Методичні рекомендації до самостійних занять для студентів спеціальних медичних груп із захворюваннями серцево-судинної системи


Самоконтроль і контроль за фізичним станом під час занять фізичними вправами



Сторінка8/17
Дата конвертації22.04.2020
Розмір0,49 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17
3. Самоконтроль і контроль за фізичним станом під час занять фізичними вправами

3.1. Оцінювання стану організму за показниками самоконтролю

Самоконтроль – система спостережень за станом власного здоров’я, фізичного розвитку та функціонального стану організму.

Основні завдання самоконтролю:

усвідомити необхідність пильного ставлення до власного здоров’я;

опанувати найпростіші методи самоспостереження, навчитися найпростіших способів запису спостережень;

навчитися аналізувати й оцінювати показники самоконтролю;

закріпити й застосовувати на практиці отримані знання.

Самоконтроль включає спостереження та аналіз об’єктивних і суб’єктивних станів організму. До об’єктивних належать показники, які можна виміряти та виразити кількісно: антропометричні – довжина тіла, маса тіла тощо; функціональні – частота серцевих скорочень (ЧСС) та ін.

Суб’єктивними показниками є самопочуття, настрій, відчуття втоми, бажання чи небажання займатися фізичними вправами тощо.

Треба вміти користуватися об’єктивними показниками, які кількісно оцінюють функціональний стан організму, найбільш доступними з яких для контролю є частота серцевих скорочень – кількість ударів серця за одну хвилину (ЧСС). Частота серцевих скорочень залежить від віку і статі і є показником стану кровообігу. Крім м’язової діяльності, на ЧСС впливають також температура повітря, кількість вжитої їжі, емоціональні навантаження, підвищення температури тіла, спричинене захворюванням. Щоб уникнути впливу цих факторів, ЧСС визначають натщесерце вранці. Слід пам’ятати, що у спокої ЧСС залежить від положення тіла, тому рахувати треба завжди в одному і тому самому положенні: лежачи, сидячи, стоячи.

Важливими характеристиками ЧСС є ритм і наповнення. Ритм визначається не суцільним підрахунком протягом хвилини, а роздрібненим кожні 10 с. За однакової ЧСС, наприклад 73 уд./хв одного разу пульс ритмічний 13‑12‑12‑12‑12‑12, іншого – неритмічний 13‑12‑14‑11‑11‑12. Наповнення пульсу можна відчути кінчиками пальців: то сильний поштовх, то слабший, то пауза. Як правило, зміна ритму і наповнення пульсу відмічається за умови фізичного перевантаження, перетренування чи хвороби.

Пульс вимірюють систематично у стані спокою і безпосередньо після навантаження.

Просту пробу для визначення фізичної підготовленості запропонував професор Д. М Аронов: якщо після підйому на четвертий поверх без зупинок ЧСС нижча 100–120 уд./хв – це хороший рівень тренованості, 120–140 уд./хв – задовільний, більша ніж 140 уд./хв – низький.

Визначити рівень тренованості організму можна також за відповідною реакцією на звичайне побутове навантаження. Для цього підраховують пульс відразу після пробудження не встаючи з ліжка, а потім після звичайного навантаження (вмивання, приготування сніданку тощо). Якщо різниця між отриманими результатами становить 6–8 уд./хв, це свідчить про хороший рівень тренованості, а 10–14 уд./хв – про низький.

Одним із об’єктивних показників, що характеризують функціональний стан організму, є дихання. Під час фізичних вправ частота дихання зростає, оскільки підвищуються потреби працюючих м’язів у кисні, потрібному для окисних процесів. Дихання частішає під час хвилювання, збудження, тому що діяльністю дихальної системи керує центральна нервова система.

Величезну допомогу у своєчасній інформації про несприятливий стан здоров’я може надати щоденник контролю і самоконтролю (табл. 1). Особливо важливим є ведення щоденника під час занять вправами тих, хто має мінливе самопочуття або додаткові відхилення в стані здоров’я.

Відповідати на запитання, передбачені у щоденнику, слід лаконічно й інформативно з деталями, які надалі можуть вплинути на формування загального самопочуття, результати тренування, відновний період.



Таблиця 1

Щоденник контролю за фізичним станом під час занять фізичними вправами



Показник

Дата

Дата

Фізичний розвиток







Вік, років







Зріст, см







Маса тіла, кг







Об’єм грудної клітки (вдих), см







Об’єм грудної клітки (видих), см







ЧСС у спокої, за 1 хв







Відновлення ЧСС після занять, хв







Суб’єкттивні показники







Самопочуття







Сон







Апетит







Настрій







Працездатність







Біль






У щоденнику самоконтролю відмічають:



  1. Об’сяг та інтенсивність фізичного навантаження: кількість загальнорозвиваючих вправ і їхніх повторень; час, витрачений на ходьбу, біг, їзду на велосипеді, ходьбу на лижах, плавання у басейні, туристичний похід, з уточненням темпу руху.

  2. Погодні умови і форму одягу.

  3. Зміни в координації рухів під час виконання нових вправ, ходьби, бігу по нерівній місцевості, їзди на велосипеді, ходьби на лижах у період утоми.

  4. Суб’єктивне самопочуття під час виконання ранкової гімнастики, самостійного тренування (звертати увагу на сигнали втоми і комфорту: дратівливість і піднесення настрою, бажання чи небажання виконувати фізичні вправи тощо).

  5. Відчуття у м’язах (приємна втома, біль, м’язи не відчуваються).

  6. Інформацію про сон (глибокий чи тривожний, кількість годин).

  7. Інформацію про апетит (поганий, надмірний, нормальний).

  8. Розумову працездатність (наступного дня і через день після тренування, до кінця тижня, за регулярних занять фізичними вправами).

  9. Вимірювання об’єму грудної клітки у стані спокою, при максимальному вдиху і максимальному видиху (відмічається раз на місяць, відображає поліпшення функції дихання).

  10. Частоту серцевих скорочень і дихання – вихідний стан до виконання вправ, у перші 10–15 с після виконання і відновлення, через 10 хв після закінчення навантаження.

Щодня підбивають підсумки занять, детальніші записи – раз на тиждень, фундаментальні, коли аналізуються зміни показників у динаміці, – раз на 2–3 місяці.

Заміри бажано проводити регулярно, щоб своєчасно оцінити зміни у стані здоров’я.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка