Методичні рекомендації щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів скорочення


ВИМОГИ ДО ПРОЛГРАМНО-АПАРАТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ



Скачати 426,14 Kb.
Сторінка10/11
Дата конвертації27.01.2020
Розмір426,14 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
3. ВИМОГИ ДО ПРОЛГРАМНО-АПАРАТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Склад апаратного забезпечення КПКТ (специфікація НКК) та вимоги до нього визнача¬ються окремим документом Міністерства освіти і науки України, зміст якого поновлюється кожні 2—3 роки. Приклад такого документу наведено у додатку 2.

Склад комп'ютерного обладнання для комплектування НКК, його параметри і характеристики повинні відповідати діючим українськім і міжнародним стандартам:, нормативним документам.

Документація, яка надається разом з НКК, за комплектністю, змістом та повнотою повинна відповідати ГОСТ 19.402, ГОСТ 19.502, ГОСТ 19.506, ГОСТ 19.508 і бути виконана українською мовою.

Обладнання, яке входить до складу НКК, не повинне створювати радіозавади індустріальні і має відповідати умовам електромагнітної сумісності засобів обчислювальної техніки класу В (ГОСТ 29216-91, ДСТУ 3571-97).

До складу НКК входять апаратно-програмні складові обладнання КПКТ, які утворюють систему об'еднану функціонально і фізично. Ком¬плектність НКК визначається цілями навчання. До складу комплексу обов'язково повинні входити

• комплект вчителя (КВ)— 1 комплект;

• комплект учня (КУ)— 4…15 комплектів;

•обладнання локальної обчислювальної мережі (ЛОМ);

•система електроживлення та захисту;

•програмне забезпечення (ПЗ);

•меблі для КВ та КУ;

• «додаткове обладнання (екран колективного використання, відеокамера).

Склад КВ та технічні характеристики:

•системний блок, у якому змонтовані: мате¬ринська плата (МП), зовнішні запам'ятовуючі пристрої (НDD, FDD і CD-RW), контролери відеомонітора, локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) та аудіо пристрою (звукова карта). На МП розміщено: центральний процесор (ЦП), оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП), контролери запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв уведення/виведення;

•відеомоютор;

•клавіатура

•маніпулятор-«мишка»;

• активна акустична система;

•головні телефони та мікрофон (допускається мікротелефонна гарнітура);

•пристрій друкуючий (принтер);

•факс-модем;

•сканер планшетний;

•блок безперебійного живлення.

Контролер ЛОМ повинен забезпечувати швидкість передачі даних, Мбіт/с—10/100, забезпечувати роботу з коаксіальною лінією і витою парою (допускається відсутність можливості роботи з коаксіальною лінією).

На клавіатурі повинні бути нанесені знаки украінського алфавіту (основного) відповідно до ДСТУ 3470-96 та знаки російського і англійського алфавітів (додаткових). Бажане нанесення символів різних алфавітів різними кольорами. Звукова плата повинна мати вхід для мікрофона та виходи на головні телефони і лінійний стереовихід. Пристрої для відтворення звуку (звукові колонки) повинні бути активного типу з піковою електричною потужністю не менше (Вт) — ЗО та мати регулятор гучності і вимикач живлення. Небажане використання звукових колонок як з живленням від блоку живлення комп'ютера, так і з блоком живлення, виконаним у вигляді окремого блоку, який безпосе-редньо вмикається у розетку .оскільки у першому випадку блок живлення комп'ютера перевантажується, у другому — необхідно вимикати його вийманням з розетки живлення. Довжина з'єднувальних провідників повинна забезпечувати монтування пристроїв відтворення звуку на відстані, яка забезпечує стереоефект. Якщо до складу акустичної системи входить сабвуфер (низькочастотний гучномовець); він може бути встановлений поблизу робочого місця учителя, середньої високочастотні гучномовці встановлюються у місцях, вказаних у Додатку 3.

Принтер повинен бути лазерним і забезпечувати виведення даних на папір-формату не менше) А4. Слід віддавати перевагу принтерам, які допускають експлуатацію у так званому «офісному» режимі, тобто друкування до 250-300 сторінок на день.

Для роботи у глобальних мережах ЕОМ, передавання і приймання даних по комутованим (телефонним) лініям зв'язку, факс-модем, який є обов'язковою складовою НКК, повинен бути зовнішнім, відповідати стандарту V.92 (максимальна швидкість приймання/передавання даних не менше 110 Кбіт/с), розпізнавати сигнали «вільно» і «зайнято», забезпечувати адаптивну зміну швидкості обміну. Якщо для зовнішнього зв'язку використовується канал, утворений не з використанням телефонної (комутованої) лінії, то до складу НКК може включатись відповідне обладнання.

Також допустимим є використання додаткового комп'ютера, встановленого у підсобному приміщенні, або у класі для забезпечення функцій комутування і розподілу ресурсів (каналу зв'язку, пристрою друкування тощо).

Сканер повинен бути планшетним із робочим полем А4, мати роздільну здатність не менше 600 х 1200 пікселів на дюйм та розрядність кодування кольору не менше 32 біт. Програмно-апаратне забезпечення сканера, модему та принтера повинні забезпечувати пряме копіювання документів сканер -принтер та передавання факсимільних повідомлень. Бажано використовувати сканер, обладнаний приставкою для сканування діапозитивів. Це надасть можливість використати у навчальному процесі на¬бори діапозитивів виробництва минулих років.

Блок безперебійного живлення повинен бути окремим конструктивом, підключатися до мережі 220 В частотою 50 Гц та забезпечувати живлення системного блоку і відеомонітора протягом не менше 5 хвилин після аварійного відключення електромережі. Блок безперебійного живлення повинен бути програмно-апаратно сумісним з системним блоком і забезпечувати автоматичне завершення роботи системи при аварійних відключеннях електромережі.

Склад КУ та технічні характеристики:

• системний блок, у якому змонтовано: материнська плата (МП), запам'ятовуючі пристрої (HDD, FDD і СD-RОМ), контролери відеомонітора, локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) та аудіо пристрою (звукова карта). На МП розміщено: центральний процесор (ЦП), оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП);

• відеомонітор;

• клавіатура;

• маніпулятор «мишка»;

•навушники та мікрофон.

Відеомонітор повинен відповідати ДСТУ ISO 9241-3-2001 частина З, ГОСТ 25861-83, ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ТСО-99. ЇІерспективним є використання дисплеїв, побудованих не на електронно-променевих трубках, а на рідко-кристалічних панелях.

Сервером мережі може бути КВ, який разом із КУ, комутатором каналів і кабельними з'єднаннями утворюють ЛОМ. Допускається використання у складі ЛОМ виділеного сервера, виконаного у вигляді окремої, додаткової складової КВ. Ідентифікація складових ЛОМ повинна відбуватись автоматично, після увімкнення КВ і КУ, завантаження ОС і ( за необхідності) уведення даних, які ідентифікують користувача.

Сервер локальної мережі НКК повинний забезпечувати не тільки роботу ЛОМ,а і виковувати функції буферизації і фільтрування даних при роботі у всесвітній мережі, не вимагаючи постійного кваліфікованого обслуговування та налагодження. Бажане використання апа¬ратно-програмних рішень, які б забезпечували тривалу експлуатацію цієї складової обладнання без обслуговування.

Пристрій колективного спостереження (проекційний пристрій та екран) повинен забезпечувати умови одночасного спостереження учнями зображення, яке виводяться на екран монітора КВ із дотриманням вимог видимості з кожного робочого місця учня. Умови видимості розраховуються не для найменших деталей зоб¬раження, а для елементів зображення, суттєвих для навчального процесу.

Найперспективнішим є використання у якості пристрою колективного спостереження проекційної системи. Мультимедійний проектор, який може бути ефективно використаний у навчальному процесі, повинний забезпечувати світловий потік не менше 1000 люменів, роздільну здатність не гіршу за 800 х 600 (бажано 1024 х 768). Зазначена величина світлового потоку забезпечує спостереження зображення на екрані розміром до 2 м х 3 м без затемнення класу, що дає можливість більш ефективно використовувати мультимедійні демонстрації. Важливим параметром мультимедійного проектора е наявність додаткового роз'єму для одночасного використання проектора і звичайного дисплею. Наявність такого підключення надає учителю можливість під час демонстрації розташовуватись обличчям до учнів, спостерігаючи зображення на екрані монітору КВ.

Програмне забезпечення, яке постачається у складі НКК, або може бути придбане окремо, повинно відповідати архітектурі і структурі апаратного забезпечення НКК та вимогам ДСТУ 2850-94. Супровідні документи за змістом і формою повинні відповідати вимогам ГОСТ 19.508 ЕСПД, зокрема містити достатньо інформації для проведення інсталяції і наступного технічного супроводу системи.

Програмне забезпечення повинно бути ліцензійне чистим і мати супроводжувальні документи виконані відповідно до ГОСТ 19.508 ЕСПД. Документація повинна, зокрема, містити найменування програмного продукту і номер версії, власника, дати і номера реєстрації та постачальника.

До складу програмного забезпечення повинні входити: системне програмне забезпечення, програмне забезпечення базових інформаційних технологій, системи програмуваня мовами високого рівня, програмне забезпечення навчально-виховного призначення.

Програмне забезпечення навчально-виховного призначення повинно мати відповідний гриф Міністерства освіти і наукиУкраїни та сертифікати відповідності УкрСЕПРО.

Програмне забезпечення повинне мати інтерфейс і систему контекстно залежної допомоги по всім опціям меню та діалоговим елементам інтерфейсу, виконані українською мовою (якщо цілями навчання не передбачено іншої побудови інтерфейсу).

До складу системного програмного забезпечення повинні входити:

• операційна система, яка повинна забезпечувати багатозадачність, роботу у мережах ЕОМ, у тому числі підтримку роботи локальної мережі, стійкість до помилкових дій некваліфікованих користувачів;

•сукупність системних утиліт, які повинні забезпечувати адміністрування ЛОМ, функції обмеження доступу до ресурсів та їх розподілу; наявність утиліт для ведення протоколу роботи користувача; спостереження за роботою на КУ і керування КУ з КВ.

• система доступу до глобальної інформаційної мережі з одночасним протоколюванням і фільтруванням такого доступу та забезпеченням роботи сервера ЛОМ.

Програмне забезпечення базових інформаційних технологій повинно включати

•текстові редактори загального призначення для використання у навчально-виховному процесі та для створення і тиражування дидактичних матеріалів;

• програмне забезпечення, призначене для створення і опрацювання електронних таблиць, для використання у навчальному процесі та при створенні і тиражуванні дидактичних матеріалів;

•системи управління базами даних для використання у навчальному процесі та для за-безпечення управління навчально-виховним процесом;

• системи для створення електронних презентацій для використання у навчальному процесі та для створення дидактичних матеріалів;

• системи для оптичного розпізнавання друкованого тексту та введення його в комп'ютер для підготовки документів (тиражування);

•ситеми для підтримки телекомунікаційних технологій: електронної пошти, роботи з факсимільними повідомленнями (документами).

Системне програмне забезпечення та програмне забезпечення базових інформаційних технологій повинно бути інстальоване на КВ і КУ.

Системи програмування мовами високого рівня та їх склад визначаються додатковим

документами Міністерства освіти і науки У країни, зокрема змістом навчальних програм.

Програмне забезпечення навчально-виховного призначення повинно виконуватися на КВ і КУ в автономному та мережевому (клієнт-сервер) режимах, при завантаженні програм із зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв і з ЛОМ.

Однотипні функціональні вузли і пристрої, що входять до складу НКК, повинні бути взаємозамінними. Для пристроїв з кращими технічними характеристиками повинна бути забезпечена повна сумісність «згори — вниз» без значних амін, налагодження та коригування програмного забезпечення.

Повинна бути забезпечена повна сумісність по фізичним і логічним форматам запису-читання даних на змінних носіях, тобто дані, записані на будь-якому робочому місці (КВ,КУ) повинні бути безпомилково відтворені на іншому робочому місці цього або аналогічного НКК.

Нормативними документами визначено наступні вимоги до надійності обладнання, яке постачається у ЗНЗ у складі НКК. НКК повинен залишатися роботоздатним при роботі на ньому непідготовлених користувачів, в тому числі неповнолітніх, навіть при їх помилкових діях, якщо ці дії не пов'язані з навмисним механічним пошкодженнями апаратних засобів або знищенням даних. Середнє напрацювання на відмову НКК повинно становити не менше 10 000 годин із розрахунку на одне робоче місце (ГОСТ 27201-87). Частота збоїв повивай становити небільше 0,02 збоїв/год, що становить із розрахунку на одне робоче місце не більше одного збою за 50 годин. Середній час відновлення роботоздатності НКК при відмові не пови¬нен перевищувати 0,5 годин (ГОСТ 27201-87).

Обладнання, яке входить до складу НКК, повинне зберігати роботоздатність і зовнішній вигляд після впливу факторів транспортування, визначених ГОСТ 21552-84( та ГОСТ 27201-87. НКК повинен бути роботоздатним при експлуатації його в нормальних кліматичвих умовах, які для обчислювальної техніки визначені ГОСТ 21552-84 та ГОСТ 27201-87. Вимоги повинні виконуватись у приміщеннях, що відповідають санітарним нормам ДСанПіН 5.5.6.009-98, без додаткових вимог до чистоти повітря.

Програмне забезпечення та документація повинні постачатись на оптичних цифрових носіях. Як виключення допускається використання магнітних носіїв у вигляді дискет форматів, апаратно-програмно сумісних з відповідними складовими НКК.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка