Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів» 23-24 березня 2017 року м. Кривий Ріг



Сторінка36/147
Дата конвертації07.10.2019
Розмір3,31 Mb.
ТипПротокол
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   147
Список використаних джерел:

  1. Антонович Є.А.Декоративно-прикладне мистецтво / Є.А. Антонович Р.В. Захарчук-Чугай, М.Є. Станкевич. – Львів: Світ, 1993. – 272 с.

  2. Амиржанова А. Ш. Традиционное народное искусство в развитии художественного восприятия студентов направления «Дизайн» / А. Ш. Амиржанова. – Омск: ОГИС, 2013. – 109 с.


В. К. Коваленко, м. Кривий Ріг
ПРОФЕСІЙНА ДИЗАЙН-ОСВІТА ЯК РОЗВИТОК ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
У світі дедалі актуальнішою є дизайн-освіта. Якість підготовки майбутніх фахівців з дизайну залежить від упровадження європейських стандартів в усіх сферах соціальної діяльності людини та від високого рівня педагогічної майстерності викладачів вищої школи, яка спрямована на швидкий розвиток у формуванні ринку послуг, впровадження нових стандартів і потреб суспільства. Однією з головних характеристик нової епохи розвитку людства є інформація, як невичерпний, постійно відновлюваний ресурс, головна інтелектуальна цінність суспільства. Обчислювальна та комунікаційна техніка, телекомунікаційні мережі, бази і банки даних і знань, інформаційні технології, виробництво технічних засобів інформатизації, системи науково-дослідних установ та підготовки висококваліфікованих фахівців є складовими національної інформаційної інфраструктури і основними чинниками, що забезпечують економічне піднесення і сприяють розвитку дизайн-освіти. Задля забезпечення сприятливих умов для перспективи та реалізацій можливостей формування професійної естетичної культури дизайнери повинні володіти інформаційними технологіями, навичками конструювання, вміти застосовувати теоретичні знання на практиці, володіти творчою спрямованістю та знаннями з естетичної культури.

У наш час дизайн-освіта стала престижною та більш затребуваною у світі з-поміж усіх видів професійної діяльності, оскільки іноді було продемонстровано можливості дизайну в організації повсякденного життя особистості, соціальному середовищі, розвитку полікультури сучасності в цілому.

Так, В. Ф. Рунге зазначає, що поняття «дизайн» – це діяльність з проектування естетичних властивостей промислових виробів («художнє конструювання»), а також результат цієї діяльності. У дизайні сфокусувався комплекс явищ, пов’язаних із господарсько-економічним життям суспільства, явищами культури в цілому і мистецтва зокрема, діяльності, яка випереджає виготовлення виробів і створення середовищних об’єктів – проектної діяльності [3, с. 87].

Дизайн це поєднання багатьох галузей мистецтва, основним завданням якого є формування в майбутніх дизайнерів естетичної культури. Він охоплює галузь моделювання, проектування, буття речей, які виготовлені промисловістю з урахуванням їхньої користі, зручності та краси. А також дизайн тісно пов’язаний із пластичними мистецтвами: скульптурою, живописом, архітектурою, орнаментикою, невід’ємною властивістю яких є естетичність.

З огляду на розповсюдження та популяризацію дизайнерів виникає потреба у визначенні співвідношення дизайну з естетикою, яка містить цілісне сприйняття світу в поняттях «прекрасне», «потворне», «гармонія», у яких втілені пропорції образів, співзвуччя тонів, спорідненість форм, відчуття фактур, що є складовими предметного дизайну.

Мета дизайн-освіти у вищих навчальних закладах полягає у формуванні гармонійно розвиненої особистості, яка задовольнить матеріальні та духовні потреби людини, спонукає до усвідомлення дизайну як естетичної культури. Тому витвори мистецтва дизайнерів пов’язанні з перетворенням дійсності за законами краси, які уособлюються в дизайні, а саме швидкість та динамізм розвитку якого прискорюється в унісон з розвитком суспільства. Вітчизняні науковці Л. Левчук, О. Оніщенко, В. Панченко вважають, що поширення дизайнерської діяльності революціонізуюче вплинуло як на технологію і техніку промислового виробництва, поставивши їх розвиток під контроль задоволення не тільки матеріальних, а й естетичних потреб людини, так і сприяло соціально-культурному розвиткові суспільства, формуванню естетичних уподобань, смаків та ідеалів [1, с. 100].

Зазначимо, що в умовах сьогодення суспільству потрібна дизайнерська діяльність і потреба наситити життя людини естетичним світосприйняттям. Діяльність дизайнера потребує творчо осмисленого оволодіння основними методологічними принципами композиції; спрямованості особистості на виявлення ініціативності при виконанні образотворчого завдання; активності й енергійності в моделюванні творчого проекту; самостійності при реалізації естетичних завдань, ситуацій, проблем у фаховій діяльності. Актуальним на сучасному етапі стає індивідуальне дизайнерське рішення, яке розраховане на смаки окремих соціальних груп. Тобто сучасний стан дизайну повинен бути не тільки масовим, але й індивідуальним

Отже, дизайнер може реалізовуватися на всьому багатоманітному полі людської життєдіяльності, його метод мислення – пошук естетично осмислених, оригінальних рішень. Відтак, професійний розвиток майбутніх фахівців з дизайн-освіти ми розглядаємо як процес якісних змін, що знаменують перехід від формального теоретичного знання до практичних умінь і навичок, від формального мислення до творчого професійного мислення, основою якого є випереджаюче зростання рівня естетичної культури особистості та вмотивована потреба у професійному самовдосконаленні.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   147


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка