Методичні рекомендації до проведення педагогічного експерименту вступ. І. Загальні


Схема 3. Технологія психолого-педагогічного експерименту. (Щоб побачити схему, натисніть на піктограму)



Скачати 108,52 Kb.
Сторінка5/33
Дата конвертації04.04.2019
Розмір108,52 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33
Схема 3. Технологія психолого-педагогічного експерименту.

(Щоб побачити схему, натисніть на піктограму).

Близький до спостереження метод - аналіз продуктів діяльності. Тобто досліджується не сама діяльність, а продукт її. Об’єктом вивчення при цьому є психічні процеси, які реалізуються в продукти діяльності. Наприклад, у житті дитини дошкільного віку чималу роль відіграє малюнок. Дитина ще не може досконало передати свої почуття, переживання словами, тому по малюнкам психологи роблять висновки стосовно тих психічних процесів, які відбуваються у дитини, і є спеціальні методики. У центрі такого роду дослідження - не процес малювання дитини, а сам малюнок [24].

Наступний метод - бесіди. Вони застосовуються як самостійний або додатковий метод дослідження з метою з’ясування того, що було не достатньо зрозуміло при спостереженні. Бесіда також проводиться за певним заздалегідь написаним планом з виділеним переліком питань, що потребують з’ясування. Бесіда, на відміну від інтерв’ювання, ведеться у вільній формі, без запису відповідей співрозмовника [8, 10, 18].



Інтерв’ювання - це різновид методу бесіди. Цей метод був запозичений із соціології в педагогіку. При підготовці до інтерв’ювання також заздалегідь складають запитання і ці запитання послідовно ставляться тому, з ким проводять інтерв’ю. В цьому випадку відповіді записуються [10, 24, 27].

Наступний метод - анкетування. Передбачає масовий збір матеріалу за допомогою анкет, де відповіді на запитання пишуться тими, кому адресована анкета, - це можуть бути батьки учня, педагоги. Анкета застосовується для отримання таких даних, які в бесіді не можливо виявити. Наприклад, необхідно виявити ставлення педагога до комп’ютеризації. Ці відомості дуже добре можуть бути отримані за допомогою анкетування і правильно поставлених питань [8, 18, 19, 27].

Ефективність усіх методів, пов’язаних з опитуванням, залежить від змісту і форми питань, що ставляться, тактовного пояснення їх цілей і призначення. Рекомендується, щоб запитання були доступними для розуміння (тобто були розроблені з урахуванням віку дитини, рівня її розвитку), однозначними, короткими, ясними, об’єктивними, не містили відвертої форми навіювання, викликали інтерес та бажання відповідати.

Наступний метод - аналіз педагогічної документації. У документах відображено багато об’єктивних даних, які допомагають експериментатору встановити низку причинних зв’язків, виявити деякі залежності. Скажімо, при аналізі анкети індивідуального розвитку дитини виявляється, що дитина слабка, або в неї якась хвороба і від цього страждає розвиток, наприклад, уваги.

Наступний метод - тести. Тести - це достатньо короткі, стандартизовані завдання, виконання яких дає можливість в обмежений період часу отримати характеристики щодо індивідуального розвитку дитини, знань, навичок інших особистісних характеристик по певним параметрам. За формою проведення тести можуть бути індивідуальними та груповими, усними та письмовими, бланковими, комп’ютерними, вербальними і невербальними. При цьому кожний тест має декілька складових. Це керівництво по роботі з тестами, тестовий зошит з завданнями і, якщо це необхідно, стимулюючий матеріал та певна апаратура [8, 18, 19, 21].

Кожний тип тестів має свої переваги і недоліки. Наприклад, перевагою групових тестів є можливість охоплення великих масивів піддослідних, що одночасно полегшує експериментатору завдання, тому що читання тесту одразу відбувається для багатьох людей і витрачається менше часу. Передбачають більш одноманітні умови проведення та опрацювання результатів за допомогою комп’ютера. Але є і недоліки – складність досягнення взаєморозуміння з піддослідним, неможливість контролювати його стан (тривожність або втома). Індивідуальні тести позбавлені цих недоліків. Хоча експериментатор витрачає більше часу, але можна прослідкувати особистісні особливості, мотивацію дітей, а також ставлення до виконання завдань та інтелектуальну діяльність дитини.

Комп’ютерні тести прийнято виокремлювати як автоматизовані види тестування, тому що вони здійснюються у формі діалогу піддослідного та комп’ютера. Ці тести отримують велике поширення завдяки полегшенню обробки - відповіді дитини поступають в пам’ять ЕОМ і результати їх легко опрацювати, подати їх у вигляді графіків, таблиць, малюнків [3, 14, 21].

Існують вербальні та невербальні тести. У випадку вербальних тестів діяльність дитини здійснюється у вербальній, словесно-логічній формі, а невербальних – матеріал подається у вигляді малюнків, креслень та графіків [3, 8].

Ще з метою збору даних, фактів можна використовувати відеозйомки, фотографії, звукозаписи. Цей матеріал корисний для підтвердження деяких міркувань, положень, висновків. Якщо оформити доповідь, статтю, дисертацію ілюстративними матеріалами, це краще сприймається, додає переконливості експерименту.

Один з відносно нових методів педагогічного дослідження – моніторинг. Моніторингові дослідження вперше були застосовані в екології та соціології (70-ті роки), після чого почали проникати у різноманітні сфери науково-практичної діяльності, і зараз є важливим інструментом педагогічного дослідження [23].

Одне з визначень, що набуло певного поширення: “Педагогічний моніторинг являє форму організації, збору, зберігання, обробки та поширення інформації про педагогічні системи, що забезпечує неперервне стеження за їх станом, а також дає можливість прогнозування розвитку педагогічних систем” [1]. Таким чином, об’єкт моніторингового дослідження здебільшого має складну структуру, тобто представлений деякою сукупністю показників, а також розглядається не статично, а саме в розвитку, в динаміці своїх якостей.

Моніторинг може бути двох видів – зовнішній і внутрішній. Внутрішній моніторинг відбувається на рівні учитель-учень-навчальний заклад. Цей різновид моніторингу може провадити учень (автомоніторинг), вчитель в процесі педагогічної діяльності або адміністрація навчального закладу. Зовнішній моніторинг здійснюється на рівні міста, області, всієї країни.

Моніторинг передбачає застосування інструментарію, що охоплює спеціально відібрану сукупність тестів та відповідного апарату статистичного аналізу. В ході організації моніторингу ретельно розробляються механізми та процедури збору та обробки інформації.

Метод моніторингу може успішно застосовуватись у порівняльних або лонгітюдних дослідженнях, а також на різних етапах педагогічного дослідження [23]. На початку дослідження можна провести моніторинг для визначення кола прикладних експериментальних розробок з проблеми. Даний метод може застосовуватись також для визначення ролі і місця формувального впливу з метою виявлення найбільш оптимальних точок втручання, ступеня сформованості певних якостей, передумов та прогнозування наслідків формувального впливу. Є і інші фактори, умови та перспективи застосування моніторингу в педагогічних дослідженнях, що дають змогу отримати інформацію про стан та форми розвитку системи на різних етапах, здійснити експертизу окремих явищ та підсистем, оцінювання [23].

Але особливого значення набувають моніторингові дослідження в аспекті розробки проблем складних систем у педагогіці. В коло уваги потрапляють системні об’єкти, що розглядаються у єдності багатьох різноманітних факторів, характеристик їх розвитку, взаємозв’язку і місця в навчальному середовищі. Власне навчальне середовище також є одним із об’єктів даного типу. Розгляд навчального середовища потребує відстеження динаміки змін, параметрів, рівнів взаємодії, що відбуваються, впливів та мотивації поведінки суб’єктів навчальної діяльності. В цьому контексті моніторингові дослідження застосовуються, якщо треба розглянути об’єкт дослідження в досить широкому системному контексті.


Каталог: data -> users
users -> Лекція Тема Методи і прийоми навчання природознавству в початковій школі
users -> Лекція Тема. Теоретико-методологічні засади побудови курсу методики викладання природознавства Мета
users -> Лекція Тема Засоби наочності у процесі навчання природознавству Мета
users -> Лекція Тема Використання новітніх технологій навчання природознавства в початковій школі Мета
users -> Лекція №2 Тема. Розвиток, виховання і формування особистості. Мета
users -> Науково-методичною радою двнз
users -> Робоча навчальна програма з методики навчання української мови
users -> Робоча навчальна програма з методики навчання української мови
users -> Лекція №1(для студентів 3 курсу спеціальності пхіма)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка