Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів» 23-24 березня 2017 року м. Кривий Ріг



Сторінка49/147
Дата конвертації07.10.2019
Розмір3,31 Mb.
ТипПротокол
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   ...   147
Список використаних джерел:

  1. Трошкін, О. В. Педагогічні умови розвитку ініціативності майбутніх дизайнерів у процесі навчально- творчоїдіяльності : автореф. дис.. д-ра. пед. наук: 13.00.04 / Трошкін О. В.; Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. – Луганськ. – 2004. – 20 с.

  2. Давыдов, В. П. Теоретичні і методичні основи моделювання процесу професійної підготовки фахівця / В. В. Давыдов, О. Х. Рахимов // Інновації в освіті. – 2002. – № 2. – с. 62-83.


Л. В. Саприкіна, м. Кривий Ріг
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ ОДЯГУ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ У ТВОРЧИХ МАЙСТЕРНЯХ
Підготовка дизайнерів у вищих навчальних закладах – порівняно новий освітній напрям, що активно розвивається. Сьогодні в Україні здійснюється пошук шляхів професійної підготовки майбутніх дизайнерів одягу, нових форм і технологій навчання, що потребує впровадження у практику інновацій та реалізації їх у сучасних умовах.

На думку науковців (В. Кан-Калика, А. Мудрика, О. Яковлевої), наявність мотивів, потреб у знаннях, у пізнавальній діяльності, посилений інтерес до окремих навчальних дисциплін, пов’язаний із дотриманням принципу творчості у процесі навчання. Відповідно, навчально-пізнавальна діяльність перетворюється на особистісно зорієнтований процес, що дає змогу розширити можливості розвитку індивідуальності студента, поглиблює його креативність, формує професійну компетентність майбутнього дизайнера одягу, тобто інтегративну здатність особистості, що дає змогу результативно здійснювати художньо-конструкторську діяльність і творчо самореалізовуватися у професії на основі здобутих професійних знань, умінь, навичок, якостей особистості.

Зазначимо, що творча діяльність студентів сприяє не лише засвоєнню знань та підготовці майбутніх дизайнерів одягу до практичної діяльності, а й розвитку інтересів, мотивів до навчальної та майбутньої професійної праці. Інтерес породжує активність як найважливішу якість особистості. Активність особистості забезпечує її високу працездатність, самореалізацію, максимальний прояв нахилів і здібностей [1, с. 102].

Отже, важливо, щоб студент був активним суб’єктом навчальної діяльності. Від цього значною мірою залежатиме, який особистісний потенціал він буде в собі постійно накопичувати, яким чином буде реалізовуватись у своїй майбутній професійній діяльності.

Варто зауважити, що найбільша ефективність навчально-пізнавальної діяльності досягається у процесі навчання студентів у творчій майстерні, головним завданням якої є формування потреби в постійному здобуванні, накопиченні знань, розумінні їх значення та самостійному застосуванні на практиці, що з урахуванням вимог сучасності є необхідним для постійного зростання особистості майбутнього дизайнера одягу.

Творча майстерня як форма, метод і технологія навчання виникла на основі ідеї вільного виховання Л. Толстого, практичної діяльності С. Рачинського, досліджень Л. Виготського, теоретичної спадщини А. Макаренка, а також філософського навчання Ж.-Ж. Руссо.

Творчі майстерні можна вважати перспективним засобом розвитку ініціативності, творчої та пізнавальної активності, оскільки діяльність творчої майстерні забезпечує взаємодію репродуктивних, творчих і репродуктивно-творчих елементів, які тісно взаємопов’язані між собою.

Відповідно, творчу майстерню визначаємо як компонент професійної підготовки майбутніх дизайнерів одягу, спрямований на гармонійний зв’язок теоретичних знань і відповідних їм практичних умінь у процесі творчої діяльності студентів.

М. Сопільняк [2, с. 9] стверджує, що творча майстерня має створюватися для задоволення професійних інтересів студентів. Особливістю майстерні є реалізація ідеї діалогу в усіх його аспектах. Відбувається обмін думками, знаннями, творчими знахідками між учасниками майстерні. Цьому, на нашу думку, сприяє чергування індивідуальної та групової діяльності. Обмін відбувається також між досвідом кожного учасника, з одного боку, і викладачем, дизайнером – з іншого. Активізується внутрішній діалог кожного із самим собою – студент оцінює свою точку зору та погляди інших учасників майстерні.

З-поміж педагогічних методів роботи майстерня наближається до дослідницьких і проблемних методів навчання. Принципова відмінність, однак, полягає у двох особливостях майстерні: по-перше, проблемне навчання здебільшого ґрунтується на логічних суперечностях і зв’язках, а творчий процес у майстерні ґрунтується на чергуванні несвідомої або не до кінця усвідомленої творчості й наступного її усвідомлення; по-друге, проблема й напрям дослідження у процесі навчання, як правило, визначаються викладачем, а в системі майстерень усі проблеми висуваються студентами. Рівень невизначеності в завданнях майстерні принципово більш значний, ніж в інших методах роботи.

Діяльність творчої майстерні будується на таких принципах: рівності всіх учасників у діяльності творчої майстерні; творчої співпраці на основі взаємної довіри, єдності педагогічних поглядів, методичних пошуків, прагнення до спільного розв’язання творчих завдань.

Отже, навчання студентів у творчих майстернях сприяє розвитку ініціативності, здібностей до творчого переосмислення, креативності, самостійного розв’язання творчих завдань, готовності до самовдосконалення, підвищенню рівня сформованості професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   ...   147


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка