Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів» 23-24 березня 2017 року м. Кривий Ріг


ЕВОЛЮЦІЯ РЕЛІГІЙНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО БЕРЕГИНЮ



Сторінка58/147
Дата конвертації07.10.2019
Розмір3,31 Mb.
ТипПротокол
1   ...   54   55   56   57   58   59   60   61   ...   147
ЕВОЛЮЦІЯ РЕЛІГІЙНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО БЕРЕГИНЮ

ЯК СИМВОЛ ДОБРА І ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ
Берегиня (оберега) – найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усілякого зла. Культ Берегині започаткувався в первісні часи, коли протоукраїнці приносили жертви упирям і берегиням. Із часом, згідно з еволюцією релігійних уявлень, Берегиня стає «хатньою» богинею, захищаючи оселю, усю родину, надто – малих дітей, від хвороб, лютого звіра, смерті тощо.

Зображалася (вишивалася) на білих рушниках, що вивішувалися над вікнами й дверима і мали захищати домівку від чорних сил. Схематичний образ Берегині вишивався на одязі, вирізьблювався на дереві (на віконницях, дверях, ґанках тощо). Невеличкі глиняні або мідні обереги із зображенням Берегині захищали відкриті місця тіла, а тому їх носили на грудях.

Рушники із зображеннями Берегині вивішувались над вікнами й дверима захищаючи домівку від чорних сил. Образ Берегині вирізьблювався на лиштвах віконниць, дверях, щоб оберегти оселю від проникнення злих духів з боку двору.

Варто зазначити, що традиційний малюнок Берегині – символічна постать жінки із застережливо піднятими руками. Її образ у XIV ст. увійшов до українського декоративно-ужиткового мистецтва і дійшов до наших днів.

Зауважимо, що у знайдених найдавніших орнаментах писанок богиня Берегиня зображена обов’язково з піднятими догори руками. Спочатку богиню зображували у вигляді перехрещених подвійних рисок, що так часто зустрічаються у вишиванках та писанках. Такий елемент орнаменту називається «черепашками». На кінчиках рисок деяких «черепашок» зображені надломи, що нагадують руки. Зустрічаються писанки із зображенням чотирирукої, навіть шестирукої Берегині. Такі зображення можна бачити на деяких археологічних знахідках бронзи.

На думку науковців (В. Войтович, С. Плачинда), схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок тризуба, що довгі століття вшановується та використовується як оберіг, а згодом у боспорських (кримських) царів-українців і київських князів доби України-Русі стає національним гербом.

Отже, Берегиня є одним із найстаровинніших символів, що з’явилися на території України. Є декілька версій того, як Берегиня з’явилась в українських широтах. Символ Берегині значно старіший ніж спрощений прототип руна Одал у германо-скандинавських традиціях. Він відомий ще з трипілля, культура якого просякнута жіночими символами. Відтак, із упевненістю можна стверджувати, що завдяки розташуванню трипільських племен, символи трипільців розходились далеко за межі території тодішніх племен. Такі факти дають змогу стверджувати, що саме трипільці створили цей символ.

Детально розглянемо, що саме символізує Берегиня, та які назви їй давали раніше. У часи, коли наші далекі пращури жили невеликими поселеннями серед глухих лісів у найтяжчих умовах, ключем до виживання була наявність великої кількості дітей, які допомагали по господарству. Оскільки осісти на землі могли лише міцні сім’ї і клани, де було багато працівників для розкорчовування лісу, оранки, спорудження будинків тощо, з’явився культ здорової міцної жінки, здатної народжувати.

Отже, Берегиня – захисниця людей від усякого зла, «хатня» богиня, що оберігає оселю, малих дітей, добробут сім’ї. Жінка споконвіку вважалася Берегинею, її слово, тепле і ласкаве, лікувало та повертало, жінка, як символ самого Життя, була об’єктом поклоніння в сиву давнину. Саме жінці призначено від Бога берегти сім’ю, дітей, любов, затишок, злагоду. Як зауважує народна мудрість, на тендітних жіночих плечах «тримаються три кути в хаті».

З різних джерел відомі назви Берегині Жива, Дана, Лада, Леля, Діва, Літня Баба, Рожаниця, Мокша. Відголоски про Берегиню знаходимо в таких термінах як: «берег», «береза» (дерево Берегині Лади), «бережений», «оберігати», «обереги» тощо.

Із XX ст., тобто з приходом християнства, символічне зна­чення Берегині було перекладено на образ Богородиці, Оранти, яку також зображали з піднятими до неба руками. В образі Оранти люди вшановували саму природу, вшановували життя, подвиг материнства.

За часів козацтва до хрещення Русі, символ Берегині трактували як захист сім’ї та її цілісності, оскільки під час походів на великий проміжок часу вважалося, що Берегиня уособлює не тільки символ оберегу всієї родини, а є захисницею всіх її членів. Зауважимо, що в цей час здійснювалися ритуальні жертвоприношення верховному богові Перу та Берегині задля процвітання та захисту. Найкраща жертва богині Берегині – це пахучі трави, особливо полин, любисток, м’ята та лепеха.

Після хрещення Русі символ Берегині не зник, а трансформувався у християнську релігію. Символіка Берегині та її сенс не змінились, Берегиня і в подальшому використовувалась як символ захисту сім’ї.

У сучасному декоративно-ужитковому мистецтві України Берегиня майже не використовується в такому обсязі як раніше. Проте у віддалених регіонах Карпат використовують цей символ і досі, зокрема виробляють ляльки-мотанки, що символізують Берегиню, прикрашають писанки її стилізованими символами тощо.

Відтак, наші пращури вважали, що в кожну оселю богиня Берегиня приносить священний небесний вогонь, який підтримує вся родина. З давніх-давен Берегиня стала оберегом непорушної й глибокої вірності подружжя. Берегиня захищає оселю, родинне багаття, насамперед малих дітей від хвороб, лютого звіра, смерті.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   54   55   56   57   58   59   60   61   ...   147


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка