Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів» 23-24 березня 2017 року м. Кривий Ріг



Сторінка111/147
Дата конвертації07.10.2019
Розмір3,31 Mb.
ТипПротокол
1   ...   107   108   109   110   111   112   113   114   ...   147
О. В. Лєвшакова, м. Кривий Ріг
Стилізація і декоративна переробка природних форм як основа графічного дизайну в художній школі
Часи XXI ст., позначені не тільки активним сприйняттям новітніх тенденцій світового живопису, а й активним опануванням досвіду, накопиченого світовим мистецтвом, використанням новітніх технологій, зокрема комп’ютерних, інсталяцій, колажу, техніки графіті.

У процесі розвитку образотворчого мистецтва стилізація як творчий метод була відома ще з давніх часів. Характерні ознаки, властиві цілим історичним епохам, відпрацьовувалися й удосконалювалися, у результаті чого виникали історичні художні стилі. Стиль формує сутність, винятковість художньої творчості у єдності всіх компонентів – змісту й форми, зображення й вираження, особистості й епохи, культури тощо.

Різноманітні образотворчі форми, умовні і знакові системи, візуальні комплекси не тільки інформують, а й є, водночас, потужним засобом формування певних соціально-естетичних уподобань, смаків, моральних орієнтирів. Комплексне вирішення проблем розвиваючого навчання в системі шкільної освіти, зокрема й художньо-естетичного, неможливе без уведення в цей процес елементів графічного дизайну [3, с. 102].

Отже, метою пропонованого дослідження є визначення ролі стилізації та декоративної переробки природних форм у процесі навчання в художній школі. Предметом наукової статті є основні напрямки формування художньо-естетичних смаків в умовах використання засобів графічного дизайну під час навчання в художній школі.

Естетична культура органічно пов’язана з художньою культурою, яку вважають її ядром і концентратом. Художня культура базується на художній діяльності на рівні створення, споживання, розповсюдження, обміну, збереження мистецьких творів і на мистецтві, як одній із форм свідомості і специфічній формі пізнання світу [1, с. 214].

На сьогодні цій проблемі приділяється достатньо уваги з боку філософії, психології, педагогіки, соціології, естетики і ряду інших наукових дисциплін і галузей знань. Психолого-педагогічні та соціокультурні аспекти розвитку особистості підлітка всебічно розглядаються в дослідженнях В. П. Беспалько, П. Я. Гальперіна, В. В. Давидова, Н. Ф. Тализіної, А. В. Усова та інших. Психологічні аспекти сприйняття мистецтва, активізації пізнавальних здібностей особистості, формування творчих інтересів відображені у працях Б. Г. Ананьєва, М. М. Волкова, Л. С. Виготського, Е. І. Ігнатьєва. Питанням вузівської і шкільної художньої педагогіки, методики навчання образотворчої діяльності присвячені дослідження О. Д. Альохіна, Г. Б. Біди, М. М. Ростовцева, А. Є. Терентьєва та інших. Проблемам візуальної комунікації і теоретичним аспектам графічного дизайну присвячені дослідження і розробки Г. Б. Бренькової, Г. Г. Воробйова, В. І. Стрельченко, О. В. Черневич. Серед зарубіжних досліджень у галузі художнього сприйняття і візуального мислення найбільший інтерес викликають праці таких авторів як Р. Арнхейм, Н. Джордж, Дж. Уолкер, Р. Боумен, Г. Земпер, Н. Кларк. З. Рудер, К. Кімура.

На відміну від образотворчого мистецтва, спрямованого на формування внутрішнього світу людини, її духовних цінностей, дизайн орієнтований на організацію та перетворення людиною навколишнього середовища, відповідно до своїх естетичних потреб та уявлень. 

Графічний дизайн – художньо-проектна діяльність зі створення гармонійного та ефективного візуально-комунікативного середовища. Графічний дизайн здійснює інноваційний внесок у розвиток соціально-економічної та культурної сфер життя, сприяючи формуванню візуального ландшафту сучасності [6].

Сьогодні складно знайти сферу життя, де б не був задіяний графічний дизайн. У всьому, що оточує нас на вулицях, у магазинах, у транспорті, на телебаченні та в мережі Інтернет, можна побачити результат роботи графічних дизайнерів.

Візуальні елементи, які фігурують в об’єктах сучасної культури, призначені для виявлення факторів розвитку мистецтва, формування взаємозв’язку між його видами. Найбільш значущим із них є дизайн, оскільки ця сфера творчої діяльності оперує графічними компонентами, знаковий вираз яких пов’язаний з передачею як вербальної, так і невербальної інформації [3, с. 102].

У сучасних умовах українську дизайн-освіту, як нову модель дизайнерської підготовки, потрібно будувати на засадах інтеграції декоративно-ужиткового мистецтва та професійного дизайну, користуючись при цьому національними духовними традиціями, зокрема трудовими, надаючи більш широкого розвитку поняттю «етнодизайн», який є невичерпним джерелом для розвитку предметного середовища. Використання традицій етнічного дизайну в середовищі візуальної знакової інформації сприятиме подальшому розвитку українського графічного дизайну [4, с. 18]. В її основі лежить символ, який одержує візуальне втілення за допомогою художнього образу. Оскільки він володіє як змістовними, смисловими (зображення, знаки, текст, предмети), так і формальними, формотворними (композиційне рішення, графіка, колорит та ін.) засобами, то, застосовуючи його у своїй роботі, художник-дизайнер формує візуальний ландшафт сучасності. Це пов’язано з тим, що художній образ, будучи категорією естетики, творчості в образотворчому мистецтві, водночас служить компонентом культури [3, c. 105].

Здатність графіки швидко відгукуватися на актуальні події, висловлювати почуття й думки художника, розвиток техніки створюють умови для виникнення нових видів графіки. У художньому проектуванні, як і в будь-якій іншій творчій діяльності, склалися і постійно розвиваються техніка й технологія: матеріали, інструменти, проектна мова, засоби й прийоми роботи. Володіти ними досконало необхідно для успішного вирішення завдання, що постає перед проектувальником: створити новий у всіх відношеннях якісний виріб, що цілком реалізує його творчі можливості [2, с. 187].

Стилізація природних аналогів є одним із основних зображальних засобів графічного дизайну і, зокрема, рекламної графіки. Спрощені й узагальнені графічні форми на основі природних аналогів використовуються в книжковій та журнальній графіці, плакаті, при розробці фірмових констант (знаків, комбінованих логотипів), рекламних персонажів, рисунків для упаковки та різноманітної рекламно-поліграфічної продукції, анімації, у WEB-дизайні тощо. Не зважаючи на те, що історія книжкової та промислової графіки, а згодом і графічного дизайну, налічує велику кількість функціональних та естетичних прикладів знакових форм і стилізованих елементів, актуальність окресленого питання виявляється в недостатньому на сьогодні структуруванні цього виду робіт у наукових працях та навчально-методичній літературі для дизайнера-графіка [5, с. 204].

Україна є державою з великими мистецькими традиціями, могутнім творчим потенціалом народу, який потрібно підтримувати та передавати наступним поколінням.

Упродовж усього курсу навчання в художній школі завдання зі стилізації виконуються від простого до складного. Учні вчаться стилізувати рослини, тварин, фрукти, овочі, предмети побуту, а завершальним етапом стилізації є фігура людини та портрет. На основі набутих знань і навичок учні виконують композиції у графіці та живопису. Такий досвід графічного дизайну формує естетичну культуру і дає професійну підготовку для подальшого навчання.

Ось чому, на уроках графіки в художній школі обов’язковою умовою у творчій стилізації має стати прояв індивідуального характеру, де авторське бачення переплітається з творчою обробкою явищ і об’єктів навколишнього середовища, і, як результат, є відображення їх з елементами новизни. Приклади робіт учнів з творчої стилізації наведені у Додатку 1.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   107   108   109   110   111   112   113   114   ...   147


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка