Методи педагогічного дослідження



Сторінка15/28
Дата конвертації07.10.2019
Розмір0,5 Mb.
ТипРішення
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   28
Організація і проведення
Зміст запитань. Серед різноманітних за змістом запитань, що використовуються в бесідах, інтерв'ю та анкетах, можна виокремити декілька типів.

1. Запитання, що виявляють фактичну інформацію про особистість та становище опитуваного (вік, освіта, професія тощо). Ці відомості нерідко сприймаються опитуваними як особисті. Ось чому в ході інтерв'ю більшість таких запитань задається, як правило, під самий кінець, коли між інтерв'юером і опитуваним налагоджено певний контакт.

2. Запитання, що виявляють минулі або сьогоднішні факти поведінки. Тут мають на увазі запитання про ті чи інші дії як самого опитуваного, так і інших осіб.

3. Запитання, що виявляють ставлення до фактів, відносин, мотивів та норм поведінки. Тут отримати достовірну інформацію найважче. Ні для кого не секрет, що можлива істотна різниця між відповіддю опитуваного на запитання (що він зробив би в такій-то ситуації) і його дійсною поведінкою. Стикаючися із запитаннями подібного типу, опитуваний частіше, ніж у попередніх випадках, поводиться нещиро або ухиляється від відповідей.


4. Запитання, що виявляють інтенсивність думок і відношень.
Правила формулювання запитань:

  1. Кожне запитання повинно бути логічно виокремленим.

  2. Слід уникати маловживаних, іншомовних слів, вузькоспеціальних термінів та слів із подвійним значенням.

  3. Не можна ставити занадто довгих запитань.

  4. Якщо запитання стосується предмета, з яким опитуваний недостатньо знайомий або не володіє необхідним запасом термінів, то необхідно зробити передмову.

  5. Кожне запитання повинне бути максимально конкретним.

  6. Слід або докладно вказувати всі можливі варіанти відповідей, або не вказувати жодного.

  7. Необхідно пропонувати опитуваному тільки адекватні варіанти відповідей.

  8. Формулювання запитань не повинне виключати стереотипних, шаблонних відповідей.

  9. Слід уникати вживання слів, які за змістом можуть викликати негативну реакцію опитуваних.

  10. Запитання не повинно мати навідного характеру.

Отже, те або інше формулювання запитання залежить від мети та предмета дослідження, методу опитування і соціально-демографічних даних вихованців.

Класифікація запитань. Усі запитання, що використовуються в бесідах, інтерв'ю та анкетах, можна згрупувати у відкриті і закриті. Перші не дають опитуваному ніякої настанови ні щодо форми, ні щодо змісту його відповідей; другі – пропонують зробити вибір лише з-поміж указаних варіантів відповідей.


Закриті запитання можуть бути альтернативними (коли опитуваний має право вибору лише одного варіанта відповіді – «так» або «ні») і неальтернативними (допускається вибір декількох варіантів відповідей).

Деякі досліджувані не бажають обговорювати дискусійних питань або відповідати на них в анкеті, давати про себе інформацію надто особистого характеру, висловлювати своє ставлення, знаючи, що воно може не схвалюватися. Прямі запитання здебільшого можуть залишатися без відповідей або містити неточну інформацію.

Під час анкетування слід так добирати запитання, щоб відповіді на них найточніше характеризували досліджуване явище і давали про нього надійну інформацію. Доцільно при цьому використовувати прямі й непрямі запитання (пряме: "Чи хотіли б Ви, щоб Ваша дочка стала вчителькою? ", непряме: "Як Ви ставитеся до професії вчителя?"). Формулюючи запитання, слід уникати підказок. Ефективним є використання під час дослідження одного й того самого об'єкта відкритих і закритих анкет. Для вищої об'єктивності дослідження важливо попередньо перевіряти ступінь розуміння запитань на невеликій кількості учнів, уносячи корективи до змісту анкети.

Наприклад, здійснюючи анкетування батьків з метою з'ясування домашніх умов для навчання учня, можна запропонувати такі запитання:

1. Як Ви організовуєте виконання домашніх завдань школярем?

2. Як Ви контролюєте їх виконання?

3. Чи звертається до Вас дитина по допомогу під час виконання домашніх завдань? У чому полягає ця допомога?

4. Як Ви привчаєте дитину до самостійності у виконанні домашніх завдань?

5. Що Ви робите, аби дитина зрозуміла, що головним є не оцінка, а праця, яка передує їй?

6. Які труднощі доводиться Вам долати під час організації домашньої навчальної праці дитини? Як справляєтеся з ними?

7. Чи аналізуєте Ви разом із дитиною її труднощі в навчанні та шляхи їх подолання?

8. Як Ви формуєте в дитини силу волі, самостійність, наполегливість, працелюбність?

9. До яких методів заохочення і покарання у стимулюванні навчальної праці дитини Ви вдаєтеся?
Для виявлення інтенсивності пізнавального інтересу учня батькам може бути запропонована така закрита анкета:

1. Як часто учень тривалий час зайнятий розумовою працею? (1-1,5 год. - для молодшого школяра, кілька годин без перерви - для підлітка):

а) часто;

б) інколи;

в) дуже рідко.

2. Чому надає перевагу школяр, коли йому поставлено запитання на кмітливість?

а) поміркувати, але знайти відповідь самому;

б) отримати готову відповідь від інших;

в) як коли.

3. Чи багато читає додаткової літератури?

а) постійно багато;

б) нерегулярно: часом багато, подеколи не читає нічого;

в) мало або нічого не читає.

4. Наскільки емоційно ставиться учень до цікавого для нього заняття, що стосується розумової праці?

а) дуже емоційно;

б) як коли;

в) емоції чітко не виявлені.

5. Чи часто ставить запитання?

а) часто;

б) інколи;

в) зрідка.

Процедура опитування. Деякі умови його проведення.

1. Підготовка. Якщо це бесіда (інтерв'ю), то сама обстановка повинна сприяти відвертій розмові, ніхто і ніщо не повинні заважати природному ходові спілкування дослідника з досліджуваним. Умови проведення анкетування вважаються «задовільними», коли є місця для кожного досліджуваного, розташовані на певній відстані одне від одного.

Дослідник називає себе і пояснює цілі свого приходу та дослідження, наголошуючи на тому, як і де будуть використовуватися результати дослідження. Якщо це анкетування, то він пояснює правила заповнення анкети. Перед проведенням опитування дослідник прагне створити дружню атмосферу. Приміщення звільняють від сторонніх осіб, які не беруть участі в дослідженні. Опитувані забезпечуються необхідними матеріалами і засобами.

2. Основна фаза. Почати бесіду – справжнє мистецтво: від цього залежить достовірність інформації. Досліджуваного потрібно підготувати і поступово підвести до теми дослідження. Не можна відразу ставити основні запитання. Досліджуваний ще не готовий до відповіді на них, його свідомість ще не зорієнтована на тему опитування, йому необхідна попередня психологічна розминка.
Чи повинен дослідник ставити запитання по пам'яті, чи зачитувати з плану? Щодо цього немає єдиної думки. Головне – під час спілкування не мусить бути довгих пауз. Ставити запитання по пам'яті краще, оскільки читання за планом надає спілкуванню надмірно офіційного характеру. Якщо досліджуваний не розуміє запитання і відповідає на нього неправильно, дослідник повинен повторити запитання в тій самій або іншій формі.

Аналіз відповідей здебільшого залежить від уміння дослідника слухати співрозмовника. Слухання – найважливіший елемент бесіди (інтерв'ю). Щоб навчитися слухати співрозмовника, необхідно виконувати такі умови:



  1. Підтримувати постійну увагу та візуальний контакт.

  2. Використовувати мову активних поз і жестів.

  3. Уміти «уважно мовчати».

  4. Обмежувати кількість запитань.

  5. Звертатися до співрозмовника за уточненням.

  6. Уміти перефразувати думку співрозмовника і підсумувати інформацію.

  7. Використовувати настанову на активне слухання конкретної людини.

  8. Уміти запам'ятовувати почуте й побачене.

Як у ході бесіди (інтерв'ю), так і в ході анкетування дослідник, щоб домогтися бажаних результатів, має бути дружелюбним, чемним, говірким і безстороннім. Він повинен проявляти серйозний інтерес до думки опитуваного. Інтерв'юер зобов'язаний стримуватися від будь-яких критичних зауважень щодо суджень та висловлювань опитуваного, не нав'язувати своєї думки. Він повинен створити і весь час підтримувати таку атмосферу, у якій опитуваний відчував би впевненість, що його добре розуміють і можна, не соромлячись, висловлювати свою думку, не боятися будь-якої критики.
Під час заповнення анкет дослідник не повинен допускати спілкування опитуваних між собою, а особливо – з представниками адміністрації.

3. Закінчення опитування. Після закінчення опитування дослідник обов'язково повинен подякувати опитуваним, вибачитися за незручності.

Якісним аналіз бесіди (інтерв'ю) буде тоді, коли її результати фіксуватимуться. Існує ряд засобів реєстрації даних бесіди (інтерв'ю): дослівний запис; запис по пам'яті; механічний звукозапис.
Дані, отримані в процесі опитування, доповнюються іншими методами.

Метод педагогічного експерименту


Каталог: Files -> downloads
downloads -> Спадщина Василя Олександровича Сухомлинського – невичерпне джерело світла, енергії і любові
downloads -> Впровадження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського щодо гармонійного розвитку особистості учня, формування його життєвої компетентності у н/в процесі на основі формули "Три люблю"
downloads -> Таран Ірина Миколаївна, вчитель англійської мови, вихователь нвк «Кіровоградський колегіум»
downloads -> Автобіографічний елемент у ліричній драмі І. Я. Франка «Зів'яле листя»
downloads -> Мозгова людмила Анатоліївна
downloads -> Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання
downloads -> Главное управление образования Луганской областной государственной администрации
downloads -> Тема: Азбука дорожнього руху
downloads -> Методичні рекомендації щодо підготовки матеріалів з питань формування навичок здорового способу життя І. Вступ Суспільству сьогодні особливо потрібні сильні, здорові особистості, які чітко розрізняють поняття добра і зла, любові і ненависті
downloads -> На м’якій постелі спати – у здоров’ї програвати


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   28


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка