Марченко М. М. Психолого-педагогічні аспекти активізації діяльності учнів на уроках фізичної культури


Інтерес до фізичної культури як чинник підвищення активності учнів на уроці фізичної культури



Скачати 41,83 Kb.
Сторінка3/10
Дата конвертації26.03.2020
Розмір41,83 Kb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Інтерес до фізичної культури як чинник підвищення активності учнів на уроці фізичної культури

Інтерес – це усвідомлене позитивне відношення до чого-небудь, яке спонукає людину проявляти активність для пізнання об’єкту, що цікавить його. Інтерес характеризується широтою (наприклад, до багатьох видів спорту), глибиною (прояв спеціального інтересу до одного виду спорту), стійкістю, вмотивованістю (випадкову або свідому, навмисну цікавість, що виявляє людина), дієвістю. Інтереси учнів до уроку фізичної культури бувають різними. Це і прагнення укріпити здоров'я, сформувати поставу, це і бажання розвинути рухові, вольові якості. Інтереси юнаків і дівчат різні: дівчата найчастіше думають про гарну фігуру, гнучкість, витонченість рухів і ходи, рідше – про розвиток швидкості, витривалості, сили. Юнаки ж хочуть розвинути силу, витривалість, швидкість, спритність.

З урахуванням конкретних причин прояву учнями інтересу до фізичної культури викладач фізкультури і повинен будувати свою роботу по агітації і пропаганді фізичної культури, по формуванню інтересу до свого предмету в цілому, незалежно від похідного матеріалу.

Починаючи з I курсу, помітний різкий спад інтересу до важких і змагальних вправ. Це можна пояснити декількома причинами. По-перше, першокурсники, у зв'язку із зростанням самосвідомості, починають піклуватися про свій престиж і чутливо реагують на невдачі, які можуть бути під час змагань. По-друге, як показано у ряді досліджень, з віком позитивне відношення до уроку фізичної культури слабшає. Особливе це помітно в групах учнів з середнім і низьким рівнем рухової активності. Знижується і число учнів, охочих займатися фізичною культурою у вільний час.

Інтерес до фізичної культури зберігається у старшокурсників, якщо у них є мета занять фізичними вправами. Проте необхідно, щоб ця мета зберігалася протягом тривалого періоду. Тому завданням викладача фізичної культури є формування в учнів цілеспрямованості, тобто прагнення досягти віддалену за часом мету.

Реальність досягнення мети створює перспективу особи. Перспектива, або, як говорив А.С.Макаренко, «завтрашня радість», додає цілям особливо сильний спонукальний характер. Але перспектива повинна бути безперервною, з постійно зростаючою за труднощами особистою метою.

Обов’язкова постановка викладачем близьких, проміжних і віддалених цілей. Як найближчі цілі можуть виступати: розучування якого-небудь елементу складної вправи, виконання вправи на витривалість і силу тощо. Кінцева віддалена мета – розвиток якості до певного рівня, виконання розрядних нормативів, оволодіння умінням плавати і т.п. Від правильної постановки цілей залежить підтримка, а деколи і формування інтересу і цілеспрямованості учнів у сфері фізичної культури.


Каталог: doc


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка