Методична розробка



Скачати 190,5 Kb.
Сторінка1/9
Дата конвертації25.06.2019
Розмір190,5 Kb.
ТипЛекція
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
Національний фармацевтичний університет

Кафедра педагогіки і психології


«Психологія професійної діяльності викладача вищої школи»
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
Лекція
Тема: «Педагогічні та психологічні вимірювання»

(2 год.)
План



  1. Поняття про педагогічні вимірювання.

  2. Місце психологічних та педагогічних вимірів у сучасній освіти.

  3. Система індикаторів педагогічних вимірювань.



Наочність: мультімедійне забезпечення лекції

Література:

  1. Немов Р. С. Психология. В 3-х кн. Кн. 2. : Психология образования : учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений / Р. С. Немов. – 4-е изд. – М. : Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2006. – 606 с.

  2. Столяренко Л. Д. Педагогическая психология / Л. Д. Столяренко. – 3-е изд. – Ростов н/Д : «Феникс», 2004. – 544 с.

Підпис автора методичної розробки__________________

Дата складання_____________

Методична розробка переглянута:

Педагогічне вимірювання – процес, зорієнтований на отримання ситуативно об’єктивованих оцінок рівня прояву тієї чи тієї модельної характеристики, що вважається базовою для висновків про міру досягнення мети моделювання.

Визначення вимірювальної бази, достатньої для висновків про міру досягнення мети моделювання, є важливим питанням, безпосередньо пов’язаним із педагогічним моделюванням.

Багатогранність і складність навчально-виховного процесу і умов його функціонування в реальній педагогічній практиці породжує певні складнощі його вивчення, пов’язані з наявністю критеріїв і засобів, які б дозволяли встановлювати «рівень» досягнення поставлених цілей, оцінювати міру досягнення результатів реалізації завдань, визначати якісні оцінки педагогічних феноменів, особистісних здобутків суб’єктів педагогічного процесу тощо.

Будь-яке педагогічне моделювання на етапі встановлення міри досяжності дослідницької мети неодмінно буде порушувати питання змістової і процедурної коректності вимірювальних засобів, що можуть застосовуватися в межах обраної моделі.

Сутність останнього полягає в тім, що будь-яка педагогічна модель, що передбачає якісь педагогічні вимірювання, має містити обґрунтування:

необхідності визначення тих модельних характеристик (параметрів), які є інваріантами для вимірювань;

достатності обраних модельних характеристик (параметрів) для забезпечення коректності вимірювань;

вибору вимірювальних процедур, що можуть забезпечити коректність вимірювань;

смислової відповідності вимірювальних процедур тим модельним характеристикам (параметрам), які обрані для вимірювання;

методів, придатних для коректної обробки результатів вимірювань;

вибору серед цих методів обробки результатів такого методу, якій дає можливість подання даних у вигляді, придатному для їх докладної змістової інтерпретації.

Відсутність цих обґрунтувань унеможливлює отримання коректних результатів не тільки у частині їх змістової інтерпретації в термінах моделі, а й у частині відповідності вимірюваних модельних характеристик предмету моделювання: в межах досліджуваної моделі треба мати вичерпні знання про те, які модельні характеристики мають суттєвий вплив на поведінку моделі, а які з характеристик мало впливають на неї.

Для педагогічних вимірювань також актуальними залишаються забезпечення точності результатів та ефективність реалізації вимірюваної процедури.

1. Лодатко Є. О. Педагогічні вимірювання в умовах інформаційного розвитку національного освітнього простору [Текст] / Є. О. Лодатко // Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології // Вища освіта України: Теоретичний та науково-методичний часопис. Тематичний випуск 3 (38). – 2010. – С. 44–49.

2. Лодатко Є. О. Педагогічні моделі, педагогічне моделювання і педагогічні вимірювання: that is that? / Є. О. Лодатко // Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології // Вища освіта України: Теоретичний та науково-методичний часопис. У 2-х тт. – Вип 3. – 2011. – Т. 1. – С. 339–344.
Психологія (http://pidruchniki.ws/16520205/psihologiya/miri_protsesi_shkalyuvannya_harakteristika_shkal#353) Вимірювання полягає у встановленні ступеня вираженості певної властивості предмета. Його здійснюють через встановлення зв'язку (співвідношення) між кількісними показниками і носіями властивостей, що потребують вимірювання. Наприклад, поставивши учневі оцінку за декламацію, вчитель робить вимір цієї здатності і присвоює їй показник. Метою вимірювання завжди є одержання інформації про ознаки об'єктів, організмів або подій. Вимірюють не об'єкт, а його властивості або ознаки (наприклад, довжину, ширину чи висоту, вагу стільця).

За допомогою даних, отриманих у результаті вимірів, предмет можна описати точніше. При оцінюванні декламації вірша учитель може описати цей процес на вербальному рівні (сказати, коли учень читав повільно і глухо або швидко тощо), однак особа, яка прослухає опис, може не пов'язати його слова з тими значеннями, що й автор. Інша людина опише той самий виступ інакше. Описи важко порівнювати і використовувати для зіставлення.

Вимірювання зазвичай визначають як операцію, за допомогою якої речам приписують числа. З математичної точки зору, це приписування вимагає встановлення відповідності між властивостями чисел і речей. З погляду методики, вимірювання - це реєстрація стану об'єкта (об'єктів) на основі реєстрації зміни станів іншого об'єкта (приладу). При цьому слід визначити функцію, що пов'язує стани об'єкта і приладу. Операція приписування чисел об'єкту є вторинною: числові значення на шкалі приладу вважають не показниками приладу, а кількісними характеристиками стану об'єкта. Фахівці з теорії вимірювань завжди більшу увагу приділяли інтерпретації показників, а не опису взаємодії приладу і об'єкта. В ідеалі операція інтерпретації повинна точно описувати процес взаємодії об'єкта і приладу, а саме - вплив характеристик об'єкта на показання приладу.

Отже, вимірювання можна визначити як емпіричний метод виявлення властивостей або станів об'єкта шляхом організації взаємодії об'єкта з вимірювальним приладом, зміни станів якого залежать від зміни стану об'єкта. Приладом може бути не тільки зовнішній стосовно дослідника предмет, наприклад лінійка - прилад для вимірювання довжини, а й сам дослідник ("людина - міра всіх речей"). Ступня, палець, рука були первинними мірами довжини (фут, дюйм, лікоть тощо). Так само і з "вимірюванням" людської поведінки: особливості поведінки іншої людини дослідник може оцінювати безпосередньо, перетворюючись на експерта. Такий вид вимірювання подібний до спостереження. Однак існує інструментальне вимірювання, коли психолог застосовує вимірювальну методику, наприклад тест на інтелект.

У психології під вимірюванням розуміють два абсолютно різні процеси. Психологічним вимірюванням у першому значенні вважають оцінювання величини параметрів, подібності і відмінностей об'єктів дійсності, яку досліджують. На підставі цих оцінок дослідник "вимірює" особливості суб'єктивної реальності досліджуваного. У цьому значенні психологічне вимірювання є завданням, поставленим перед досліджуваним. Психологічне вимірювання в другому значенні здійснює дослідник для оцінювання особливостей поведінки досліджуваного.

У природничих науках розрізняють (С. Паповян) такі види вимірювання:


- фундаментальне, що ґрунтується на фундаментальних емпіричних закономірностях, які дають змогу безпосередньо вивести систему числових відношень з емпіричної системи;

- похідне, яке полягає у вимірюванні змінних на основі закономірностей, що пов'язують ці змінні з іншими. Для нього потрібне встановлення законів, які описують зв'язки між окремими параметрами реальності, що допомагають вивести "приховані" змінні на основі змінних, які безпосередньо вимірюються;

- "за визначенням", коли припускають, що система спостережуваних ознак характеризує саме цю, а не іншу властивість або стан об'єкта.

Порівняння результатів вимірювання різних параметрів об'єкта дає змогу виявити зв'язки між ними, тобто здійснити кореляційне дослідження. Отже, вимірювання можна охарактеризувати як проміжний метод між спостереженням і експериментом, як інструментальне спостереження.

Психологічне вимірювання поєднує у собі ознаки інструментального спостереження і лабораторного експерименту. Його здійснюють з максимальним використання інструментарію, що сприяє об'єктивній фіксації поведінки. Процедура вимірювання стандартизована, наближається до експериментальних умов. Інструментарієм психологічного вимірювання є різні завдання, тести, опитувальники.

У психології, зважаючи на об'єкт вимірювання, розрізняють три основні процедури психологічного вимірювання:

1) вимірювання особливостей поведінки людей для визначення, чим одна людина відрізняється від іншої з позиції вираження тих чи інших властивостей, наявності того чи іншого психічного стану, віднесення її до певного типу особистості. Психолог, вимірюючи особливості поведінки, визначає подібність або відмінності людей. Психологічне вимірювання стає вимірюванням досліджуваних;

2) використання вимірювання як завдання для досліджуваного, у процесі виконання якого той вимірює (класифікує, рангує, оцінює) зовнішні об'єкти: інших людей, стимули або предмети зовнішнього світу, власні стани;

3) спільне вимірювання (сумісне шкалювання) стимулів і людей. При цьому передбачається, що "стимули" і "досліджувані" можуть бути розміщені на одній осі. Поведінку досліджуваного розглядають як вияв взаємодії особистості і ситуації.

Психологічним вимірюванням науково коректно вважати лише вимірювання поведінки досліджуваних, тобто вимірювання в першому значенні цього поняття.

Основою психологічних вимірювань є математична теорія вимірювань, що інтенсивно розвивається в тісній взаємодії з розвитком процедур психологічного вимірювання.

Математична теорія вимірювань - розділ математичної психології, що дає змогу будувати психологічні теорії на основі математично-статистичного оброблення та узагальнення результатів емпіричного дослідження.

Вона є найбільшим розділом математичної психології, що використовує для побудови теорій і відповідних їм моделей мову математики і специфічний для неї аксіоматико-дедуктивний метод побудови теорії.

Правила, на підставі яких показники (числа) приписують об'єктам, визначають шкалу вимірювання.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка