Матеріали конференції



Сторінка9/113
Дата конвертації28.12.2018
Розмір5,67 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   113
- змішаний урок (містить повторення пройденого й пояснення нового); 214

- урок усних і практичних вправ (повторення й закріплення); 214

- урок письмових вправ (розвиток навичок писемної мови); 214

- урок оцінки знань; 214

- урок повідомлення нових знань [3]. 214

Структуру уроку виводив із загальних ступенів навчання й пізнання. Таких ступенів педагог установив три: чуттєве сприймання; мислительна переробка; закріплення в пам’яті й звичках на основі цього матеріалу); виділив три послідовно пов’язані між собою структурні частини уроку: 214

1. Здійснення свідомого переходу від пройденого до нового й створення в учнів цілеспрямованості на інтенсивне сприймання матеріалу. 214

2. Розв’язання основного завдання уроку. 214

3. Підведення підсумків та закріплення набутих знань і вмінь [3]. 214

У системі дидактичних поглядів Ушинського важливе місце займає проблема використання підручника, що має надзвичайно важливе значення на сьогоднішній день. Чи легко орієнтуватися вчителю в нинішньому розмаїтті підручників? Який кращий? Адже, з одного боку, непомірно розширюється обсяг матеріалу, який мусить засвоювати учень, що веде до його перевантаження, а з другого – розчиняє базові знання в другорядній інформації й тим самим негативно позначається на пізнавальній діяльності й розвитку особистості. Ще одна проблема – неповна відповідність базових знань, сформульованих у програмах і підручниках, сучасним досягненням науки. Хороший підручник Ушинський називав фундаментом успішного навчання. Підручники повинні відповідати виховним, освітнім і розвивальним цілям навчання, основним дидактичним принципам і правилам. Цим вимогам повністю відповідають написані ним підручники «Дитячий світ» і «Рідне слово». 214

Сьогодні, у новий історичний час, багато педагогічних ідей видатного вченого не втратили своєї актуальності. Педагогічні ідеї К. Ушинського – невичерпна скарбниця цінних порад для сучасного вчительства. Звертаючись до творчості вченого, ми знаходимо багато положень, які є витоком сучасної дидактики й методики вивчення рідної мови в початковій школі, розуміння сутності й шляхів розвитку дитячої особистості в навчально-виховному процесі. Бачення К. Д. Ушинським значення рідного слова є актуальним і для сьогодення. Педагог підкреслює надзвичайно цінну роль початкової освіти для розвитку дитини. А це вимагає, на наш погляд, від учителя високої майстерності та знання загальнодидактичних законів. 214

Отже, К. Д. Ушинський був основоположником стрункої педагогічної системи. Спираючись на педагогічну спадщину вченого, у сучасній освіті інтенсивно запроваджується модель особистісно орієнтованого навчання й виховання, створюються можливості для здобуття якісної освіти, розширюється та розвивається україномовний освітній і культурний простір, формується здоровий спосіб життя. 215

Танська Л. В. 215

К. Д. УШИНСЬКИЙ ПРО РОЛЬ РІДНОЇ МОВИ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ 215



Сьогодні в умовах відродження національної освіти, коли патріотичне значення надається навчанню рідної мови, використанню в педагогічному процесі кращих надбань національної культури, починаючи з раннього віку, погляди К. Д. Ушинського щодо значення рідної мови у вихованні та навчанні дітей мають виняткову педагогічну цінність. Педагог у своїх творах, насамперед, зосереджує увагу на вихованні дітей у дусі й інтересах свого народу. Формуванні любові до батьківщини, високої моралі й працьовитості, чесності, й справедливості, доброти й гуманності. 215

Метою статті є аналіз педагогічних поглядів К. Д. Ушинського на виховання дитини засобами рідної мови та можливостей їх реалізацiї у сьогоденні. 215

Творча спадщина К. Д. Ушинського багата змістовними загально-педагогічними порадами, що висвітлюють питання виховання дитини в початковій школі, навчання рідної мови. Педагогічна спадщина вченого є своєрідним золотим фондом нащадкам. І навіть таке вибіркове прочитання кількох сторінок педагогічних творів К. Д. Ушинського є свідченням нагальної необхідності сучасного переосмислення освітянської думки видатного педагога. 215

«Мова народу – кращий, що ніколи не в’яне й вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина… Мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що поєднує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике, історичне ціле. Вона не тільки виявляє собою життєвість народу, а є якраз саме цим життям. Коли зникає народна мова, – народу нема більше!» [3, c. 123]. 215

У статті «Рідне слово» педагог наголошує на важливості історичного й соціального походження мови. Адже мова – це історичне явище, яке створюють тисячоліттями, це творчість не однієї людини, а багатьох поколінь. Водночас мова є знаряддям спілкування і зв’язку між людьми, вона пов’язує минулі покоління із сучасним в єдине. Слово, що було створене людиною залишається в скарбниці рідної мови. «У скарбницю рідної мови, – за словами Костянтина Дмитровича – складувало одне покоління за одним результати історичних подій. Радощів і горя. Все своє духовне життя» [2, c. 232]. 216

Високо цінував К. Д. Ушинський усну народну творчість. Особливу роль мови, літератури він убачав у справі виховання в дітей почуття патріотизму, любові до рідного краю, свого народу, його традицій, звичаїв, його мистецтва, культури, історії. Слово – вихователь доброти, чесності, гуманності, почуття громадянського обов’язку, любові до природи, праці, вихователь естетичних смаків. 216

Сторінки творів К. Д. Ушинського щедро засіяні золотими розсипами народної творчості. Наприклад, у першій частині «Рідного слова» вміщено понад 75 відсотків фольклору щодо загальної кількості матеріалу, а в другій – половина. У « Рідному слові» педагог використав 366 прислів’їв і приказок. 62 загадки, 51 баєчку і жарт, 32 народні казки, 22 народні пісні, 7 скоромовок, а також безліч творів , у тому числі своїх, близьких за змістом і формою до народних [2]. 216

К. Д. Ушинський пропонував широко використовувати казки, байки, загадки, прислів’я, приказки, які за своєю формою і змістом пробуджують думку і почуття учня, змушують робити певні висновки. Їх художня форма поєднується із глибокою узагальнюючою думкою. Це дозволяє використовувати фольклорні жанри як важливий засіб виховання мовленнєвої культури дітей. 216

Блискучими спробами у вихованні є казки – чудові вправи для початкового читання. У казці закладено величезний естетичний смисл, який проявляється в яскравому, романтичному зображенні казкового світу, ідеалізації позитивних героїв, повчальності. Яскрава, колоритна мова казок захоплює, викликає в уяві чудові образи, пробуджує фантазію. Педагог рішуче ставив «народну казку вище від усіх оповідань написаних навмисне для дітей освіченою літературою» [4, с. 121]. 216

«Прислів’я – це животрепетний вияв рідного слова… кращий засіб привести дитину до живого джерела народної мови… Наші прислів’я важливі для початкового навчання тим, що в них, як в дзеркалі відбилося …народне життя з усіма своїми мальовничими особливостями. Можливо. Нічим так не можна ввести дитину в розуміння народного життя, як пояснюючи їй значення народних прислів’їв. У них відбилися всі сторони життя народу… Його потреби, звички. Його погляди на природу, на людей, на значення всіх явищ життя», – такої думки вчений [4, с. 119]. Прислів’я тим добре, що в ньому завжди щось є, що дитині слід зрозуміти являє собою маленьку розумову і виховну задачу, яка цілком дитині під силу. 216

Вірші, на думку К. Д. Ушинського, мають впливати не тільки на розум, а й на почуття дітей. Головною метою при вивчені віршів має бути розвиток у них смаку, поетичного слуху, розуміння краси рідної мови. 217

Високо оцінює К. Д. Ушинський загадки, їх призначення – «дати розумові дитині корисну справу: пристосувати відгадку, до загадки й дати привід до цікавої й корисної бесіди, яка « закріпиться в розумінні дитини саме тому, що мальовнича і цікава загадка для неї, заляже міцно в її пам’яті, приєднуючи до себе й усі пояснення, до неї прив’язані» [4, c. 120]. 217




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   113


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка