Майбутніх психологів: ресурсний аспект Олена Штепа



Скачати 128,5 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації18.04.2019
Розмір128,5 Kb.
  1   2   3   4   5
 УДК 159.923.2.072
тенденції особистісного саморозвитку

майбутніх психологів: ресурсний аспект


Олена Штепа



Львівський національний університет імені Івана Франка,

вул. Університетська, 1, м. Львів, 79000, Україна,

e-mail: helenwillow3@gmail.com
Проаналізовано психологічну ресурсність як головний чинник особистісного саморозвитку осіб студентського віку. Наведено результати емпіричного дослідження зумовленості тенденцій особистісного саморозвитку студентів-психологів їхніми домінуючими особистісно-екзистенційними ресурсами. З’ясовано, що психологічна ресурсність дає змогу здійснювати “саморозвиток з тенденцією збільшення позитивних якостей”. Визначено, що головними тенденціями особистісного саморозвитку студенток-психологинь є “стати поступливішими” та “стати турботливішими”, а студентів-психологів – “стати впевненішими” й “стати дружелюбнішими”.

Ключові слова: особистісний саморозвиток, психологічна ресурсність, особистісно-екзистенційні ресурси, майбутні психологи.
1. ВСТУП

Фах психолога особливий тим, що у ньому рівень професіоналізму пов’язаний з особистісною неординарністю спеціаліста. Тому у спеціальній підготовці психологів щоразу більшу увагу приділяють їхній особистісній готовності до професійної діяльності. Одним із головних показників особистісної готовності психологів до майбутньої професійної діяльності українські вчені відзначують сформованість професійної та особистісної ідентичності [17, c. 48] або Я-концепції майбутнього професіонала.

Водночас саме на студентські роки припадає проживання однієї з нормативних криз ідентичності, яка, за Е. Еріксоном, супроводжується конфліктом “чуття інтимності–ізольованості” (Е. Еріксон, за У. Крейн [4, c. 375–376]). В особистості формується константне ядро Я-концепції, яке містить відкритість для досвіду, раціональність, персональну відповідальність, чуття власної гідності [12, c. 95]. На думку Б. Лівехуд (за О. Хухлаєвою [16, c. 99]), саме у 20–40 років людина отримує доступ до власних духовних сил, які зумовлюють її здатність до саморозвитку. Своєю чергою, здатність до саморозвитку стає головним чинником формування духовно-морального типу життєвої спрямованості особистості, що свідчить про гармонійність та зрілість особистості [8, c. 381–385].

Отож, зміни Я-концепції, які відбуваються у студентському віці, зумовлюють особливості становлення особистості майбутнього фахівця, а також ефективності його подальшої професійної діяльності. Водночас неозначеними є чинники, які характеризують позитивну самозміну. На наш погляд, фактором конструктивного особистісного саморозвитку студентів-психологів є їхня психологічна ресурсність.


2. особливості зв’язку психологічної ресурсності

та тенденцій особистісного саморозвитку

Дослідники проблеми професіогенезу у студентському віці переконані, що показником особистісного рівня готовності студентів до фахової діяльності є їхня рефлексія власної підготовленості, яка відбувається у процесі їхнього професійного та особистісного саморозвитку [11]. Результатом цієї рефлексії для студентів-психологів, на думку Н. Михальчук та Н. Хупавцевої, має бути формування у них певного індивідуального досвіду, який означують, як “індивідуальний досвід психолога” [11]. Дослідники інтерпретують особистісний досвід психолога, згідно з ідеєю К. Роджерса про “досвід учіння людини бути вільною”, як набуття самостійності, невимушеності, впевненості в собі. “Це досвід бути собою. … Людина усвідомлює, що все більше стає архітектором самої себе, стає вільнішою у прийнятті рішень і здійсненні вибору. Відчуває себе здатною через прийняття власної індивідуальності, прийняття себе такою, якою вона є, – більшою мірою реалізувати власну унікальність, свій потенціал” (за Р. Трачем, Г. Баллом) [3, c. 38–39].

Можливість набуття психологом специфічного досвіду значною мірою пов’язують з актуалізацією психологічних ресурсів саморозвитку [6]. На погляд С. Кузікової, саморозвиток особистості слід розуміти як актуалізований, усвідомлений та керований процес особистісних змін [7]. Авторка переконана, що особистісні зміни відбуваються лише за умови конструктивної динаміки образу-Я [6]. Водночас у концепції індивідуальних цілей саморозвитку людини А. Ленгле, в якій проблеми особистісного саморозвитку аналізуються через концепт “базове прагнення” (психодинамічний вияв життєво важливої особистісно-екзистенційної мотивації), зауважуються психологічні пертурбації людини, яка перестає реалізовувати своє базове прагнення, тобто не займається, або припиняє саморозвиток, а саме: нереалізоване прагнення безпеки трансформується у ненависть, нездійснене прагнення до взаємин – гнівом, до поваги – упертістю, до сенсу – цинізмом [9, c. 262]. Ймовірно, що напрям змін залежатиме від їхніх чинників.

У концепції психологічної зрілості людини Дж. Стівенса переміни самоставлення особистості пояснено відповідністю між рівнем її зрілості та віком [15]. Н. Паніна та Є. Головаха допускають, що тип саморозвитку особистості зумовлено, як змістом і метою самовдосконалення, так і очікуваннями особи щодо впливу на неї інших [2]. С. Кузіковою доведено, що особистісні зміни спричинюють саме психологічні ресурси саморозвитку, а саме: 1) потреба (потенціал) саморозвитку, що зумовлена базовим рівнем особистісного саморозвитку та насиченістю життя, та виникає за трансформації смислових утворень, головно, змінами особистісного смислу майбутнього [5]; 2) психологічні умови, які забезпечують успішність саморозвитку, зокрема наявність усвідомленої мети самоздійснення; 3) механізмами саморозвитку, зокрема рефлексією, саморегуляцією, зворотнім зв’язком [7].

Слід зауважити, що у концепціях саморозвитку особистості, чинником самозміни є внутрішній фактор, а не зовнішній. Це спонукало нас до припущення про іманентність людині здатності до саморозвитку. Твердження про визначальну здатність особистості до саморуху є одним із принципів сучасної інтегративної психології, яка стверджує, що за умови долання кризових життєвих ситуацій, з метою збереження власної цілісності, особистість здатна актуалізувати психологічні ресурси [20]. Вказане, надає підстав вважати фактором саморозвитку особливості психологічних та особистісних ресурсів особистості.

Ресурси інтерпретують як ініціативність, відповідальність, прагнення до сенсу, тобто внутрішні сили, які необхідні для конструктивного долання кризи життя [13]. С. Хобфол називає ресурсами те, що є цінним для людини та допомагає їй адаптуватися до стресових ситуацій (за Н. Водопьяновою [1]). Ф. Майленова визначає ресурс людини як стан, у якому в неї найбільше свободи та максимальна кількість виборів. Це можуть бути як внутрішні стани (радість, впевненість, цінності), так і умови довкілля (книги, спілкування з близькими, мандрівки). На думку науковців, ресурсом є усе, що може надавати людині відчуття щастя, сили, впевненості, необхідних для розв’язання проблем, а також ресурс – це стратегії досвіду, за допомогою яких можна перейти від актуального стану до бажаного результату [10, c. 16; c. 246]. На погляд Н. Рубштейн, ресурсом є те, завдяки чому людина черпає енергію, а також, те, за допомогою чого вона досягає мети, і те, що завжди у нагоді, коли людина починає нову справу, і тому стає впевненою. Авторкою охарактеризовано такі види ресурсів особистості – життєвий досвід, перешкоди та труднощі, які насправді є неусвідомлюваними нереалізованими потребами, підтримка близьких людей, внутрішня мудрість як знання про самого себе, рішення рухатися вперед і не оглядатися назад [14, c. 198–205].

Аналіз літературних джерел дав нам змогу припустити, що особливості саморозвитку психолога полягають у трансформуванні власного життєвого досвіду у професійний. Причому конструктивність особистісного самопроектування психолога зумовлена його власними резервами, тобто здатністю покладатися на себе. Таку спроможність А. Антоновскі назвав когерентністю [19]. На наш погляд, змогу людини довіряти собі навіть під час самозміни визначає її психологічна ресурсність.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка