Методичні рекомендації до вивчення "Шкільного курсу географії та методики його викладання" за модульно-рейтинговою системою



Скачати 263,61 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації09.10.2019
Розмір263,61 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2

Міністерство освіти і науки України

Полтавський державний педагогічний

університет ім. В.Г. Короленка

Кафедра географії та краєзнавства



Методичні рекомендації до вивчення

“Шкільного курсу географії та методики


його викладання” за модульно-рейтинговою системою


Методичні рекомендації підготувала

ст. викладач Л.П. Вішнікіна

Полтава - 2006


  1. Вступ

Запропонований методичний комплекс створений відповідно програми навчальної дисципліни “Шкільний курс географії та методика його викладання”, що вивчається студентами спеціальності “Географія та історія” у 7му та 8му семестрах..

В освіті майбутнього вчителя географії важливе місце займають педагогічні та методичні знання та навички. Критерієм ефективності роботи вчителя географії на сучасному етапі є реалізація ним діяльнісного підходу до навчального процесу, вміння сформувати у дітей навички самостійного добування знань та критичне мислення. За цих умов студенти - географи повинні не тільки оволодіти теоретичними знаннями, а і навчитись застосовувати їх на практиці, навчитись моделювати навчальний процес.



Мета навчальної дисципліни – забезпечити усвідомлення студентами теоретич-

них основ шкільної географічної освіти та методики навчання географії.



Головні завдання навчальної дисципліни:

  • ознайомити студентів зі змістом шкільного курсу географії;

  • розкрити основні поняття і закономірності;

  • виробити у майбутніх учителів географії методологічні основи методичного мислення і практичної діяльності по навчанню і вихованню школярів;

  • навчити студентів самостійно визначати зміст і методи навчання географії;

  • ознайомити з методичним апаратом технологій навчання географії.

Вивчення “Шкільний курсу географії та методики його викладання” спрямоване на підвищення якості підготовки студентів до педагогічної діяльності з урахуванням складних процесів, які відбуваються в умовах розбудови освітніх систем України.

Послідовність вивчення навчального матеріалу наступна: у 7му семестрі вивчаються загальнотеоретичні та методологічні основи методики навчання географії, зміст та структура шкільного курсу географії, його концептуальні та психологічні засади. Далі вивчається процес навчання географії, методи перевірки і оцінювання результатів навчання, форми організації навчання географії.

У 8му семестрі вивчаються навчальні технології, зарубіжний досвід шкільної географії та методи наукового дослідження ефективності навчання. Фахова педагогічна практика, яку студенти проходять у цьому семестрі, є органічною складовою частиною “Шкільного курсу географії та методики його викладання”. В межах цього курсу передбачається аналіз навчально-методичного досвіду, який отримують студенти під час проходження практики.

Процес вивчення даної навчальної дисципліни передбачає:

у 7му семестрі – 38 годин лекцій, 30 годин лабораторних робіт, 40 годин самостійної роботи студентів;

у 8му семестрі – 12 годин лекцій, 18 годин лабораторних робіт, 24 години самостійної роботи студентів та проходження педагогічної практики з географії ( 8 залікових уроків, позакласний захід, звітна документація).

З метою підвищення до систематичної активної і самостійної роботи студентів, підвищення якості знань, забезпечення відкритості контролю та об’єктивності оцінювання знань студентів передбачене освоєння “Шкільного курсу географії та методики його викладання” за модульно-рейтинговою системою навчання. Модульно-рейтингова система навчання забезпечує таку організацію навчального процесу, при якій вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих знань і вмінь здійснюється безпосередньо за рейтинговою системою.

Програмний матеріал курсу поділений на 5 навчальних модулів. Кожен модуль складається з трьох частин: теоретичної, практичної та самостійної роботи студентів. Шостий модуль включає педагогічну практику з географії. Студенти повинні відвідувати та конспектувати лекції, відвідувати практичні заняття та виконувати лабораторні роботи, самостійно працювати над вивченням навчальної дисципліни, проводити уроки та позакласні заходи з географії під час проходження фахової практики. Важливо навчити студентів систематично інтенсивно працювати як в аудиторії, так і самостійно.


Рекомендації до виконання різних видів робіт.

Лабораторна робота – одна з форм учбової роботи студентів, мета якої закріплення теоретичного матеріалу лекцій, більш глибоке його засвоєння, формування практичних професійних вмінь та навичок, оволодіння конкретними способами і прийомами, необхідними вчителю для самостійного моделювання та організації навчального процесу. Лабораторна робота на відміну від лекції вимагає активної участі студентів у розгляданні питань, які виносяться на обговорення.

Підготовка до лабораторної роботи здійснюється відповідно до планів лабораторних робіт, де вказані теми лабораторних робіт, питання для обговорення, практичні завдання, фрагменти навчального процесу для моделювання та демонстрації, питання винесені на самостійне вивчення, а також наводиться список основної навчально-методичної літератури.
Підготовка до лабораторної роботи містить:

- ознайомлення з питаннями, які виносяться на обговорення;



  • вивчення і конспектування рекомендованої літератури;

  • складання тез чи розгорнутого виступу з кожного питання, розрахованого на 3-5 хвилин;

  • моделювання планів-конспектів фрагментів навчального процесу, вивчення яких включає лабораторна робота.

Особливу увагу студенти повинні приділяти опрацюванню підручників, нормативних документів, монографій, збірникам науково-методичних праць, статей в періодичних виданнях; правильно оформляти конспекти, тези, плани-конспекти фрагментів уроків.

Рекомендації до виконання лабораторних робіт:

  • відповіді повинні мати логічну послідовність (починаючи від обґрунтування проблеми і закінчуючи і закінчуючи висвітленням конкретних шляхів її вирішення);

  • доповнення повинні бути по суті обговорюваного питання;

  • зауваження – конструктивними, конкретними та аргументованими;

  • практичні завдання виконуються у письмовій формі,

  • демонстрація фрагменту уроку повинна тривати не більше 10 хвилин;

  • перегляд відео фрагментів уроків передбачає їх аналіз у письмовій або усній формі.

Самостійна робота студентів включає час, використаний на вивчення конспектів лекцій, підручників, науково-методичної фахової літератури, написання доповідей, рефератів та коротких відповідей на питання, винесені на самостійне вивчення, особисту експериментально-практичну роботу під час педагогічної практики.
Рекомендації до самостійної роботи студентів:

  • при вивченні матеріалу за конспектами лекцій, підручниками, науково-методичною літературою особливу увагу приділяти основним термінам та поняттям;

  • для кращого розуміння та засвоювання навчального матеріалу створювати опорні структурно-логічні конспекти по кожній темі;

  • під час проходження фахової практики застосовувати елементи різних навчальних технологій та аналізувати результати навчання;

  • при написанні реферату пам’ятати, що він являє собою коротке викладення в письмовій формі певного наукового матеріалу і є результатом самостійного вивчення студентом науково-методичних робіт. Студент повинен продемонструвати вміння виділяти головне, бачити проблеми, яким присвячена робота, шляхи та способи їх вирішення

Реферат повинен мати чітку структуру: вступ, в якому обґрунтовується важливість даного дослідження; основна частина, яка розкриває зміст роботи, її основні напрямки; висновок, в якому студент коротко представляє основні підсумки. Бажано, щоб реферат був пов’язаний з подальшою курсовою роботою.
Перевірка та оцінювання знань та навчальної діяльності студентів.

Для перевірки і оцінки знань студентів, аудиторної та поза аудиторної самостійної роботи з кожного модуля дисципліни можуть бути використані такі види контролю:

контрольні роботи, короткий письмовий контроль та тестування з ключових питань курсу під час лекцій;

усне опитування з питань винесених на обговорення або самостійне вивчення, перевірка практичних завдань, планів-конспектів уроків або фрагментів уроків, письмових аналізів та самоаналізів фрагментів уроків під час лабораторних робіт;

перевірка конспектів з самостійного вивчення матеріалів, перевірка робіт, виконаних самостійно за завданням викладача, перевірка доповідей та рефератів під час консультацій по організації самостійної роботи студентів.

Якість засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля перевіряється протягом семестру, а загальна оцінка знань студентів проводиться за 100-бальною шкалою за один семестр (табл.. 4).

Розподіл балів, за допомогою яких буде оцінюватися робота студентів, відбуватиметься наступним чином:
100 – 90 - “відмінно”

89 – 75 - “добре”

74 – 60 - “задовільно”

59 і менше – “незадовільно” з можливістю повторного складання


Чітке розмежування контрольних заходів за змістом і у часі створює багатоступеневу систему контролю особистих досягнень студентів, забезпечує переорієнтацію їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок, перетворює навчання на регламентований творчий процес.


Каталог: docs
docs -> «Соціальна педагогіка»
docs -> Таблиця за творами української літератури
docs -> Програма харків 014 Порядок роботи конференції листопада 2014 р
docs -> Фахове видання
docs -> Актуальні проблеми психології : Психологія навчання
docs -> Л.І. Міщик доктор педагогічних наук, професор
docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності
docs -> Романенко Людмили Іванівни «гігієнічна оцінка антимікробної дії композитів з наночастками срібла»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка