Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів» 23-24 березня 2017 року м. Кривий Ріг



Сторінка60/147
Дата конвертації07.10.2019
Розмір3,31 Mb.
ТипПротокол
1   ...   56   57   58   59   60   61   62   63   ...   147
Список використаних джерел:

  1. Русакова Л. Становлення вищої художньої освіти в Україні (друга половина ХІХ – перша третина ХХ ст.) / Людмила Русакова // Історико-педагогічний альманах. – № 1. – 2016. – С. 25-31.


О. І. Кириченко, м. Кропивницький
ЕСТЕТИЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ АРХІТЕКТУРНОГО СИНТЕЗУ В МІСЬКОМУ ПРОСТОРІ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ
Естетичне сприйняття є однією з найважливіших категорій, за допомогою якої формується професійна культура майбутніх дизайнерів, і яка є важливою для розуміння різних складових архітектурного синтезу в міському просторі. В основі естетичного сприйняття є естетична оцінка об’єкту, що сприймається. Здатність до естетичного оцінювання можна вважати першою і головною умовою до готовності сприймати ті чи ті явища. Перш за все естетичне сприйняття архітектурного простору сучасного міста формується за допомогою вивчення стильових характеристик історичної архітектури та вміння зіставляти стильові ознаки з більш пізніми об’єктами, що виникали в місті протягом тривалого часу. Виявлення образно-стилістичних характеристик історичної архітектури дає змогу відзначити, що культурний текст багатьох провінційних міст формувався в поступовому освоєнні стильових, формотворчих і соціокультурних тенденцій часу.

Кожне місто виникає і розвивається в певних соціокультурних умовах, що впливають на формування цілісного образу. Виявлення художньо-естетичних особливостей сучасного міського образу в навчальному процесі дає можливість студентам краще засвоїти конкретні естетичні категорії, зрозуміти формотворчі закони художнього стилю і навчитися співвідносити образний стрій будівель історичної частини міста з сучасними спорудами, що виникли поряд протягом часу. Це співвідношення допоможе краще засвоїти такі явища, як формотворчі засоби художнього стилю, використання архітектурної стилізації, специфіка архітектурної інтерпретації стилю та організація міського простору у процесі будівельних змін.

Цілком зрозуміло, що рішення проблеми синтезу у створенні ансамблевого простору залежить від гармонійного поєднання й розміщення у просторі його складових. Дослідники виявляють три основних типи поєднання нової та історичної забудови в сучасному місті. Перший тип називають типом «відповідності», що спрямований на симбіоз «старого і нового», при якому створюється єдиний архітектурний ансамбль з історичною забудовою. Другим прийомом є принцип «сумісності» або «вписування», який допомагає досягти гармонії між новою та історичною архітектурою. Він заснований на принципі гармонійного злиття в єдину композицію, при якому історична забудова доповнюється за рахунок ритму і мас, а також за рахунок простоти форми й кольору нової споруди, яка «розчиняється» у просторі. Третя концепція базується на «контрасті» поєднання нової будівлі з історичною забудовою. Завдяки цьому архітектурна цілісність досягається за рахунок поєднання елементів архітектурної форми, які суттєво різняться за зовнішніми характеристиками, а використовуваний контраст, виражений у матеріалах і естетичному підході, забезпечує делікатне вбудовування нового об’єму [3]. Проте не завжди все це відбувається гармонійно і безперечно.

У процесі вивчення архітектурного образу студенти розуміють, що майже кожне місто насичене культурними асоціаціями, які збагачують сприйняття міського простору. Смислові домінанти культурного контексту міста Кропивницького (колишнього Єлисаветграду) зумовлені специфікою його історії, його тривалим станом у військовому відомстві, а потім – приналежності до аграрно-промислового виробництва, що сформувало свої традиції і довгий час визначало весь міський уклад. Міській простір у процесі історичного розвитку ввібрав у себе стильові ознаки пізнього класицизму (у варіанті ампіру), еклектики (або історизму) та модерну. Поєднання трьох різних стилів у будь-якому місті явище не випадкове, оскільки міський простір формується не одразу. Тривалість цього формування і забезпечує специфіку поєднання різноманітних стильових систем, а згодом до них долучаються більш пізні тенденції. Сьогодні не існує міста, яке збереглося б у тому вигляді, у якому воно склалося історично. Тому важливо формувати у студентів – майбутніх дизайнерів – розуміння, яким чином поєднуються історичні стильові тенденції з елементами і технологічними можливостями сучасного будівництва, і як цей процес впливає на загальне сприйняття образу міста. Виявлення принципів синтезу дає змогу розвинути естетичне сприйняття міського образу.

Проблема синтезу історичної і сучасної архітектури постає особливо актуальною з точки зору розвитку естетичного сприйняття архітектурного стилю, проблем стилізації і загальних питань збереження культурно-історичного середовища в місті. Однією з особливостей формування міста Єлисаветграда протягом його історії є те, що в ньому дуже мало архітектурних споруд, які виконані з дотриманням чистоти стильових параметрів. Домінуючими є тенденції поєднання або використання елементів різних стилів в одній споруді.

За Р. Арнхеймом, сприйняття мистецтва спрямовується самим об’єктом, який володіє деякою системою образів [1]. Образність архітектури полягає у виразності загального об’єму будівлі та її фасаду, що забезпечується використанням декору, організацією ритму певних форм (наприклад, вікон, дахів, дверей тощо) і розміщенням у просторі. Відомо, що архітектори минулого, як правило, вдало вписували різностильові будівлі в міській простір, таким чином сусідство споруди одного стилю не заважало споруді іншого. Це й сприяло формуванню гармонійних ансамблевих зон у місті.

Сучасна міська забудова не завжди дотримується цього принципу і виникає суперечливе враження від невдалого розміщення сучасної будівлі або її загального архітектурного рішення. Сьогодні архітектура стала різноманітнішою, увага перенесена з проблеми створення стилю, як певної стійкої парадигми, до проблем народження нової форми, що ґрунтується на світоглядних, технологічних і образних передумовах її появи. Сприйняття форми – важлива складова навчання майбутніх дизайнерів. Необхідно створити умови для аналітичного та художньо-естетичного виявлення особливостей формотворчих принципів історичної і сучасної архітектури.

Синтез сучасної та історичної архітектури в архітектурно-просторовому середовищі міста забезпечується такими прийомами, як поєднання різностильових будівель в єдиному ансамблі, організація прилеглої території та її ландшафтний дизайн, кольорове і світлове рішення будівель і міської зони, яка поєднує історичні та сучасні споруди, навіть використання рекламних та інших сучасних засобів оформлення міських вулиць і площ.

А. В. Іконніков зазначає, що сприйняття структури міста, а водночас і архітектурного образу, можливе лише в поступовому ознайомленні під час пересування по місту, і в непрофесіоналів не відбувається формування закінченої і чіткої моделі цілого, хоча картина, яка виникає в сприйнятті будь-якого суб’єкта, також отримує естетичну оцінку [2, с. 87]. Важливим аспектом професійної освіти є розробка таких методів і підходів до розвитку високоякісного художньо-естетичного сприйняття в майбутніх фахівців, які могли б стимулювати саме професійне ставлення до об’єктів архітектурного простору. До них належать вивчення закономірностей стильового формоутворення в історичних спорудах, праця над аналізом архітектурних форм будівель історичної частини міста та виявлення специфіки декору фасадів у конкретному художньому стилі, копіювання окремих архітектурних деталей, пленерні практики, де студенти намагаються відтворити художній образ міста або архітектури, порівняння архітектурних форм минулого та прийомів стилізації, які використовує сучасна архітектура, і головне – виявлення принципів організації архітектурного синтезу в міському просторі.

Отже, підсумовуючи, слід зазначити, що формування й розвиток естетичного сприйняття архітектурного синтезу в міському просторі в майбутніх дизайнерів сприяє кращому засвоєнню стильових формотворчих принципів, а також умінню виявляти специфіку сучасної забудови історичної частини міста і знаходити вдалі рішення в майбутній практичній діяльності.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   56   57   58   59   60   61   62   63   ...   147


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка