Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів» 23-24 березня 2017 року м. Кривий Ріг



Сторінка32/147
Дата конвертації07.10.2019
Розмір3,31 Mb.
ТипПротокол
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   147
С.-Р. О. Дудка, м. Харків
«ДИЗАЙН-ОСВІТА» ЯК ФЕНОМЕН У СУЧАСНІЙ ПЕДАГОГІЦІ
Сьогодні, як і завжди, проблема вдосконалення професійної художньої підготовки майбутнього фахівця має важливе значення в системі художньої освіти України. У наш час педагогічною наукою ведеться активний пошук шляхів удосконалення методів підготовки дизайнерів. Увага до проблем особистості, зумовлена спрямованістю навчального процесу на її розвиток, готовність до самостійного мислення і творчого підходу, які необхідно формувати у процесі навчання.

Великі зміни, що відбуваються в предметному оснащенні людського існування в кінці XX – на початку XXI ст., є найважливішими показниками розвитку дизайну. Значимість сучасного соціального прогресу певним чином зумовлена досягненнями дизайну. Це якісно змінює роль дизайнера в сучасному суспільстві і, водночас, незмірно ускладнює і широкий спектр дизайнерської діяльності. Дизайн орієнтований за найрізноманітнішими параметрами людської діяльності і культури.

Через естетичну організацію всього предметного середовища, дизайн пов’язаний з духовними і художніми аспектами культури. Розвиток дизайну детермінується всією сумою запитів (потреб, інтересів людини як суб’єкта соціальної і виробничої діяльності, його ставленням до різноманітних сфер предметно-утилітарної активності). Виявлення місця дизайн-проектування в системі професійної діяльності дає змогу зрозуміти його як явище нової художньої культури. Протягом багатьох століть мислителі приділяли велику увагу проблемі організації предметно-просторового середовища, тобто художньо-проектній діяльності.

Розглядаючи процес творчої проектної діяльності, треба враховувати, що будь-який її етап поряд з творчими операціями містить і нетворчі, репродуктивні, оскільки на різних стадіях роботи дизайнера на перший план виступає то комбінаторна діяльність, що вимагає нового синтезу уявлень і знань, то аналітична діяльність, що вимагає залучення минулого досвіду, оперування технічними знаннями, широкого кругозору. Їх роль особливо велика на оперативній стадії вирішення дизайнерських завдань. «На стадії формування ідеї – мінімум шаблону, на стадії практичного проектування і вдосконалення – максимум знань», – підкреслює Т. В. Кудрявцев. З позиції специфіки творчої проектної діяльності також цікава концепція бісоціації А. Кестлера, позаяк у дизайнерській практиці багато прикладів дії механізму, названого «бісоціацією». Творчий процес, за А. Кестлером, складається з двох стадій. Перша стадія – інкубація, пошук, «творчий стрибок» – здійснюється без участі свідомості і мови. Друга стадія – власне бісоціативний акт, так званий інсайт – є результат дії інтуїції. Інтуїцію багато дослідників вважають центральним, визначальним механізмом творчого процесу. Так А. Пуанкаре зазначає: «за допомогою логіки доводять, за допомогою інтуїції винаходять», а П. К. Енгельмейер пропонує схему факторів творчої активності, одним із яких є інтуїція. Крім інтуїції, важливою умовою проектної творчості є мотивація. Основою мотивації дизайнера є, передусім, задоволення потреб, які виступають у різноманітних формах, – потреб творчості, самовираження, становлення себе як особистості, визнання високої професійної класифікації, отримання матеріальної винагороди тощо. Сьогодні творчу проектну діяльність вивчають, спираючись на експериментальні психологічні дослідження закордонних фахівців у галузі психології творчості.



Творче проектне мислення передбачає не тільки широке використання засвоєних знань, але й подолання бар’єру минулого досвіду, відхід від стереотипів мислення, розв’язання суперечностей між актуалізованими знаннями і вимогами проблемної ситуації. Зовні вираженою особливістю проектного творчого мислення дизайнера є його самостійність при отриманні нових знань і оперуванні ними. Творче проектне мислення характеризується високою новизною свого продукту, своєрідністю процесу його отримання та істотним впливом на розумовий розвиток. Отже, можна припустити, що творче проектне мислення – це багатоланкова динамічна система, ряд компонентів якої знаходиться в діалектично суперечливій єдності (продуктивні і репродуктивні, словесно-логічні, інтуїтивно-практичні і т. ін.).

Зараз у психологічній літературі всі відомі методи розв’язання творчих завдань умовно розділили на дві великі групи за ознакою домінування в них інтуїтивних або логічних процедур і відповідних їм правил діяльності.

Першу групу складають евристичні (інтуїтивні або ірраціональні) методи, які спираються на активізацію творчої діяльності людини і формування її творчих здібностей на основі розвитку інтуїтивних процедур діяльності. До них належать такі методи: «мозкова атака», метод евристичних запитань, метод особистої аналогії, асоціативні методи тощо.

Друга група методів заснована на використанні оптимальної логіки аналізу середовищного об’єкту, закономірностей його розвитку. Тут застосовуються логічні правила аналізу і синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації, індукції, дедукції і т. п. Це раціональні (логічні) методи розв’язання творчих завдань, які містять морфологічний аналіз, метод багатомірних матриць, алгоритм розв’язання дизайнерських завдань тощо.

Таким чином можливо окреслити траєкторію подальших досліджень у питанні «дизайн-освіти» як феномену в сучасній педагогіці, а саме: творчий рівень розвитку проектного мислення характеризується єдиним проявом компонентів його структури при високому рівні сформованості кожного з них; у творчій проектній діяльності функціонує специфічний характер форм розумових дій, релевантний його предметного змісту, утворена форма зв’язків матеріалу, що переробляється і пов’язаних з ними структур розумових дій; творчий рівень розвитку проектного мислення в навчальній діяльності полягатиме в залучені особистості у процес творення нового (передбачає міжпредметне узагальнення і перенесення відповідної системи знань і вмінь, зміну способу дії при розв’язанні навчальних завдань); творче проектне мислення характеризується всіма особливостями, які властиві творчому мисленню, але конкретизується стосовно проектної діяльності в конкретній професійній освіті.

Дизайн – одна з форм діяльності, яка професійно займається формуванням ідей і концепцій. Водночас, створюючи матеріальні цінності, дизайн створює і цінності духовні, оскільки він звернений до сфери суспільної свідомості. Втілення ж у дизайні системи ідей є одним із засобів утвердження певного світогляду та ідеології. Отже, дизайн можна визначити як проектну діяльність, що об’єднує у своїй структурі професійні і наукові знання на основі осмислення проблем людини, діяльність, що має культурно-комунікативну функцію. Спектр галузей, підвладних дизайну, простягається від речовинно-натурального через соціально-культурний до знаково-символічного. Діапазон функцій дизайну охоплює як виконання, так і управління – з нескінченністю варіантів. «Об’єктний» дизайн сьогодні анітрохи не суперечить «організаційному», і творче мислення здатне вирішувати проблеми в різних сферах проникнення дизайн-технологій. Сьогодні процеси в дизайні здійснюються не лише за схемою «людина – річ – людина», вони входять у схему «людина – ситуація – дія». Чим ширше буде охоплений інструментарій проектування у процесі навчання, тим вільніше почуватиме себе випускник-дизайнер в обраній професії.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   147


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка