Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів» 23-24 березня 2017 року м. Кривий Ріг



Сторінка81/147
Дата конвертації07.10.2019
Розмір3,31 Mb.
ТипПротокол
1   ...   77   78   79   80   81   82   83   84   ...   147
В. В. Дмитренко, м. Кривий Ріг
ВИКОРИСТАННЯ КОНСТРУКТИВНОГО АНАЛІЗУ ПРЕДМЕТІВ ПОБУТУ В ТОНАЛЬНОМУ МАЛЮНКУ НАТЮРМОРТА У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-ДИЗАЙНЕРІВ
Натюрморт як навчальна постановка є провідним засобом одержання необхідних знань, умінь та навичок під час практичних занять з малюнку студентами-дизайнерами на молодших курсах художьо-графічного факультету. Натюрмортна постановка є таким навчальним об’єктом, на прикладі якого з найбільшою повнотою відбувається засвоєння закономірностей зображення предметів на площині.

Одним із завдань, що стоїть перед студентами під час практичного малювання навчальних натюрмортів, складених з побутових предметів, є пластичне моделювання форм предметів за допомогою світлотіні. При вирішенні цього завдання виникає проблема знаходження лінії межі світлотіні на поверхнях предметів побуту обертової форми. Наприклад, малюючи глечик недосвідчені студенти зображують межу світлотіні на його поверхні у вигляді прямої лінії, не враховуючи складність будови глечика та умови освітлення. Для виконання цього завдання необхідно вирішити проблему знаходження лінії межі світлотіні на поверхнях таких предметів. А для цього потрібно мати чітке уявлення про конструкцію предмета, розміщення його поверхонь у просторі відносно студента і джерела світла.

Враховуючи сказане вище у статті розглядається питання побудови лінії межі світлотіні на побутових предметах обертової форми шляхом приведення їх до комбінації простих геометричних тіл.

Навколишній світ складається з безкінечно різноманітних комбінацій різних об’ємів, але всі ці об’єми в решті решт є комбінацією простих геометричних тіл (куб, куля, циліндр, призма тощо). Уявляючи в основі будови складних форм сполучення геометричних тіл, одержуємо можливість правильно зрозуміти конструкцію, перспективне скорочення натури, її тривимірність, розміщення у просторі.

У зв’язку з цим, основою для вивчення принципів побудови і пластичного моделювання всіх існуючих форм, важливим є здобуття знань і вмінь практичної побудови та моделювання засобами світлотіні простих геометричних тіл.

Щоб виконувати тональне моделювання об’ємної форми засобами світлотіні, необхідно чітко розуміти і бачити, де і який компонент світлотіні на поверхні предмета розміщений, яку він має форму, яку частину поверхні предмета займає. На предметах гранованої форми це нескладно, але, моделюючи тоном предмети побуту обертальної форми, початківці зіштовхуються з проблемою знаходження межі світлотіні. Під межею світлотіні маємо на увазі умовну лінію, що лежить на поверхні предмета і розділяє «велике» світло і «велику» тінь. Не маючи достатніх навичок у малюванні і не розуміючи об’ємної форми у просторі, учні не можуть зрозуміти, як розміщується межа світлотіні на поверхні предмету залежно від його форми і напряму освітлення. На їхніх малюнках лінія межі світлотіні не лежить на поверхні предмету, не повторює його форми. Якщо подивитися на малюнки кількох початківців, можна помітити, що малюючи предмет з різних точок зору, усі вони малюють межу світлотіні практично в одному і тому ж місці на зображенні предмета, притому, що по відношенню до об’єкта, що зображується, одні учні розташовані з боку світла, інші практично в контражурі, а треті – десь посередині. Після правки малюнка викладачем учні продовжуватимуть виконувати малюнок, але якщо пересадити їх на нове місце, вони знову не зможуть зрозуміти і знайти, де і як розміщується межа світлотіні на поверхні предмета.

Для того, щоб навчитися вирішувати це завдання, студентам потрібно призвичаїтися використовувати метод приведення складних за формою предметів до сполучення простих геометричних тіл. Будь-який побутовий предмет складної обертальної форми можна уявити як предмет, що складається з геометричних тіл обертання – циліндра, конуса, кулі та тора.

Відслідкувати межу світлотіні на на простих геометричних тілах не складно, але потрібно розуміти, як буде змінюватися положення межі світлотіні на поверхні тіла зі зміною положення джерела світла відносно до нього.

Якщо будемо змінювати висоту розміщення джерела світла, не міняючи його положення в горизонтальній площині відносно циліндра, це ніяк не вплине на розташування межі світлотіні на зовнішній бічній поверхні циліндра. Водночас, зміна висоти розміщення джерела світла впливає на розташування межі світлотіні на бічній поверхні конуса. На конусі з вершиною зверху з підняттям джерела світла вгору межа світлотіні зміщується у бік тіні, і площа тіні зменшується, а при опусканні джерела світла межа світлотіні переміщується в бік світла, і площа тіні збільшується. На перевернутому конусі з вершиною донизу все відбувається навпаки.

Якщо складемо об’ємне тіло з поєднаних між собою в основах циліндра і конуса зверху та знизу та освітимо його джерелом світла, яке знаходиться збоку і вище (у більшості випадків джерело світла знаходиться вище натюрморта), можемо звернути увагу на те, що лінії межі світлотіні на бічних поверхнях конусів та циліндра не співпадають одна з одною в місці поєднання основ циліндра та конусів. Із збільшенням відстані за висотою від джерела світла до складного тіла розбіжність між лініями межі світлотіні на циліндрі та конусах збільшується.

Зі зміною висоти джерела світла відносно положення кулі змінюється і розміщення межі світлотіні на її поверхні. Не помічаючи та не розуміючи цього початківці, які не мають досвіду, малюють межу світлотіні в якомусь для них зручному місці, що не має ніякого відношення до напряму освітлення. У цьому випадку треба розуміти, якщо розташувати лінію межі світлотіні на площині, а на кулі лінія межі світлотіні буде у формі кола, то ця площина завжди буде перпендикулярна напряму променів світла.

Також треба уважно прослідкувати, де межа світлотіні ділить видиму поверхню предмета на світло та тінь, яку частину поверхні буде займати світло, а яку тінь, у яких кількісних відношеннях.

Зрозумівши закономірності взаємозв’язку між розміщенням джерела світла і місцем знаходження межі світлотіні на поверхні простих геометричних тіл обертання, зможемо будувати лінію межі світлотіні на побутових предметах складної форми. Для прикладу візьмемо глиняний глечик. Якщо проаналізувати його об’єми, можна уявити глечик складеним з циліндра та декількох конусів, або циліндра, кулі і декількох конусів. Після цього легко побудувати лінію межі світлотіні на його складній об’ємній формі, побудувавши лінії меж світлотіні на кожному окремому простому геометричному тілі, а потім об’єднавши їх в одну лінію.

Використання цього методу знаходження та побудови межі світлотіні дає змогу знаходити велику тінь і велике світло на тілах будь-якої складної форми при будь-якому напрямі освітлення, при малюванні навчальних натюрмортів з предметів побуту обертальної форми.

Для більшої наочності на заняттях з малюнку у студентів-дизайнерів початкових курсів можна виготовити об’ємні моделі простих геометричних тіл, з яких можна було б складати в різних комбінаціях складні об’ємні фігури і використовувати їх при роботі над тональними навчальними натюрмортами.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   77   78   79   80   81   82   83   84   ...   147


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка