Методичні рекомендації до самостійних занять для студентів спеціальних медичних груп із захворюваннями серцево-судинної системи


Оцінювання адаптаційних можливостей, реактивності і вегетативного статусу організму людини



Сторінка9/17
Дата конвертації22.04.2020
Розмір0,49 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17
3.2. Оцінювання адаптаційних можливостей, реактивності і вегетативного статусу організму людини

Ефективність лікувальної фізичної культури, як і комплексної програми реабілітації, оцінюють за суб’єктивним станом людини й об’єктивними показниками. До об’єктивних показників належать функціональні методи дослідження серцево-судинної системи, вегетативного відділу нервової системи, лабораторних досліджень крові, функціонального м’язового тесту, дослідження толерантності до фізичного навантаження. У процесі фізичних тренувань змінюються адаптаційні можливості організму, які можна оцінити за допомогою спеціальних формул і даних аналізів крові.



Розрахунок адаптаційного потенціалу системи кровообігу (АПК)

(Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова):

АПК= 0,011 • ЧСС + 0,014 • АТсист + 0,008 • АТдіаст + 0,014 • В + 0,09 х

х МТ – (0,009 • З + 0,27),

де ЧСС – частота серцевих скорочень за хвилину; АТсист і АТдіаст – систолічний і діастолічний артеріальний тиск, мм рт. ст.; В – вік, кількість повних років; МТ – маса тіла, кг; З – зріст, см.

Якщо є можливість реєстрації електрокардіограми, то АПК розраховується за такою формулою:

АПК= 0,02 • ЧСС + 0,01 • АТсист + 0,008 • АТдіаст + 0,006 • В + 0,19 • ЕКГ – – (0,001 • З + 1,17),

де ЕКГ – ступінь змін електрокардіограми в балах:

нормальна електрокардіограма – 1 бал;

помірні зміни – 2 бали;

фізіологічно вагомі зміни – 3 бали;

клінічно вагомі зміни – 4 бали.

Загальну оцінку адаптаційного потенціалу системи кровообігу (АПК) визначають за такою шкалою:

2,1 бала і нижче – задовільна адаптація;

2,11–3,2 бала – напруження механізмів адаптації;

3,21–4,3 бала – незадовільна адаптація;

4,31 і більше – зрив механізма адаптації.

Дослідження проводять до і після курсу реабілітації.



Показники стану вегетативного відділу нервової системи:

Індекс Кердо = 1 – (АТдіаст ЧСС) • 100.

Індекс оцінюють в умовних одиницях. Додатні значення індексу вказують на перевагу тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, від’ємні – перевагу тонусу парасимпатичного відділу.

Індекс Хільденбрандта = ЧСС ЧД,

де ЧД – частота дихання за хвилину.

Норма: 2,8–4,9 умовних одиниць. Значення вищі 4,9 вказують на перевагу тонусу симпатичної нервової системи, нижчі 2,8 – перевагу тонусу парасимпатичної нервової системи.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка