Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності


Успіх - це гарний настрій



Сторінка28/29
Дата конвертації25.03.2020
Розмір3,94 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29
Успіх - це гарний настрій.

Вадим Мозговий

Оскільки наші гості їхали зайцями, без квитків, багажем, то вони напевно втомились. То ж давайте їм подаруємо хороший настрій. (Смайлики)

І на завершення гра «Мікрофон».

Слайд 16. «Дякую за увагу! До зустрічі!»

Висновок

Завдання вчителя навчитися будувати навчально-виховний процес так, щоб викликати й підтримувати інтерес до навчального матеріалу, активізувати творчі здібності учнів, давати учням змогу відчути радість від зроблених «відкриттів», подолання перешкод, виховувати бажання активно, власними силами здобувати знання.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів та їх зацікавленість процесом і результатами навчальної праці забезпечується не окремими фрагментарними заходами, а якісною організацією всіх компонентів навчального процесу: цільового, мотиваційно-стимулюючого, змістового та оцінювально-результативного.

Активізація навально-пізнавальної діяльності вимагає такої організації процесу пізнання, коли об'єкт пізнання входить до сфери діяльності школяра, а діалектична взаємодія між ними створює передумови виявлення активності. Завжди потрібно пам'ятати, що важливою умовою активізації та підтримування довільної уваги є забезпечення мотиваційної сторони навчальної діяльності, вироблення позитивного ставлення до того, що пізнається, і до самого процесу пізнання. Дотримання цієї умови сприяє міцності навичок, що формуються.

Під час уроку формування вмінь та навичок йде постійна перевірка, наскільки учні запам'ятовують викладений матеріал. Учням постійно доводиться працювати не тільки з новим матеріалом, але й з викладеним раніше, що дозволяє формувати у них розуміння цілісності навчального процесу. Використання методів активізації навчання дозволяє зберігати активність учнів протягом уроку. Дану роботу можна вдосконалювати, використовуючи різні форми подачі нового матеріалу чи його закріплення різних прийомів мотивації, проведення ділових та рольових ігор. При необхідності можна переглянути критерії та норми контрольно-оцінювальної діяльності.

Активізація пізнавальної діяльності учнів не можлива без активізації їх уваги. Недостатня увага заважає учням, приймати повноцінну участь у колективній роботі на уроці, приводить до нерозуміння навчального матеріалу, поганого запам'ятовування, помилок при виконанні завдань. Потрібно періодично проводити хімічні диктанти. Вони привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи.

Важливою умовою активізації та підтримування довільної уваги є забезпечення мотиваційної сторони навчальної діяльності, вироблення позитивного ставлення до того, що пізнається, і до самого процесу пізнання. В діяльності учнів важливішим є не результат, до якого вони приходять, а ті шляхи, способи мислення, за допомогою яких вони одержують цей результат.

Навчально-виховний процес повинен: бути імітацією того середовища, в якому перебувають учні; містити в собі конкретні цілі, завдання і проблеми громадської і трудової діяльності людини; забезпечити формування здібностей, розв'язувати практичні завдання, змінювати і покращувати той предметний світ, у якому живуть діти зараз і будуть жити в майбутньому. Активне навчання повністю відповідає цим вимогам. В його основі лежить принцип безпосередньої участі, який зобов'язує вчителя бути учасником навчально-виховного процесу, який вміє діяти, вести пошук шляхів і способів розв'язання тих проблем, які вивчаються у навчальному курсі. Цьому сприяють активні методи навчання, які дозволяють формувати знання, уміння і навички шляхом залучення тих, хто навчається, до активної навчально-пізнавальної діяльності.

Застосування інтерактивних технологій вимагає старанної підготовки вчителя та учнів. Вони повинні навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисті думки, переконувати і бути переконливими, ставити запитання і відповідати на них.

Отже, на уроках потрібно створювалися ситуації, які стимулювали б самостійність розумової діяльності школярів (приклади з життя та побуту). Учні мали б право захищати свою думку, наводили на її захист аргументи, докази, використовуючи при цьому здобуті знання. Вони мали можливість задавати питання вчителю, товаришам. Крім того, вони мали можливість ділитися і своїми знаннями з іншими, допомагали товаришам долати труднощі, створювали ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка