Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів» 23-24 березня 2017 року м. Кривий Ріг



Сторінка90/147
Дата конвертації07.10.2019
Розмір3,31 Mb.
ТипПротокол
1   ...   86   87   88   89   90   91   92   93   ...   147
Сприйняття за стилем. Стильовий напрям у дизайні задається кольором, характером ліній і загальним видом «картинки». Принцип єдності актуальний і тут: для створення завершеного, гармонійного образу необхідно, щоб усі елементи візуала поєднувалися за стилем, характером ліній (наприклад, якщо використовуються прямі лінії, краще використовувати їх у всьому дизайні) і колірній гамі.

За сприйняття композиції. Композиція – це розташування елементів на робочій поверхні. Вона може бути стандартною або оригінальною. Усе залежить від того, яку ідею й емоції прагне передати дизайнер у своїй роботі. Стандартне компонування елементів візуала розраховане на передбачувану реакцію, воно викликає почуття стабільності, навіює асоціації з класикою. Незвичайне компонування створює сучасний образ, відображає нестандартний підхід до роботи, підкреслює оригінальність ідеї.

«Красива картинка» повинна створюватися з розумом. Знання особливостей психології сприйняття в дизайні і вміння синтезувати їх в єдине ціле дасть змогу значно підвищити якість роботи дизайнера:

– по-перше, з точки зору естетики (створити потрібний «емоційний ефект»);

– по-друге, щодо розв’язання маркетингових завдань.

За допомогою образотворчого мистецтва осягаємо мистецтво бачити світ. Художник відкриває красу світу речей і світу людських почуттів, відкриває зримо, відчутно. Він немов матеріалізує проблеми нашого духовного життя в часі і просторі в системі специфічних для образотворчого мистецтва засобів.

Можна стверджувати, що еквівалентом естетичного ставлення художника до дійсності завжди буде відчуття пластики. Тому всі сфери образотворчої діяльності в багатьох мовах так і називають – пластичні мистецтва.

Один із великих сучасних мистецтвознавців Герберт Рід (1893–1968) у своїй книзі «Сприйняття мистецтвом» окреслив вісім типів сприйняття і схильностей до тих чи тих пластичних рішень: 1) органічний, коли людина немов зливається з самим об’єктом роботи; 2) імпресіоністичний, коли людина відтворює свої відчуття, народжені від «зіткнення» з об’єктом; 3) ритмічний, коли відчувається перш за все ритмічна повторюваність форм і мотивів; 4) структурний, коли зображення сприймається через призму основних ліній побудови; 5) перераховує, коли художник чесно реєструє все видиме в деталях; 6) хаотичний, дотиковий, коли мистецтво викликає бажання доторкнутися, передає відчуття; 7) декоративний; 8) подібний, коли художник розробляє вигадану тему.

Дизайнер, як людина, що відчуває пластичну красу світу, сприймає всі видимі явища в зоровій, просторовій, пластичній формі. У ній існує і сам предмет. Природа, виступаючи як основа й першоджерело уявлень дизайнера про пластику, сприймається ним у світлі певної культури просторово-пластичного бачення. Культура бачення, талант з’єднуються з конкретною формою мистецтва певного часу.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   86   87   88   89   90   91   92   93   ...   147


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка