Марченко М. М. Психолого-педагогічні аспекти активізації діяльності учнів на уроках фізичної культури


Способи підвищення учбової активності учнів на уроках



Скачати 41,83 Kb.
Сторінка6/10
Дата конвертації26.03.2020
Розмір41,83 Kb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Способи підвищення учбової активності учнів на уроках

Ми вже зазначали, що активність учнів на уроці фізичної культури багато в чому залежить від самого викладача. Існує багато шляхів і способів підвищення активності учнів: правильна постановка завдань на уроці, емоційне проведення уроку, створення позитивного соціально-психологічного клімату, усунення непотрібних пауз і т. ін.



Створення позитивного емоційного фону на уроці

Емоційний фон є важливим чинником уроку. Він виникає з моменту очікування учнями уроку фізичної культури і існує протягом всього заняття. При цьому емоційний настрій може змінюватися по ходу уроку залежно від самопочуття учнів, цікавості до вправи, у зв’язку з оцінками їх діяльності тощо.

Осуд викладача фізичної культури, висловлений в грубій формі, знижує активність учнів на уроці. Помилкою викладача є, наприклад, докір учню, висловлений таким чином: «Подивися, всі зробили правильно, тільки у тебе нічого не виходить». Тут невдача учня протиставлена успіху всій групі, і осуд, висловлений викладачем в прихованій формі, кривдить учня. Істотно знижують активність учнів і насмішки товаришів.

Проте радість на уроці – це радість праці, учення. К.Д. Ушинський писав: «… на уроці повинна царювати серйозність, що допускає жарт, але що не перетворює всієї справи на жарт...»[6, с. 215]. Урок фізичної культури стає радісним для учнів, коли вони рухаються, коли вони бачать результати своєї праці. Причому на перших порах не дуже істотно, чим будуть викликані радісні переживання учня – учбовою працею або обстановкою уроку.

Радість на уроці не треба спеціально і натужно придумувати. Щоб в учня сформувалося позитивне відношення до уроків фізичної культури, необхідно, щоб радісні переживання на уроці виникали в нього багато разів. Сам урок таїть в собі багато потенційних можливостей для цього.

Ми вже зазначали: чим старші учні, тим більшою мірою основним джерелом радості на уроці повинен бути сам процес навчання, подолання труднощів, розвиток здібностей і якостей. Існує ряд інших чинників, що підвищують емоційність уроку і що викликають радість в учнів. В першу чергу, це сама обстановка уроку і поведінка викладача. Естетика залу, спортивних костюмів учнів і викладача, естетика поведінки, прийнятої на уроці, сам викладач, що світиться радістю і заряджає нею учнів – все це має важливе значення. Зібраність викладача, стислість і чіткість його команд, бадьорість тону мови настроюють учнів на мажорний і діловий лад. В той же час зайва схвильованість викладача приведуть до підвищення неорганізованої активності учнів.

Важливим є використання ігрового і змагального методів. Гра і змагання через властиві їм психологічні особливості – цікавість, престижність – викликають сильний емоційний відгук у учнів. Проте часто виникають настільки сильні емоції, що виконання учбових завдань стає неможливим. Учні втрачають контроль над своєю поведінкою, не слухають команд викладача. Сильні емоційні переживання довго затухають після закінчення гри, не дають зосередитися на новому завданні. Тому застосування ігрового і змагального методів вимагає певної форми, місця та міри на уроці фізичної культури.

Виконання вправ у формі змагання краще планувати на кінець уроку, в жодному випадку не перед розучуванням техніки вправ, оскільки в учнів виникає в процесі змагання емоційне збудження, яке перешкоджатиме концентрації уваги на техніці рухів, а самі рухи зробить імпульсивними, різкими. Для підвищення організованої активності учнів на уроці можна влаштовувати змагання між групами учнів.

Залежить активність учнів від різноманітності засобів і методів, які використовуються викладачем на уроці. Ще П. Ф. Лесгафт, кажучи про методику фізичних вправ, підкреслював, що «всяка одноманітна діяльність стомлює, пригноблює молоду людину і вбиває в ньому всяку самостійність» [3, с. 114]. Відомо, що одноманітна фізична діяльність приводить до розвитку несприятливих психічних станів і психічного перенасичення, що характеризується зниженням психічної активності, втратою інтересу до діяльності і розвитком нудьги, ослабленням уваги, або, навпаки, посиленням психічного збудження, появою огиди до діяльності, дратівливості, озлобленістю. Тому викладач повинен урізноманітнювати засоби і методи проведення уроку – використовувати фронтальний, груповий і круговий методи проведення занять, використовувати для розвитку якостей різноманітні і змінні частково від уроку до уроку вправи, проводити заняття на повітрі тощо.

Добрі результати в підвищенні емоційності уроку дає використання звукозапису. Музичний супровід ходьби, бігу, загальнорозвиваючих вправ у підготовчій частині уроку повинен починатися не відразу, а після двох-трьох повторень вправи. Починаючи з третього уроку, учні можуть виконувати вправи під музику самостійно, керуючись тільки ритмом музики і записаними сигналами. Викладач при цьому дістає можливість стежити за учнями уважніше, виправляючи їх помилки.

Емоційна реакція людини на різну за характером музику була відома ще стародавнім грекам. Ця відмінність обумовлює необхідність підбору певної музичної програми для стимулювання м'язової працездатності, тому що музика позитивно впливає на людину як ритмічний подразник.


Каталог: doc


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка