Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів» 23-24 березня 2017 року м. Кривий Ріг



Сторінка14/147
Дата конвертації07.10.2019
Розмір3,31 Mb.
ТипПротокол
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   147
Історико-мистецтвознавчий підхід має значення в розкритті вагомого впливу мистецьких стилів на рекламну творчість.

  • Кольоро-графічний підхід необхідний для стилістичного аналізу композиційної організації рекламного простору.

    Найближчою перспективою можна визначити вивчення основ рекламної діяльності та маркетингу в рамках інтегрованої дисципліни «Дизайн реклами». Цікаво, що з 2009 року роботодавці Києва у вакансіях перевагу надають дизайнерам-маркетологам, хоча жодний навчальний заклад поки що таких фахівців не готує. Якщо визначати професіоналізм дизайнера реклами з урахуванням вимог сучасного ринку, то автори статті виокремлюють три важливих аспекти як базові компоненти: графічну дизайн-підготовку, соціокультурну та маркетингову складові. При цьому необхідно зауважити, що без соціологічного та маркетингового фундаменту дизайнер-графік може бути чудовим художником-графіком, але не дизайнером реклами. Не існує готових рекламних ідей, якими намагаються привабити новачків у бізнесі – кожна рекламна ідея залежить від продукту і комплексу соціальних, економічних і культурних чинників, тобто його позиціонування на ринку. Розробити ефективну рекламу досить складно навіть для професіоналів, оскільки рекламне повідомлення має бути кінцевим продуктом цілої низки досліджень.

    Надзвичайно актуальними стають пошуки інноваційних педагогічних шляхів фахової підготовки у вищій школі через наявність дисбалансу між системою освіти та формою існування названої професії в кризових умовах різних форм світового суспільства (економічної, соціальної, політичної, культурної), жорстокої конкуренції й активної стимуляції збуту, бурхливого розвитку комп’ютерних технологій у виробництві, комерції та інформаційних системах. Прогностично це було зрозуміло авторам окресленої концепції ще на початку 2000-х рр., однак практична реалізація нашого задуму з формування кваліфікації «дизайнер-маркетолог» розпочалася з 2006 року на кафедрі дизайну і візуально-інформаційного середовища Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ).

    Торкаючись змісту означеної навчальної дисципліни, не можна не наголосити на проблемі термінології. Автори статті неодноразово фіксували вільне оперування фірмовими константами, неправильне або заплутане трактування багатьох понять, спрощено-механістичне перенесення мистецьких стилів у галузь графічного дизайну («логотип виконаний у стилі хай-теку», «знак має стиль авангарду»), відсутність чіткого визначення поняття «стилістика» та його складових, надмірну кількість англомовних термінів на рівні робочих програм, на рівні формулювання навчальних завдань, на рівні спілкування з колегами, при аналізі публікацій. Наприклад, поширюються такі неправильні терміни штучного походження, як «дизайн нігтів», «сакральний дизайн», «оформлювальний дизайн», «комерційний дизайнер», «графічний логотип», «друкований логотип», «символьний логотип» (тут можна припустити, що йдеться про комбінований логотип, який складається зі шрифтового напису та графічного зображення), «дизайнознавство» (варто зазначити, що науковим дослідженням різних аспектів дизайн-діяльності займається «технічна естетика», яка є теорією та методологією дизайну, а методологія і передбачає аналітично-дослідницьку роботу). Найбільш суперечливим є поняття «креатив». З’явилася маса термінів, що викликають сумніви: креативний дизайн, креатив у дизайні, креативний дизайнер, креативний підхід та ін. При цьому всі, хто їх використовує, не заперечують синонімічності понять «креатив – творчість», але категорично розмежовують застосування поняття «креатив» лише для реклами та дизайну, а «творчість» – винятково для мистецтва. Дизайнер, рекламіст, художник не може бути не творчим, не креативним, тоді це просто виконавець, ремісник, учень (підмайстер, як казали раніше), макетник. Однак, креативність, яка зрозуміла лише рекламісту, відверта вульгарність чи епатаж – не самоціль у рекламі. Такого роду «креативщики» забувають елементарну істину, що головна мета реклами – продати споживачу товар або послугу. Аналіз світових тенденцій розвитку ринку, масштабної кризи надвиробництва кінця ХХ – першого десятиріччя ХХІ століття, глобальної рекламної атаки, психологічних маніпуляцій свідомістю цільових груп, кітчу в масовій культурі виявив, що переважна частина реклами негативно сприймається суспільством, «рекламний шум» досяг своєї критичної межі.

    Отже, на основі проведеної аналітично-дослідницької роботи автори концепції дійшли певних висновків:



    • виявлено недостатній рівень професійної підготовки дизайнерів для рекламної галузі;

    • для комплексного дослідження візуальних рекламних комунікацій із метою подальшого запровадження їх у дизайн-освіту було обрано такі методологічні підходи: системно-структурний, соціокультурний, аксіологічний, історико-мистецтвознавчий, кольоро-графічний;

    • розроблено стратегію розвитку, визначено змістове наповнення навчальної дисципліни «Дизайн реклами» як інтеграції графічного дизайну, реклами та маркетингу, а також базові компоненти професійної підготовки дизайнера реклами з урахуванням вимог сучасного ринку;

    • інтегровану навчальну дисципліну «Дизайн реклами» доцільно запровадити й на рівні другої вищої освіти, сертифікатних програм, а також на курсах підвищення кваліфікації, у докторантурі на здобуття наукових ступенів у галузі дизайну та реклами.

    Отже, найближчим часом потрібна переорієнтація на більш тонкі підходи до споживача: більш індивідуальні, коректні, естетичні. Відтак, викладачі мистецьких вишів мають найскладніше завдання – у стислий термін надати студентам необхідні знання для професійної і конкурентоспроможної роботи в індустрії реклами. Науково-дослідницьку роботу студентів варто спрямувати на визначення стилістичних тенденцій розвитку рекламного дизайну та пошуки національного стилю української реклами, і, зокрема, на розробку рекламних концепцій та елементів дизайну, які б відповідали регіональним особливостям.




    Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   147


    База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка