Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів» 23-24 березня 2017 року м. Кривий Ріг



Сторінка91/147
Дата конвертації07.10.2019
Розмір3,31 Mb.
ТипПротокол
1   ...   87   88   89   90   91   92   93   94   ...   147
Список використаних джерел:

  1. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие / Р.Арнхейм. – М.: Прогресс, 1974. – 394 с.

  2. Психология восприятия в дизайне. Создание образа и эмоциональное воздействие цвета. Режим доступу: http://www.logodesigner.ru/articles/archive/psihologiya-vospriyatiya-v-dizaine/

  3. Роземблюм Е. Художник в дизайне / Е. Розенблюм. – Москва, 1994.


О. С. Сова, м. Київ

РОЗВИТОК ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ-ОБРАЗОТВОРЦІВ У ПРОЦЕСІ ПЛЕНЕРНОЇ ПРАКТИКИ
Завдання сьогочасної художньо-педагогічної освіти полягає в необхідності підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Реалізувати це можливо за умови розробки та впровадження в навчання методів, які б стимулювали розвиток художнього-творчого потенціалу студентів-образотворців, пробуджували їх цікавість до творчих пошуків та створення самобутніх авторських творів. Пленерна практика в комплексі з іншими основними фаховими дисциплінами спрямована на виконання саме таких завдань. Ця проблема є актуальною в системі професійної підготовки студентів художніх спеціальностей і досліджується художниками-педагогами, мистецтвознавцями і науковцями-практиками. Питанню розвитку індивідуальності та творчого потенціалу присвячено низку науково-педагогічних досліджень, зокрема Л. Жаданової, Н. Каюмової, Т. Криво, В. Лихваря, М. Семенової та ін.

Дослідженню творчого потенціалу присвячено дисертаційну роботу В. Лихваря [1], у якій учений розкриває його як комплекс творчих здібностей, необхідних особистості для творчої діяльності, що сприяє саморозвитку, самореалізації, здійсненню вільних дій і вчинків.

У системі професійної підготовки студентів художніх спеціальностей особливе місце займає навчально-творча пленерна практика, яка проводиться в умовах відкритого простору. Працюючи на пленері, студенти набувають досвіду позааудиторної художньої роботи, інтеграції образотворчих знань, реалізації міжпредметних зв’язків у вивченні спеціальних дисциплін. Важливим аспектом отримання цього специфічного досвіду є здатність студентів до самостійної творчої діяльності, самовдосконалення, розвиток їх творчого потенціалу та особистісного професійного становлення.

Різнопланові завдання, які отримують студенти під час роботи на пленері, дібрані та впроваджені з урахуванням вікових особливостей студентів, побудовані за принципом «від простого до складного», що дає змогу поступово ускладнювати теми й об’єкти для зображення, удосконалювати професійні уміння й навички роботи, опановувати різні образотворчі техніки, навчитися працювати різноманітними художніми живописними та графічними матеріалами.

Для розвитку художньо-творчого потенціалу студентів, на нашу думку, корисно доповнити навчальні пленерні завдання певною кількістю творчих робіт, які є завершальними в кінці кожної теми. У цих роботах студенти мають продемонструвати не лише оволодіння темою певного періоду, набутою фаховою майстерністю, але й розкрити власне творче обличчя завдяки активізації самостійної діяльності, творчому пошуку в роботі, розробці індивідуальної, неповторної манери виконання.

Творчі авторські роботи стимулюють студентів до більш уважної праці у відкритому середовищі, сприяють розвитку розуміння навколишньої дійсності, яке пов’язане з узагальненням тривалих спостережень за станом природи, допомагають передавати ставлення художника до обраного мотиву, вдумливої роботи над композицією, сприяють першим крокам на шляху до дипломного проекту. На відміну від навчальних, творчі роботи вже мають певну художню цінність, можуть експонуватися на виставках, як повноцінні мистецькі твори, що є фактором стимулювання художньо-творчого потенціалу студентів, їх плідної та наполегливої практичної роботи.

Завдання пленерної практики, передбачені навчальною програмою, закладають міцну основу фахових знань і вмінь студентів, які ґрунтуються на нерозривному зв’язку процесів освоєння реальної дійсності та отриманні професійних навичок роботи на пленері. Це сприяє розвитку творчої особистості і фахової компетентності студентів-образотворців. Ефективність проведення пленерної практики забезпечується такими педагогічними умовами:


  • чітке визначення вимог до виконання пленерних і творчих робіт;

  • мотивування студентів до самостійної творчої діяльності;

  • створення творчої атмосфери під час виїзних занять.

На підставі проведеного аналізу можемо стверджувати, що пропонована система навчально-творчих завдань із пленерної практики ефективно впливає на розвиток фахової компетентності студентів. Організація та проведення навчальної пленерної практики потребує відповідальності і професіоналізму від викладача-методиста, а також удосконалення й розробки нових методичних посібників, підручників, навчально-методичних комплексів.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   87   88   89   90   91   92   93   94   ...   147


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка