Методична робота з молодими педагогами днз як фактор їх професійного становлення



Скачати 37,16 Kb.
Дата конвертації26.06.2019
Розмір37,16 Kb.
ТипЗакон
Методична робота з молодими педагогами ДНЗ як фактор
їх професійного становлення


Успіх освітньо-виховної роботи
залежить від вірно спланованованого
і керованого навчального процесу.

Василь Сухомлинський

Розвиток системи освіти в Україні визначається Державною Національною програмою "Освіта (Україна XXI століття)", Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", у яких одним із основних завдань є формування якісного кадрового потенціалу, створення умов для постійного підвищення освітнього рівня педагогічних працівників.

Проблема педагога -професіонала, його світоглядної культури, духовно-морального обличчя – одна з найактуальніших у педагогіці й філософії освіти. Адже саме від вихователя, вчителя, його особистісних характеристик залежить реалізація Державних стандартів освіти, якість освітніх послуг, виховання підростаючого покоління.

У результаті теоретичного аналізу проблеми професійного становлення молодого педагога було виявлено, що дослідники І.А. Добрянський, В.Г. Кузь, М.В. Михайличенко, О.М. Пєхота, В.В. Радул, А.М. Старєва, В.А. Семиченко привертають увагу до основ професійної компетентності молодого вчителя, які закладаються в процесі професійної підготовки, зміст яких містить оптимальну кількість ідей, цінностей, способів пізнання, мислення і педагогічної діяльності.

Методична робота розглядається сучасними дослідниками як специфічна галузь соціальної дії, свідомо зорієнтована на соціальну активізацію суб'єктів освіти і пов’язаних з ними соціальних інститутів з метою підтримки розвитку ціннісного стандарту системи освіти, забезпечення безперервного розвитку творчого потенціалу педагогічних працівників.

Система роботи з молодими педагогами ДНЗ району ґрунтується на: системно-цільовому підході до організації планування науково-методичної роботи; чіткому визначенні мети і завдань системи роботи; організації методичної роботи на діагностико-прогностичній основі; використанні традиційних і нетрадиційних форм методичної роботи; персоніфікації технологічної підготовки молодого педагога до здійснення педагогічної діяльності; організації самоосвітньої діяльності; використанні передового педагогічного досвіду; створенні системи стимулювання творчої діяльності молодого педагога; здійсненні дієвого контролю за результативністю організації методичної роботи.

Особистість педагога має відповідати потребам практики, вимогам часу, тим перспективам, які окреслюються в процесі суспільної трансформації. Відповідь на вимоги часу якраз і визначає основні напрямки формування та розвитку особистісних характеристик сучасного педагога. Серед них, зокрема, слід виокремити:

а) поглиблення і розширення наукового світогляду педагога;

б) підвищення загальної його культури – політичної, моральної, естетичної;

в) постійне оновлення наукових знань, раціональної складової особистості;

г) кристалізацію вольових якостей; д) підвищення педагогічної майстерності;

е) поглиблення органічного зв’язку педагога з життям, соціальною практикою;

є) утвердження активної життєвої позиції.

Плануючи роботу з молодими педагогічними працівниками дошкільних навчальних закладів району, упродовж серпня вивчаємо та аналізуємо кадрове забезпечення дошкільних навчальних закладів, формуємо списки молодих завідувачів, вихователів, музичних керівників, фізінструкторів. За наявності трьох молодих спеціалістів організовуємо роботу школи молодого завідувача, вихователя, музичного керівника, фізінструктора дошкільного навчального закладу. Організація методичної роботи на діагностично-прогностичній основі допомагає визначити шляхи подолання перешкод у професійному становленні молодого педагога.

План роботи школи молодого спеціаліста дошкільного навчального закладу складається на поточний навчальний рік і спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів дошкільних навчальних закладів району. Завдання для слухачів школи першого, другого та третього року плануються диференційовано. Чітке визначення мети, завдань методичної роботи забезпечує якісне підвищення професійної компетентності молодих спеціалістів, сприяє формуванню в них необхідних сучасному педагогові професійних якостей. Керівником школи молодого вихователя упродовж останніх років є досвідчений педагог Дубровицького ДНЗ№1 «Теремок» Цвар Н.В, а школи молодого муз керівника – Заблоцька М.З., музичний керівник Селецького НВК.

Метою школи адаптації молодого педагога є надання допомоги у розв’язанні першочергових проблем щодо методики викладання, планування своєї практичної діяльності, організації роботи з документацією, сприяння професійному становленню молодого педагога, формування потреби у безперервному навчанні.

Основним ж завданням школи майстерності молодого спеціаліста ДНЗ є удосконалення процесу формування основних професійних якостей, вироблення власного стилю роботи, розвиток фахової майстерності.

Ефективно, раціонально спланувати роботу школи молодого вихователя, музкерівника допомагає діагностування, врахування аналізу відвіданих занять, та інших форм роботи у молодих педагогів, результати моніторингових досліджень сформованості компетенцій дітей дошкільного віку.

Слухачі даних шкіл завжди впевнені, що на кожному занятті їх чекає щось нове, цікаве для запровадження в практику. Адже заняття у школах, як правило, проводяться у вигляді активних форм: ділових ігор, тренінгів, розв’язання педагогічних ситуацій, відвідування майстер-класів вчителів-методистів, моделювання педагогічного досвіду.

Працівниками методичного кабінету проводяться методичні дні «На допомогу молодому педагогу». Методисти відвідують дошкільні навчальні заклади, навчально-виховні комплекси, в яких перший рік працюють молоді спеціалісти, проводять з ними співбесіди, відвідують заняття з наступним їх обговоренням, моделюють заняття та інші заходи, надають допомогу працівникам дошкільних навчальних закладів, наставникам в організації методичної роботи з молодими фахівцями, проводять методичні заходи.

Особливого значення РМК надає участі педагогів-початківців у роботі методичних формувань. Змістовна робота проводиться в рамках районних методичних об’єднань, основними напрямками діяльності яких є:



  • здійснення заходів щодо вивчення нормативних, інструктивно-методичних матеріалів Міністерства освіти і науки України;

  • поглиблення науково-теоретичної підготовки щодо організації освітньо-виховного процесу з дітьми дошкільного віку;

  • поповнення знань з психології;

  • організація та проведення роботи з батьками;

  • впровадження інновацій в роботу дошкільних навчальних закладів;

  • підвищення інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів.

Плани РМО містять розділ «Робота з молодими вихователями», що включає такі заходи:

  • проводити інструктивно-методичні наради-консультації з молодими спеціалістами.

  • закріпити за молодими педагогами наставників.

  • провести діагностику утруднень молодих педагогів.

  • допомогти вихователям-початківцям у виборі індивідуальної науково-методичної теми та у складанні плану самоосвіти по її реалізації.

  • забезпечити взаємовідвідування занять та інших форм роботи з дітьми наставників і молодих вихователів.

  • провести творчі звіти молодих педагогів «Мої перші педагогічні знахідки».

У планах засідань передбачені виступи молодих вихователів з теоретичних питань, відкриті заняття на заключному етапі стажування, захисти рефератів з науково-методичної проблеми, вибраної вихователем для поглибленого опрацювання, консультування.

При проведенні засідань значного поширення набули сучасні форми організації методичної роботи: ділові ігри, соціально-психологічні, соціально-комунікативні тренінги, проблемні семінари, круглі столи, диспути, дебати, методичні посиденьки, методичні ринги тощо.

Використання таких форм значною мірою поліпшує співпрацю методистів і педпрацівників, викликає жвавий інтерес у молодих педагогів, створює мотивацію підвищення їхньої кваліфікації, професійної компетентності.

Обов’язковим структурним елементом будь-якого засідання методичного об’єднання є практична робота:



  • складання перспективного та календарного планів з урахуванням навчальних програм та особливостей дітей певної вікової групи;

  • підготовка планів-конспектів занять з дітьми різних типів;

  • розробка сценаріїв свят та розваг;

  • складання картотеки педагогічного досвіду з проблеми, обраної для поглибленого дослідження;

  • розв’язання педагогічних ситуацій;

  • самоаналіз навчального заняття;

  • презентація «Мої перші успіхи» тощо.

Для того, щоб уникнути формального підходу до розгляду питань, що будуть розглядатися, передбачені домашні завдання, проводиться індивідуальна робота з молодими колегами.

Досить актуальним у навчанні молодих спеціалістів ДНЗ залишається відвідування занять наставників, а також підготовка власних відкритих заходів.

Молоді спеціалісти обов’язково відвідують заняття та інші форми роботи у своїх колег – початківців, аналізують їх, спільно виробляють методичні рекомендації щодо удосконалення навчальних занять.

Останнім часом набуває популярності використання в процесі навчання даної категорії педпрацівників відеозаписів навчально-виховних заходів з досвіду роботи переможців, лауреатів районних конкурсів «Вихователь року». Це дозволяє більш детально обговорити з педагогами вид заняття, прийоми, форми, методи, які використовувались, проаналізувати роботу педагога і дітей, визначити її результативність.

Дбаючи про розвиток творчої активності молодих педагогів ДНЗ, на третій-четвертий рік залучаємо їх за бажанням до роботи в творчих групах: «Фізкультурно-оздоровча робота в ДНЗ» (2013- 2014н.р.), «Впровадження ІКТ в освітньо-виховний процес ДНЗ» ( 2014- 2015, 2015-2016 н.р.). Молоді фахівці мають змогу тісно співпрацювати із досвідченими колегами, які входять в творчу групу, з методистами, дієво застосовувати досягнення сучасної психолого-педагогічної науки та педагогічного досвіду, використовуючи напрацьовані творчою групою методичні рекомендації, алгоритми, пам’ятки щодо впровадження педагогічних технологій, поради старших колег.

У районі одним з найефективніших засобів підвищення педагогічної майстерності молодих вихователів є ознайомлення з педагогічним досвідом роботи майстрів педагогічної праці. Останнім часом набула поширення така форма керівництва роботою молодих педагогів як участь у їх роботі школи перспективного педагогічного досвіду.

Слухачі ШПД мають змогу познайомитись з автором досвіду, його творчою лабораторією, формами і методами роботи майстра педагогічної праці, відвідуючи у нього заняття та інші форми роботи з дітьми ; разом з керівником школи змоделювати заняття за темою досвіду, отримати методичну підтримку вихователя-майстра.

Однією з умов успішного професійного зростання молодого педагога є створена цілеспрямована та систематична робота із самоосвіти. З метою надання допомоги молодим спеціалістам по самоосвіті, проводяться короткотермінові тематичні семінари, організовуються консультації, практикується обмін досвідом їх роботи серед ровесників, а також перед старшими колегами. Будь-які методичні заходи з молодими колегами поєднуються з керівництвом їх самоосвітньою роботою: виступи з певних теоретичних питань, захисти підготовлених рефератів, творчі звіти по самоосвіті, відкриті заняття, які проводять молоді вихователі на заключному етапі стажування. Висока результативність навчання молодих педагогів досягається через вміле поєднання існуючих форм підвищення кваліфікації молодих спеціалістів: самоосвіти, колективних та індивідуальних форм методичної роботи.

Під час проведення методичної роботи застосовуються різні форми індивідуальної роботи з педагогами, спрямовані на їх практичну підготовку до педагогічної діяльності. Найбільш популярними є консультації (індивідуальні, групові). Тематика яких – різна: «Компетентісний підхід в організації освітньо-виховного процесу ДНЗ», «Активізація роботи з батьками вихованців дошкільного навчального закладу», «Планування освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільного віку» тощо.

Консультації плануються так, щоб допомогти педагогу-початківцю зрозуміти, що лише при систематичній праці над собою можна досягти успіхів у педагогічній діяльності.

Слід зазначити, що тема чергової консультації обов’язково враховує результати відвіданих занять у молодих вихователів.

Молоді спеціалісти – активні учасники районних педагогічних читань та фестивалів: «Дошкілля Дубровиччини» (2007, 2012), «Гармонія руху» (2012), «Мої педагогічні знахідки» (2013), «Сузір’я талановитих дошкільнят» (2014), «Плекаймо патріотів змалку» (2015).

Сьогодні ми шукаємо нові шляхи удосконалення змісту і форм методичної допомоги молодим педагогам в їх професійному становленні.

Подальше удосконалення роботи з молодими вихователями, музкерівниками, фізінструкторами, практичними психологами методичний кабінет вбачає в:



  • створенні консалтингового та моніторингового центрів;

  • впровадженні телекомунікаційних технологій;

  • наданні методичної допомоги молодим педагогам через мережу Internet;

  • проведенні дистанційних семінарів педагогічних працівників дошкільної освіти;

  • розширення співпраці з РОІППО, лабораторією консалтингу дошкільної освіти РДГУ, ВНЗ, науковими установами, громадськими організаціями.

Бажаємо всім успіхів у сприянні розвитку професійної майстерності молодих педагогів!



Методист КУ «Дубровицький районний методичний кабінет» О.С.Катрук



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка