Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів» 23-24 березня 2017 року м. Кривий Ріг



Сторінка19/147
Дата конвертації07.10.2019
Розмір3,31 Mb.
ТипПротокол
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   147
М. І. Резніченко, м. Одеса
ДИЗАЙН-ОСВІТА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ УКРАЇНИ

(ПРОБЛЕМИ І ДОСВІД)
У час науково-технічного прогресу немає потреби доводити значущість дизайну в життєдіяльності людини. Наголосимо лише на тому, що проблема дизайнерської освіти залишається актуальною, особливо в початковій школі.

Зазначимо, що дизайн у системі початкової шкільної освіти є унікальним засобом формування естетичної культури підростаючого покоління. Уже в ранньому віці дизайнерська діяльність становить одну з емоційно захопливих форм творчості дитини. Виховний потенціал дизайну, як виду творчої діяльності учнів містить у самій суті процес формоутворення естетичних виробів, що є результатом конструкторської, художньо-творчої думки особистості [1]. Вивчення основ дизайну школярами зумовлюється потребами сучасного життя, оскільки дизайн є планетарною мовою спілкування людей. Саме мова естетики дизайну і її розуміння має для дитини значне виховне і практичне значення. Вона є більш зрозумілою для дитини, аніж будь-яка інша мова. Задля оволодіння цією мовою варто створити необхідні педагогічні умови для вивчення основ дизайну вже в ранній період розвитку особистості.

Отже, оволодіння мовою дизайну в умовах загальноосвітньої школи можливе за умов, коли дитина засвоїть процес формоутворення через думку та виконання арт-плану й проекту арт-моделі в матеріалі тощо [2].

Дизайн у початковій школі, як художньо-конструкторська діяльність учнів, є одним із провідних чинників процесу формування естетичної культури особистості до майбутньої художньо-трудової діяльності. Отже, дизайнерська освіта є необхідним педагогічним чинником художньо-конструкторської підготовки й естетичного виховання школярів у полікультурному середовищі сучасного суспільства.

Аналіз питань окресленої проблеми свідчить, що за останні десятиліття фахівці значно спрямували свої науково-педагогічні зусилля на теоретичні та методичні розробки в галузі дизайнерської освіти в школі. Так, на Міжнародній науковій конференції (1999 р.) в Івано-Франківську, Міжнародному конгресі з питань етнодизайну, засновником яких був професор Є. А. Антонович, розглядалися проблеми й шляхи дизайнерської освіти, зокрема і в загальноосвітній школі та позашкільній роботі фахівців з молоддю.

На початку ХХІ століття вийшли друком підручники й посібники для навчальних закладів професійної та шкільної освіти. Для початкової школи були видані підручники з дисципліни «Художня праця» і посібники з методики викладання художньої праці, в основу яких покладено дизайнерський підхід (Б. М. Тимків). У підручниках «Художня праця. 1-4 класи» розглядаються завдання колірно-графічного і предметно вираженого формоутворення, як складових компонентів методу художнього проектування і конструювання учнями різноманітних ужиткових виробів.

Важливий науково-методичний внесок для дизайн-освіти у школі здійснили художники-педагоги і випускники одеського художньо-графічного факультету. У свій час значний вклад у розвиток дизайнерської освіти школярів зробив М. Н. Фішер, програма якого була вперше розроблена і втілена в шкільну практику ще наприкінці минулого століття. Фундаментальні праці з проблем дизайн-освіти та етнодизайну створив випускник одеського художньо-графічного факультету, професор Є. А. Антонович, а випускниця цього ж факультету Л. П. Малиновська здійснила наукове дослідження з проблем введення дизайнерської освіти в початкову школу (дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук «Питання формування дизайнерського мислення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах»). А. Г. Івершинь також здійснила наукове дослідження з проблем дизайнерської освіти і видала методичні матеріали. Е. Н. Серпіонова, автор ряду робіт з методики викладання дизайну та ДПМ, видала серію методичних посібників із змістом інтегрованих завдань декоративного мистецтва та дизайну для школярів і студентів, вчителів художньої праці. Я. М. Твердохлібова підготовила методичні матеріали з питань графічної підготовки майбутніх учителів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва за спеціалізацією «Художнє редагування освітніх видань» [3].

Значний вклад у розвиток дизайнерської освіти в загальноосвітній школі вніс авторський колектив фахівців (Л. М. Любарська, М. І. Резніченко, О. М. Протопопова). У розробленій ними програмі й підручниках з образотворчого мистецтва для початкової школи значне місце відводиться дизайну. Завдання з дизайну спрямовані на моделювання різноманітних форм шляхом сполучення геометричних і природних елементів, на художнє конструювання засобами паперопластики, на оволодіння елементарним конструюванням.

У молодших класах програмний матеріал знайомить школярів із мовою дизайну, його засобами, виражальними можливостями створення образу, термінологією. Програмою також передбачені практичні завдання за навчальними проблемами «колір», «об’єм», «форма», «композиція» в дизайні. Найбільш широке коло завдань з дизайну пов’язане з практичними вправами, що розкривають світ предметів у мистецтві дизайну: архітектурні мотиви, ландшафтний дизайн, дизайн візуальної комунікації тощо. Важлива роль відводиться авторами графічному дизайну (комп’ютерній графіці).

У сучасних підручниках з образотворчого мистецтва для 1-4 класів (автори М. Резніченко, С. Трач) розкриваються змістові матеріали з основ дизайну. Навчання основам дизайнерської мови забезпечується через засвоєння основних закономірностей формоутворення при створенні продуктів практичної дизайнерської діяльності у трьох аспектах художньо-творчого розвитку дитини – предметно-реальному, декоративному і абстрактному (безпредметному, не фігуративному).

Втілення художньо-конструкторського підходу на уроках в 1-4 класах дає змогу значно розширити інтелектуальну активність учнів, внести новий інструментарій стимулювання творчого пошуку. Доцільність такого педагогічного підходу підтверджується досвідом дизайнерської освіти в Англії, США, Японії, у яких дизайн є повноправною навчальною дисципліною в загальноосвітній школі.

Отже, вирішення цієї проблеми потрібно шукати в удосконаленні самого змісту навчання основам дизайну, засвоєння якого дало б змогу учням досягти достатньо високого рівня мислення: аналітичного, альтернативного, комбінаторного, проектно-художнього бачення форми тощо.

Можна стверджувати, що кількість годин не дає можливості якісно оволодіти основами дизайну. Тому бажано розглянути можливості введення в навчальні плани початкової школи спеціального предмету «Художня творчість», який буде містити завдання для більш якісного засвоєння основ дизайну – стартової позиції для подальшого фундаментального оволодіння теорією і практикою мистецтва дизайну, як однією з найважливіших сфер сучасної художньої культури людства.

Отже, розгляд проблеми початкової дизайнерської освіти потребує сучасної наукової, методичної розробки на основі нових педагогічних технологій навчання та виховання школярів. Виникає потреба і в матеріальному забезпеченні та створенні необхідних умов реалізації цього напрямку роботи школи. А реалізація завдань початкової дизайнерської освіти потребує так само й підготовки професійно освічених учителів, як пріоритетного напряму сучасної художньо-педагогічної практики у вишах України.

Для вирішення окресленої проблеми ми підтримуємо концептуальну ідею П. М. Татіївського, який виокремив ключові позиції щодо розвитку сучасної підготовки художника-педагога в галузі ДПМ для двох напрямів – «Технологічна освіта» і «Образотворче мистецтво» і з’ясував способи їх інтеграції задля підвищення конкурентоспроможності майбутнього фахівця, розширення спектру його професійних маршрутів [4]. Здійснений ним аналіз сучасної дизайнерської практики в Україні дає підстави констатувати про недостатнє використання народного творчого досвіду, традицій вітчизняного декоративно-ужиткового мистецтва в дизайнерській практиці [5].

Отже, організаційно-педагогічний аспект повинен охопити багатогранні наукові підходи до створення інноваційних методичних технологій фахової підготовки вчителів, діяльність яких буде спрямована на вирішення завдань формування й розвитку дизайнерської творчості і формування художньо-естетичної культури учнів початкової школи. Значним завданням також є науковий розгляд методичних основ етнодизайну для формування й розвитку креативних здібностей студентів художньої освіти у просторі естетичної культури. На сьогодні це є важливим завданням психолого-педагогічної, методичної науки.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   147


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка