М. П. Драгоманова гервас ольга Геннадіївна +371. 315 Пропедевтика дизайн-освіти учнів 5-9 класів у процесі трудового навчання



Скачати 229,5 Kb.
Сторінка12/16
Дата конвертації28.03.2020
Розмір229,5 Kb.
ТипАвтореферат
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
ВИСНОВКИ
На основі проведеного дослідження правомірно стверджувати таке:

1. Науково-технічний прогрес спричинює швидкий розвиток промислового виробництва, яке витіснило ремісництво в сфері предметного середовища, відбулося відмирання вузьких спеціалізації і з’явився новий вид універсальної діяльності – професія дизайнера. Дизайн є своєрідним методом проектування предметного середовища, він проектує не все середовище, а здебільшого його технічну частину. При цьому проектувальники-дизайнери здійснюють системний підхід у процесі проектування, конструювання та виготовлення виробів, з яких складається предметне середовище людини. Головним завданням дизайну є формування позитивних техніко-естетичних властивостей на відміну від виробничих, техніко-економічних властивостей, які визначає інженер.

Крім того, дизайн розглядається взагалі як елемент культури будь-якої освіченої людини, що є виявом важливої світової тенденції гуманізації освіти в цілому. Реалізація завдань дизайну відбувається через освітні галузі і зокрема, галузь “Технологія”, у якій нині здійснюється перегляд змісту, визначається послідовність і тривалість вивчення ї складників за класами.

Незважаючи на те, що багато робіт учених присвячено розгляду питань із історії, теорії та методології дизайну, ще і досі відсутні спеціальні дослідження з методики навчання учнів 5-9 класів основам дизайну, зокрема на заняттях з трудового навчання. Ця проблема ще залишається недостатньо розробленою у педагогічній теорії і практиці, що зумовлює необхідність пропедевтики дизайн-освіти учнів 5-9 класів і у процесі трудового навчання

Пропедевтичні дизайнерські знання та вміння, які містять елементи конструкторсько-технологічної, художньо-конструкторської, дослідницької і проектувальної діяльностей, спрямовані на формування в учнів початкового, але цілісного уявлення про удосконалення предметного середовища, яке повністю задовольняє усі матеріальні та духовні потреби людини.

2. Культурний розвиток суспільства відображає рівень його цивілізації, дизайн, який знаходиться на стику мистецтва та техніки, виконує ряд функцій, у яких виявляються соціально-культурні, споживчо-функціональні і комунікативно-естетичні цінності. Дизайн-продукт належить до тих феноменів, які безпосередньо та ефективно формують естетичні потреби та смак людини. При цьому дизайн стає своєрідним педагогічним інструментом виховання і розвитку творчих здібностей людини. На зламі техніки і природи дизайн стикається з біонікою, ергономікою і психофізіологією, які лежать в основі деяких наукових розділів дизайну.

У багатьох країнах склалася система дизайнерських служб – від інженерно-конструкторських підрозділів до самостійних художньо-конструкторських бюро, які інтегрують матеріально-технічну, технологічну і гуманітарну культуру, і забезпечують цілісність цивілізованої культури. Таким чином, дизайн, займаючи спектр перехідних форм від інженерної до художньої творчості, є принципово новою сферою діяльності, яка носить інтегральний синкретичний характер.

3. Зважаючи на те, що життєдіяльність як особистості, так і соціуму здійснюється в процесі освіти, то вона, як процес, зводиться перш за все до відтворення і трансляції нагромаджених у минулому знань, досвіду, культури. Аналіз критеріїв освіти, дизайнерських методів пізнання, різних поглядів і позиції теоретиків і практиків дизайну, дає підставу стверджувати, що дизайн-освіта формує специфічний тип мислення – конструктивний, який відрізняється від типу мислення, що ґрунтується на індуктивному та дедуктивному методах судження. Таким чином включення дизайну в систему загальної освіти створює нові передумови, для різних способів пізнання (“конкретного”, “формального”, “іконічного”, “символічного”) і сприяє розумовому розвитку, що само по собі є освітньою виховною цінністю.

4. У дослідженні доводиться, що провідною метою і завданням дизайн-освіти учнів сучасної основної школи є формування гармонійно розвиненої особистості школяра, яка має такі складники: науковий світогляд; аналітико-синтетичне, абстрактне й творче мислення; уяву, фантазію, інтуїцію; розумові здібності і почуття у їхній єдності і гармонії; трудові та художньо-конструкторські знання, вміння і навички; культуру праці; естетичні смаки; організаторські здібності тощо.

Проте на сьогодні існує розрив між початковою, старшою і професійною ланками у системі “Дизайн-освіти”, який можливо ліквідувати шляхом введення для учнів основної школи пропедевтичного курсу варіативної програми з трудового навчання “Основи дизайну”.



5. Поняття “пропедевтика” (від грецького – propaideuo – попередньо навчаю) уперше зустрічається у філософській літературі, і, відповідно, має філософське тлумачення. З плином часу термін розширює діапазон застосування і вживається не тільки у філософії, а й в інших наукових галузях, зокрема, педагогіці. Поняття “пропедевтика” – багатогранне, тому, з огляду на різні його дефініції ми конкретизували визначення поняття “пропедевтика дизайн-освіти” і розглядаємо його як навчальний курс, у процесі вивчення якого в учнів формуються елементи знань із основ дизайну, і створюють базу для більш глибокого їх вивчення в старшій та професійній школі.

6. На основі аналізу психолого-педагогічної, мистецтвознавчої та філософської літератури було виділено такі види дизайну, як інженерний, науковий, класичний, арт-дизайн, художнє проектування тощо. У сучасній професійній підготовці дизайнерів України та Європи покладено провідну ідею системності, яка є визначальною.

Сутність ідеї системності, полягає у забезпеченні необхідної художньо-конструкторської підготовки учнів загальноосвітньої школи в умовах застосування проектно-технологічного підходу з урахуванням сучасного попиту суспільства на відповідні спеціалізації дизайну. Зміст пропедевтичної дизайн-освіти учнів 5-9 класів має будуватися на основі принципів науковості; гнучкості і динамічності; простоти структури; зв’язку теорії з практикою; гуманізації; індивідуалізації та диференціації навчання; співробітництва вчителя і учня.

7. З огляду на вищезазначені ідеї, підходи, принципи було розроблено програму пропедевтичного курсу, яка відповідає віковим особливостям підлітків і включає базовий мінімум теоретичних знань і практичних умінь, які було визначено на основі всебічного аналізу програм з підготовки фахівців-дизайнерів. Варіативна частина програми з трудового навчання для учнів 5-9 класів “Основи дизайну” була затверджена Міністерством освіти та науки України і рекомендована для впровадження. Змістовне наповнення тем програми багатоваріантне за напрямами діяльності і пропонує вчителеві вибір (варіативна частина програми з трудового навчання, курс за вибором, факультатив, гурток тощо). Кількість годин, відведених на вивчення окремих тем, орієнтовна і може змінюватися залежно від потреб учнів, школи, регіону. Відповідно до змісту програми, до кожної з тем, розроблений методично обґрунтований перелік практичних, проектних та проектно-графічних завдань.

8. Експериментальним дослідженням доведено, що пропедевтична підготовка учнів з основ дизайну найефективніше відбувається завдяки методиці, яка ґрунтується на диференціації змісту, індивідуалізації навчання та поєднанні різних форм організації проектно-технологічної діяльності учнів: індивідуальної, парної, групової, колективної; застосуванням активних та інтерактивних методів навчання, проектної технології, в основу якої покладено такі методи, як фантазування, морфологічного аналізу, мозкової атаки, аналізу фокальних об’єктів, алгоритмів, створення ідеального об’єкту.

9. У процесі експерименту підтверджено, що застосування різноманітних позаурочних форм дизайнерської діяльності (конкурсів, фестивалів, виставок, екскурсій, практичних робіт, спрямованих на удосконалення матеріальної бази школи), наочних посібників, технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки, різних літературних джерел та ін., сприяє ефективному процесу засвоєння учнями теоретичних знань та формування у них практичних умінь і навичок.

10. Вищевикладені теоретичні положення експериментально перевірені в умовах тривалого шкільного навчального процесу. Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність розробленого нами змісту курсу “Основи дизайну” та методики його вивчення. Завдяки їх впровадженню, якість знань учнів експериментальних класів виявилась вищою, ніж в контрольних, зріс рівень сформованості інтелектуальних умінь. Значно покращилася якість практичних художньо-конструкторських робіт, виконаних у об’ємі або техніці графіки. У процесі проектування учні менше робили змістовних помилок, що свідчить про зростання самоконтролю, підвищився рівень їх самостійності і самооцінки. У ході експерименту з’ясувалося, що якісні зміни у вивченні основ дизайну позитивно вплинули на ставлення учнів до предмета “Трудове навчання”. Це свідчить про правильність методологічних, теоретичних та методичних підходів до проблеми, яка вивчалася.

Виконана робота не вичерпує всіх аспектів проблеми формування в учнів загальноосвітньої школи знань та вмінь з основ дизайну. Подальшого розвитку потребує дослідження процесу неперервності дизайн-освіти школярів, застосування сучасних інформаційних технологій в процесі вивчення основ дизайну учнями загальноосвітніх шкіл.



Каталог: jspui -> bitstream -> 6789


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка