Методичні рекомендації до проведення уроку ґендерної грамотності у загальноосвітніх навчальних закладах Загальні засади



Сторінка1/5
Дата конвертації27.03.2020
Розмір149 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5


Методичні рекомендації до проведення уроку

ґендерної грамотності у загальноосвітніх навчальних закладах
Загальні засади

Становлення громадянського суспільства — процес складний і багатоманітний. Він з поміж інших демократичних перетворень передбачає утвердження рівних можливостей для самореалізації як жінок, так і чоловіків (ґендерної рівності). Як свідчать останні дослідження загальноєвропейських

організацій, на сьогодні 64 відсотки європейців вважають, що в Європі ще й досі поширена дискримінація за ознакою статі.

Понад половина громадян Європейського Союзу вважають недостатніми заходи, що вживаються для забезпечення рівних можливостей для жінок та чоловіків в їхніх країнах, та визнають за необхідне продовжувати роботу щодо подолання проявів дискримінації, в тому числі й за ознакою статі.

З огляду на важливість цієї проблеми, Європейський парламент та Рада Європи проголосили 2007 рік Європейським роком рівних можливостей для всіх.

Країни Європейського Союзу навесні 2006 р. прийняли «Дорожню карту до рівності чоловіків і жінок — 2006–2010» — програму, що передбачає понад два десятки заходів і яка має на меті упродовж п’яти років

ліквідувати ґендерну нерівність у межах ЄС.

Зокрема, «дорожня карта» передбачає перегляд законодавства з ґендерних питань державчленів Європейського Союзу, підвищення обізнаності громадян з принципами ґендерної рівності та усунення проявів дискримінації жінок. Серед головних завдань «дорожньої карти» — створення однакових умов для жінок та чоловіків для досягнення економічної незалежності, рівноваги між роботою, особистим та родинним життям; забезпечення рівного доступу жінок та чоловіків до участі у прийнятті рішень; подолання ґендерних стереотипів у суспільстві та поширення ґендерної рівності поза межами Європейського Союзу.

У контексті цих загальноєвропейських цілей особливе значення має удосконалення законодавства щодо врегулювання тендерних відносин за принципом: «краще менше законів, але кращих законів». Також передбачено створення Європейського інституту ґендерної рівності, який покликаний накопичувати та аналізувати дані стосовно ґендерної рівності, а також національних органів, які займатимуться винятково питаннями рівності між жінками та чоловіками, забезпеченням захисту і наданням допомоги жертвам дискримінації.

Україна як правова демократична держава взяла на себе зобов’язання законодавчо гарантувати та забезпечити на практиці рівні права та можливості для громадян в усіх сферах життєдіяльності, в тому числі незалежно від їх статі. В останні роки для досягнення цієї мети Україною зроблено кроки, які дають підстави вважати, що на законодавчому рівні держава докладає зусиль для виконання своїх зобов’язань, свідченням чого є прийняття Верховною Радою України Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків».

Кабінет Міністрів України 27 грудня 2006 р. затвердив Державну програму з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року. Прийнято рішення щорічно проводити в загальноосвітніх навчальних закладах Урок тендерної грамотності.

Проведення уроку ґендерної грамотності вимагає, з одного боку, достатньої поінформованості педагогів, котрі їх проводитимуть, а з іншого — оптимальної методичної побудови заняття, опори на практичний життєвий досвід школярів різних вікових груп, опанований ними навчальний матеріал, врахування вікових особливостей учнів тощо.

Керівник навчального закладу чи його заступник з виховної роботи можуть у конкретних випадках, з урахуванням кадрового складу педагогічного колективу, покласти проведення уроку ґендерної грамотності чи на шкільного психолога, чи на класного керівника (класовода у початковій школі), чи на вчителів правознавства, практичного права, громадянської освіти (в основній та старшій школі).

На початку навчального року, коли навчально-виховний процес лише набирає обертів і навчальні плани ще не передбачають вивчення подібних за спрямуванням до уроку ґендерної грамотності тем, складно провести заняття у рамках одного з навчальних предметів (наприклад курсу «Я і Україна» в початковій школі, уроків з етики у 5–6 класах, практичного права у 8–9 класах, правознавства в 9-х класах основної школи та громадянської освіти у старшій школі). Тому найбільш раціональним є його проведення у формі позакласного заходу. Наскрізною педагогічною ідеєю уроку має бути ідея рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

До підготовки та проведення уроку ґендерної грамотності доцільно залучити регіональні центри ґендерної рівності, педагогів-випускників міжнародних програм обмінів з ґендерних питань, представників органів державної влади та самоврядування, представників батьківської громадськості, дослідників, науковців, представників громадських організацій, які мають відповідний досвід, тощо.

Украй важливо, щоб урок ґендерної грамотності не став разовим заходом, а органічно вписався в систему навчально-виховної діяльності педагогічного колективу чи, щонайменше, поклав початок новим відносинам між учнями, учнями та вчителями, поміж вчителями та батьками на засадах ґендерної толерантності.

Успіх справи значною мірою залежатиме від того, який педагогічний мікроклімат у плані ґендерної рівноваги панує в навчальному закладі, адже учні досить чутливо реагують на раптову зміну моделі поведінки вчителя залежно від тематики того чи іншого заходу (звісно, не лише під час проведення даного заходу, а в педагогічній практиці в цілому); обрана вчителем форма проведення заняття сама по собі має бути моделлю рівноправності учнів обох статей.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка