Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів» 23-24 березня 2017 року м. Кривий Ріг



Сторінка43/147
Дата конвертації07.10.2019
Розмір3,31 Mb.
ТипПротокол
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   147
О. І. Пікущий, м. Кривий Ріг
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ ПІД ЧАС НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА БАЗІ ВНЗ
При підготовці майбутнього професійного спеціаліста в будь-якому вищому навчальному закладі дуже важливим є питання формування його особистісного світогляду в цілому і його професійної складової зокрема. Цей підхід, на наш погляд, є відмінною особливістю профільного вищого навчального закладу від яких-небудь спеціальних курсів і дає змогу підійти до підготовки фахівця комплексно, торкнувшись усіх необхідних сторін навчального процесу.

Світогляд є одним із найважливіших напрямків формування особистості при будь-якому профілі і на всіх рівнях освіти, оскільки світогляд містить у собі погляди, принципи, уявлення, які визначають розуміння людиною світу, подій і свого місця серед людей, а також є головним рефлексуючим інструментом повноцінної особистості, здатної не лише до критичного способу споглядання навколишнього світу, але й мати можливість аналізувати свої дії, думки і результати своєї життєдіяльності в рамках свого життєвого досвіду. Чітко сформований світогляд впорядковує життя, тоді як відсутність його перетворює існування людини в хаос, що зі свого боку призводить до виникнення психологічних проблем.

Протягом останніх десятиліть у нашій країні у сфері вищої освіти, на жаль, мало уваги приділялося формуванню світогляду особистості, що призвело до стихійності, неузгодженості, а часом і непримиренної суперечливості світоглядних компонентів, які характеризують ту чи ту особу, що, так само, порушує внутрішній дискурс людини. Цілеспрямоване формування світогляду особистості може відбуватися у процесі виховання і навчання. Однак тут теж є ризик відхилитися в бік пропагандистського, волюнтаристського нав’язування поглядів і переконань, що суперечить вільному волевиявленню і розвитку особистості та є неприйнятним для сьогодення, особливо у світлі загальноєвропейського напрямку розвитку нашої держави.

Формування світогляду – тривалий і складний процес. У вищому навчальному закладі педагоги зустрічаються з учнями, які мають уже досить усталений світогляд, сформований на основі їх життєвого досвіду (дитячий садок, школа та ін).

На цьому віковому етапі, який можна визначити як юнацький, у молодих людей необхідно формувати світогляд (переважно науковий) у всій його повноті й обсязі. Підлітки – це ще не дорослі, проте у цьому віці вже є більш або менш чітка система знань про світ, переконань, ідеалів, уявлень про те, як потрібно себе вести і як успішно займатися тією чи тією справою. Підґрунтям для появи всього цього є самосвідомість.

Формування світогляду молодих людей надають, перш за все, заняття у вищому спеціальному навчальному закладі, спілкування в соціальних групах (сім’я, студентська група, спортивна секція), читання книжок і періодичних видань, перегляд кінофільмів. Надалі формування світогляду дорослої людини відбувається у процесі трудової діяльності, самоосвіти та самовиховання, а також під впливом обставин її життя.

Професійний світогляд, будучи складовою частиною світогляду особистості взагалі, є сукупністю спеціальних знань, ціннісних орієнтацій, принципів, оцінок і переконань, що впливає на професійне становлення індивіда, формування готовності до навчання протягом усього життя, здатності до самоорганізації та конкурентоспроможності на ринку праці.

На етапі професійної освіти відбувається розвиток діяльності від навчально-пізнавальної до навчально-професійної і від неї – до реальної професійної. Ефективність цього процесу діалектично взаємопов’язана з формуванням у студентської молоді професійного світогляду. Сучасний навчально-освітній процес у професійній школі повинен протікати у формі співтворчого пошуку викладачем і студентом рішення не окремих завдань, а екзистенціальних вічних, загальнолюдських і світових проблем. Результатом цього процесу виявляється змістотворчість як формування ціннісно-світоглядних установок. Реалізацію їх на практиці можна визначити як життєтворчість, яка виконує інтегративно-перетворюючу роль у розвитку людини. Генезис професійного світогляду зумовлений віковими особливостями особистості, специфікою професійної діяльності, соціально-економічними характеристиками розвитку суспільства і містить кілька рівнів.

На першому (адаптаційному) рівні професійного світогляду на основі узагальнення первинного професійного досвіду в індивіда формується схема професійної діяльності. Основні елементи цього рівня – здібності, уміння, навички тощо.

На другому (експліцитному) рівні сформована раніше світоглядна орієнтація систематизується, оцінюється і коригується. Елементами цього рівня, насамперед, виступають потреби, мотиви, ідеали, принципи і переконання.

На завершальному (продуктивному) рівні створюються програми професійної діяльності, на основі яких індивідом усвідомлюється приналежність до певної професійної спільності, формуються професійні компетенції.

Виділяючи основні принципи навчально-методичного забезпечення як взаємозв’язок трьох найважливіших складових професійної підготовки бакалаврів дизайну: теоретико-методологічної, художньої та проектно-творчої, особливу увагу, на наш погляд, слід приділити першій з них (теоретико-методологічній), як основоположній у формуванні професійного світогляду майбутнього фахівця в галузі дизайну. Вона покликана забезпечити цілісний процес формування й розвитку у студентів інтелектуально-творчих здібностей.

Теоретико-методологічна складова є дисциплінами загальнопрофесійного циклу і містить фундаментальні засади формування професійного світогляду дизайнера; історичні закономірності і тенденції розвитку природи, суспільства, мистецтва, науки, техніки, дизайну; зміст і принципи ієрархічного взаємозв’язку різних рівнів організації методологічного знання; діалектичну концепцію об’єктивної взаємодії як цілісну систему трьох її форм реалізації – відносини, зв’язки і зняття, а також принципи її функціонування як логіко-методологічної основи проектно-творчого (художньо-образного та понятійно-логічного) мислення; логіку причинно-наслідкових зв’язків і конкретний зміст основних рівнів методики проведення передпроектних і проектних дизайн-досліджень, а також професійних способів і засобів матеріального втілення його змісту в гармонійну і композиційно виразну художньо-образну форму.

Основним завданням теоретико-методологічної підготовки майбутніх дизайнерів є формування пізнавального і ціннісно-нормативного компонентів професійного світогляду передусім, розвиток здатності до критичного осмислення навколишнього світу. Але не менш важливою складовою формування професійного світогляду є художня і проектно-творча частини навчально-методичного забезпечення, які містять спеціальні дисципліни художньо-творчого і проектно-практичного спрямування і покликані формувати насамперед емоційно-вольовий і практичний компоненти професійного світогляду, рефлексивну його складову.

Комплексне формування світогляду майбутнього дизайнера має полягати у створенні необхідних умов для активного стимулювання й розвитку у студентів проектно-творчого, експериментально-прогностичного, варіативно-образного мислення, фантазії, уяви, винахідливості при інтенсивному освоєнні ними формотворчих можливостей технології, матеріалу, конструкції, функції як засобів художньо-композиційної організації різних класів штучних систем. І тут важко переоцінити теоретико-методологічну складову професійної підготовки спеціалістів будь-якого профілю, як базисну, діалектично формуючу всі рівні професійного світогляду майбутнього фахівця, починаючи з адаптаційного, на якому тільки закладається основний напрямок розвитку особистості, надалі продовжує розвиток на експліцитному рівні, де відбуваються основні творчі пошуки та систематизації і нарешті, як підсумок, на третьому продуктивному рівні маємо достатньо професійно сформовану творчу особистість, здатну до подальшого, уже самостійного розвитку.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   147


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка