Методичні рекомендації щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів



Сторінка12/37
Дата конвертації27.01.2020
Розмір0,79 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   37
Стіни і стеля повинні мати покриття із ма­теріалів з матовою фактурою поверхні.

Стіни повинні мати колір холодних тонів: світло-зелений, світло-блакитний, світло-сірий. Допускається фарбувати стіни у світло-бежевий чи світло-жовтий кольори.



Мікроклімат у приміщенні кабінету повинен відповідати вимогам п.5 ДСанПіН 5.5.6.009-98: температура повітря — 19,5 ±0,5 ˚С, відносна вологість повітря — 60 ± 5 %. швидкість руху повітря — не більше 0,1 м/с. Відповідно до По­ложення про КПКТ у кабінеті встановлюються прості прилади для спостереженням за темпера­турою та вологістю повітря. Якщо з цією метою використовується психрометр, то слід регулярно поповнювати його резервуар. Збільшення воло­гості повітря досягають проведенням вологого прибирання. Після проведення занять, особливо навесні і восени, вологість може збільшуватись. Зменшення вологості, як правило, можна досяг­ти провітрюванням.

У кабінеті повинен бути забезпечений три­кратний обмін повітря за годину. Для охоло­дження повітря та інтенсифікації його обміну рекомендується застосовувати кондиціонери, які мають гігієнічний висновок ДСЕУ МОЗ У країни. При розміщенні пристроїв кондиціонування слід продумати пристрої відведення конденсату. Потік охолодженого повітря від кондиціонерів найкраще спрямовувати вгору.

Як правило, відповідність вимогам безпеки праці конкретного апаратно-програмного засо­бу відображається у супровідній документації. Разом з тим, на етапі проектування і обладнан­ня кабінету, необхідно виконати певні роботи, зокрема з приведення приміщення у відповідність до вимог чинних нормативних документів, приведення системи електрожив­лення у відповідність до вимог правил електро­безпеки, виконати проектування і створення систем охоронної і пожежної сигналізації тощо.

Кабінет інформатики повинен мати центра­лізовану або місцеву охоронну сигналізацію. Угоди про централізовану охорону бажано укла­дати з організаціями, які розташовані у межах однієї автоматичної телефонної станції — це забезпечить більш надійний зв'язок і швидше реагування. Перевагу слід віддавати Державній службі охорони.

Вікна кабінету інформатики повинні бути обладнані ґратами, двері повинні бути посиле­ної міцності. Облаштування кабінету ґратами та іншими захисними пристроями повинне ви­конуватись із дотримання протипожежних пра­вил. Ґрати на вікнах повинні відчинятись, інші захисні пристрої (ґрати, турнікети тощо) при потребі повинні переводитись у положення, яке б не перешкоджало евакуації людей. На етапі проектування зазначених захисних пристроїв бажано проконсультуватись у місцевому відділі пожежної охорони.

Електротехнічне обладнання КПКТ повинно відповідати вимогам електробезпеки ДСТУ 3135.0-95, ГОСТ 28138-89. ГОСТ 21552-84, ГСТУ 79.002-99 та ГСТУ 79.003-99. Для за­безпечення електробезпеки обладнання КПКТ повинно мати достатні технічні засоби захисту від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.1.019 та ГОСТ 25861-83.Зокрема, необхідно передбачити засоби аварійного відключення живлення, які спрацьовують не тільки у випадках перевищення струму споживання,_а і засоби, які спрацьовують у випадках витоку струму через захисне заземлення (занулення).

НКК та додаткове едектротехнічне облад­нання повинні бути виконані по І та П класам захисту (л. 2.1.2.ГОСТ 28139-89). КПКТ повинен бути обладнаним окремою трипровідною системою електроживлення 220 В, 50 Гц (фазний провідник, нульовий робочий про­відник, нульовий захисний провідник). Сис­тема електроживлення повована використовуватися тільки для підключення НКК (п. 2.3.5 ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21). Для додатко­вого електротехнічного обладнання повинна бути створена окрема система живлення. Ну­льовий захисний провідник використовуєть­ся тільки для захисного занулення. Викорис­тання нульового робочого провідника як ну­льового захисного провідника забороняється.

Захисне заземлення повино відповідати ви­могам ГОСТ 12.1.030-81 та ДНАОП 0.00-1.21-98. Штепсельні з'єднувачі та електророзетки по­винні мати контакти для підключення захисного провідника. Конструкція їх повинна бути та­кою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалось раніше, ніж приєднан­ня фазового та нульового робочого. Слід уника­ти використання подовжувачів силових кабелів. Винятком може бути тільки використання роз­роблених відповідно до вимог ГОСТ 28139-89 і атестованих фільтрів вищих гармонік. Підведен­ня живлення до обладнання робочих місць учнів і учителя повинне бути здійснене силовими ка­белями, змонтованими відповідно до п. 2.3 ДНАОП Н 10.02.1899 р. № 21. Зокрема, сило­ва проводка повинна бути змонтована стаціонар­но, з використанням засобів захисту (металорукави, спеціальні короби, труби).





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   37


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка