Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів» 23-24 березня 2017 року м. Кривий Ріг



Сторінка120/147
Дата конвертації07.10.2019
Розмір3,31 Mb.
ТипПротокол
1   ...   116   117   118   119   120   121   122   123   ...   147
Список використаних джерел:

  1. Гарбузенко Л.В. Декоративно-прикладне мистецтво: крок до художньо-естетичної компетентності: Навчально-методичний посібник / Лариса Володимирівна Гарбузенко. –Кіровоград: ФОП Александрова Л.В., 2016. – 132 с.

  2. Опалюк О.М. Декоративно-прикладне мистецтво: [навч.-метод. посіб.]/ Олег Миколайович Опалюк. – Кам’янець-Подільський: МЕДОБОРИ (ПП Мошак М.І.), 2002. – 32 с.


І. В. Фітарова, м. Кривий Ріг
ФОРМУВАННЯ ДИЗАЙНЕРСЬКОГО ПОГЛЯДУ ШЛЯХОМ РОЗВИТКУ АСОЦІАТИВНОГО МИСЛЕННЯ З РАННІХ ЕТАПІВ НАВЧАННЯ
Дизайнер має мислити нестандартно. Процес формування такого мислення складний та довготривалий. Уже на ранніх етапах естетичного виховання в початкових мистецьких закладах треба особливу уваги приділяти розвитку асоціативного мислення, як складовій формування дизайнерського погляду.

Видів мислення, як відомо, існує багато (це аналогія, аналіз і т. д.). Усі вони, безумовно, важливі. Але в асоціативного мислення особливі цілі: створення нових оригінальних ідей, стимуляція уяви, поліпшення запам’ятовування і спогади. І вміння мислити асоціативно підтримується тільки завдяки постійній гімнастиці для розуму. Роль асоціацій у творчому мисленні є надзвичайно важливою. А. Ейнштейн зазначав: «Психологічними елементами мислення є деякі більш чи менш ясні знаки та образи, які можуть бути «за бажанням» відтворені або скомбіновані». Зверніть увагу, «за бажанням» науковець бере в лапки. Річ у тім, що спонтанний образ виникає у процесі мислення не випадково, людина налаштована на хвилю пошуку необхідного рішення. Існує, звичайно, деякий зв’язок між цими елементами, образами і логічними висновками. У творчому процесі йде безперервна боротьба і водночас співпраця правої образної і лівої логічної півкулі мозку. Логічне мислення у творчому процесі відіграє роль ЦЕНЗУРИ. Щойно цензура слабшає, потік творчих образів і знаків стає більш потужним.

Звернемося до історії. Як відомо, Д. Менделєєву підказка у вигляді пасьянсу до відкриття періодичного закону хімічних елементів прийшла уві сні. При винятковій одержимості і внутрішній зосередженості, зумовленій пошуком рішення його проблем, Д. Менделєєву необхідно було ослаблення цензуруючої ролі свідомості в його боротьбі з несвідомим. Дуже часто раптове осяяння приходить, коли людина намагається відкласти рішення проблеми і відпочити, тобто ВІДПУСТИТИ СИТУАЦІЮ.

Історичних прикладів раптового осяяння досить багато. І всі вони «спрацьовані» за однією СХЕМОЮ. Думка повинна бути налаштована на пошук відповіді. Підказка сприймається за певних умов. Цензура свідомості має ослабнути. Щойно з’являється підказка, за нею спрямовується потік образів і знаків. І в цей момент уже потрібно підключати логічне мислення для того, щоб їх систематизувати і комбінувати. У геніїв цей психічний процес появи потоку образів, символічних знаків, їх комбінацій, а потім трансформації їх у логічно зв’язану систему відрізняється високою спонтанністю і продуктивністю. Велика мудрість полягає в народній приказці «РАНОК ВЕЧОРА МУДРІШИЙ», тому що у сні, відключивши цензуру свідомості, наша підсвідомість здатна опрацювати отриману інформацію і виділити необхідне рішення.

Спроба зрозуміти можливості підсвідомості знайшла відображення в художній практиці сюрреалістів. У 1924 р. Андре Масон почав робити автоматичні малюнки. Використовуючи ручки і індійську туш, він дозволяв своїй руці швидко мандрувати по листу паперу, і виникаючі при цьому випадкові лінії і плями вливалися в образи, які він або розвивав далі, або залишав, як є. Для художника важливі були метаморфози образів, те, як один із них перетворюється на інший.

Я теж практикую такі завдання зі своїми учнями. Ставлю всім однаковий вихідний малюнок. По суті – це набір нескладних форм і ліній. Учень упізнає в них натяки на певні образи, доповнює їх, ускладнює і в результаті композиція наповнюється змістом.



Ще один варіант завдання: малюю для кожного учня окремо випадкову хаотичну лінію або пляму, у якій він повинен впізнати певний образ, доповнити його і організувати в композицію.

Вправи на пошук «випадкового образу» допомагають дитячій свідомості з мозаїчних елементів самостійно створити складну форму. Такі вправи рекомендую виконувати в техніці аплікації, наривної або різаної. У перших роботах варто використовувати тільки 2 кольори: колір фону і колір образу.

Дуже результативні такі завдання для вивчення пропорцій людини, зокрема, і для створення характерного ракурсу або повороту. З цим, як відомо, у початківців виникають труднощі. Я застосовую такі завдання на уроках дизайну костюму.

Ні для кого з нас не секрет, що мислення дітей молодшого віку умовно-символічне. Чому? Діти молодшого віку відображають світ таким, яким його здатна відтворити пам’ять з малими накопиченнями. Коли ми дивимося на об’єкт, він відбивається у нашій свідомості не в повному вигляді, а «шматочками». Він залишається в нашій пам’яті у вигляді мозаїчних елементів з досить великими прогалинами між ними. І виявляється, що для роботи нашої свідомості, уяви і творчості цього більш, ніж достатньо. Наш мозок економить місце для збору і зберігання інформації, і тому закладає в пам’ять тільки характерні риси – тобто ознаки образів. У завданні «Дерево-образ» використані лише характерні особливості дерев: стовбур, крона, їх відносні пропорції. Усе інше доповнене творчою фантазією.

У навчальному процесі важливо давати дітям якомога більше спостережної інформації. Дорослішаючи і накопичуючи інформацію з навколишнього світу, мислення стає більш реалістичним.

Доволі часто ми стикаємося з тим, що, отримавши завдання, дитина не може придумати, що малювати. Потрібно допомогти їй звузити сферу пошуку, попросивши перерахувати, що її оточує. Причому перевагу варто віддавати першій імпульсивній думці.

Корисно проводити ігри-хвилинки з пошуку асоціативних образів для всього класу. Задати слово і попросити назвати те, що з ним асоціюється. Ще одна форма роботи з асоціаціями – задати слово, запропонувати кожному учневі прив’язати до нього ланцюг асоціативних образів. Наприклад: Гусениця / Трава / Корова / Молоко / Сир / Магазин / Морозиво / Сніг / Сніговик / Морквина. Наступний етап роботи – об’єднати в єдиній композиції перший і останній образи (мал. 1). Наприклад: Шафа / Дерево / Листя / Трава / Земля / Черв’як / Жук / Бабка / Птах / Яйце / Курча / Пух / Перо (мал. 2). Причому прив’язати таке завдання можна до будь-якого програмного матеріалу, чи то тема «Виділення головного» чи «Поняття контрасту».



1. 2.

Творче мислення – процес перетворення чуттєвої інформації. Мислення прямо пов’язане з емоційною сферою, почуттями людини. Саме емоційно-насичені умови сприяють появі найбільш яскравих креативних образів. Потрібно прагнути до того, щоб стосунки «ВЧИТЕЛЬ – УЧЕНЬ» мали якомога тонший психологічний бар’єр, щоб дитина могла почувати себе більш розкутою. Тільки в такому випадку дитина зможе фонтанувати ідеї, що сприятиме розвитку дизайнерського мислення.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   116   117   118   119   120   121   122   123   ...   147


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка