; відстань між бічними поверхнями відеомоніторів — не менше 1,2 м (ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Екран (відеовідтворюючий пристрій) колек¬тивного використання повинен розміщуватися з дотриманням умов видимості з усіх учнівсь¬ких місць на відстані не менше 3 м від найближчого РМУ.

Класна (аудиторна) дошка повинна розміщуватися в межах кута спостереження середини дошки й близько бО° з усіх робочих місць учнів, призначених для проведення теоретичних занять. Ширина зони перед дошкою, де розташовується робочий стіл учителя та обладнання, яке входить до комплекту робочого місця вчителя, має бути не меншою 2,5 м.

У КПКТ бажане використання аудиторної дошки, призначеної для роботи з маркерами (без використання крейди).

Для кріплення плакатів, інших наочних посібників, дошка повинна бути обладнана спеціальними затискачами.

Ергономічні показники НКК і додаткового обладнання повинні відповідати вимогам ерго¬номіки і технічної естетики для технічних засобів навчання (ДСТУ 3899-99 та ГСТУ 79.003-99) і забезпечувати:

• безпечність використання;

• адаптивність до психофізіологічних та пізнавальних можливостей учня і умов праці вчителя;

• комфортність умов праці вчителя та учня.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка