Методичні рекомендації по організації художньої праці. Додаток №6 планування гурткової роботи «у катрусиній майстерні»


здійсненні загальнорозвивальних, навчальних і виховних завдань. Їх суть



Сторінка18/60
Дата конвертації26.03.2020
Розмір2,33 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   60
здійсненні загальнорозвивальних, навчальних і виховних завдань. Їх суть
полягає у:



  • Розширенні знань дітей про навколишній світ і речі, створені людьми у процесі праці;

  • Формуванні морально-естетичних уявлень;

  • Розвиткові сенсорних здібностей, творчої уяви і фантазії;

  • Удосконалення навичок мовленнєвої культури;

  • Виробленні трудових умінь;

  • Навчанні планувати, організовувати і контролювати свою роботу;

  • Працювати самостійно, дотримуватися культури та естетики праці;

  • Розвитку творчих здібностей, нахилів та інтересів.

Правильно організована художня праця у дитячому садку і вдома,

систематичне виконання у процесі занять усіх поставлених завдань сприяє закріпленню позитивних емоцій, стимулює бажання працювати. Тобто формує духовні й фізичні сили дошкільника. Усе це є доброю підготовкою до успішного навчання в школі.

Як і всі інші, заняття з художньої праці мають розвивальний характер.

Дошкільнята набувають знань прорізні види матеріалів, їхні властивості,

засвоюють відповідну термінологію. Розглядаючи взірці виробів, вони обстежують їхню форму, колір, характеризують будову та співвідношення деталей, визначають спосіб виготовлення. А це вимагає від дитини цілеспрямованого спостереження, осмислення структурних елементів виробу,

напруження пам'яті, усвідомлення самостійних дій. Тобто відбувається процес розширення уявлень про навколишній світ, розвивається уява, пам'ять,

активізується розумова діяльність, оскільки діти оволодівають елементарними навичками розумових операцій.

Водночас із удосконаленням та розвитком психічних процесів розвивається мовлення. Заняття з художньої праці дають можливість відчути від користування загальними словесними означеннями, давати більш точну

характеристику предметам, матеріалам та їхнім властивостям. Коротка доступна і цікава інформація про матеріали, їхнє походження, різні види та властивості не лише поглиблює знання, підсилює емоційне сприймання, а й збільшує запас слів новими поняттями (пап'є — маше, картон, вовна, макраме та інш.)

Розглядаючи взірець, закріплюються деякі просторові й математичні поняття (прямокутник, трикутники, ромби, круги тощо), а при описі різних дрібних предметів, зроблених власноручно, діти привчаються використовувати конкретніші словесні вирази (наприклад, ті, що стосуються просторових зв’язків: зверху, збоку, зліва і т.п.). Мова збагачується епітетами (наприклад, папір(який?) гладенький, чистенький, тоненький, порівняннями (білий як молоко, як сніг) та іншими лексичними засобами. Вдосконалюються граматична будова і зв'язне мовлення (при описуванні зразків, аналізі та оцінюванні невеликихпредметів, виготовлених власноручно або товаришами).

Художня праця благотворно впливає і на розвиток сенсомоторики узгодженості в роботі очей і рук. Удосконалює координацію рухів. Водночас

обстежуючи предмет або матеріал, дитина набуває чуттєвого досвіду, ~ що відіграє велику роль у пізнанні довкілля. Спочатку предмет сприймається очима загалом, надалі обстеження предмета рукою і поглядом супроводжується аналізом основних частин і визначенням їхніх властивостей (форма, величина,

пропорції тощо). На наступному етапі" виділяються дрібніші деталі та їхні пропорційні співвідношення.

Наприкінці відбувається повторне цілісне сприймання предмета чи матеріалу. Таким чином, малятам пропонується система узагальнених дій на пізнання предметів, матеріалів та їхніх властивостей, пропорційних співвідношень цілого і його частин. Чим ширшою буде орієнтація дітей у цьому, тим скоординованішими, чіткішими і впевненішими будуть рухи,

вдосконалюватимуться трудові вміння і навички, більше* розвиватимуться творчі здібності.

Видатний педагог В.Сухомлинський писав, що "витоки творчих здібностей і обдарування дітей - на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, образно кажучи, ідуть найтонші струмки, котрі живлять джерела творчої думки. Чим більше впевненості й зображувальності у рухах дитячої руки, тим краща взаємодія із знаряддям праці; чим складніші рухи для цієї взаємодії, тим глибше входить взаємодія руки з природою, із суспільною працею в духовне життя дитини".

Для успішного розвитку творчих здібностей на занятті з художньої праці доцільно продумувати і творчі завдання. Спочатку розглядаються різноманітні дрібні предмети, виготовлені власноручно, як взірці.

Педагог запитує дітей про матеріал, з якого вони виготовлені, його властивості, про послідовність роботи, пропонує знайти кілька варіантів виготовлення, подумати над декоруванням. Завершальний етап такої роботи – поява нових продуктів дитячої діяльності. Саме на цьому етапі дитина починає цікавитись якістю своєї продукції, намагається зробити її якнайкраще, відчуває задоволення від виконаної роботи.

Добре продумані творчі завдання (наприклад, такі настанови педагога:

зміни, знайди інше вирішення, придумай) спонукають до використання набутих знань, умінь, навичок у предметах, виготовлених з власної ініціативи. Дитину "підштовхують" до розуміння того, що„. можна знайти нові комбінації.

Видозмінити раніше зроблене, до усвідомлення реальної можливості знайти застосування своїй продукції у житті. Виникає атмосфера творчості й співпраці з дорослим. Різноманітні матеріали та їхні перетворення у вироби, цікаві декоративні форми і„, предмети, зроблені власноручно, сприяють естетичному вихованню. Це благодатний грунт для розвитку в малят здатності естетично сприймати дійсність, знаходити красу в навколишньому, розвивати художній смак і фантазію. У процесі занять формуються норми моральної поведінки.

Виховується охайність, товариськість, доброзичливість, працьовитість.

Під впливом педагога дитина емоційно і свідомо підкорюється загальним вимогам: уважно слухає пояснення, вчасно виконує завдання, дотримується певної послідовності при виготовленні того чи іншого виробу, привчається до виконання трудових дій, до самостійності, набуває навичок взаємодопомоги та колективної співпраці. Окрім того, вчиться добирати інструменти для роботи, раціонально їх розміщувати, економно витрачати матеріали, дотримуватися порядку на робочому місці. Все це виховує витримку, дисципліну, певні етичні норми поведінки у процесі оволодіння вміннями та навичками, елементи критичного ставлення до себе, товаришів, продуктів їхньої праці.

Для ефективного використання художньої праці в якості виховного засобу педагог має вибирати ефективні методи педагогічного впливу. Це особистий приклад, дружня тактовна допомога, постійне заохочення до виконання трудових завдань, організація дослідницько — пошукової діяльності щодо визначення якостей, властивостей та конструктивних можливостей різних матеріалів та ін.

Додаток №6






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   60


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка