М. Київ Проблема методології та психології навчання майбутніх фахівців з практичної психології



Скачати 13,77 Kb.
Дата конвертації19.04.2019
Розмір13,77 Kb.
Олександра Алпатова

к. психол. н., доцент,

м. Київ
Проблема методології та психології навчання майбутніх фахівців з практичної психології
Аналіз сучасних вітчизняних досліджень, щодо проблеми психології навчання майбутніх фахівців з практичної психології, дає можливість зробити висновок, що особливості цього процесу не ураховують специфіки шкільної освіти. Адже під час навчання у ВНЗ студенти стикаються з деякими труднощами під час формування професійних навичок, оскільки необхідні професійно-важливі новоутворення не були сформовані в школі. Отже, психологічна готовність до вищої професійної освіти практичного психолога - один з освітніх результатів сформованого рівня саме шкільного навчання і виховання. Під психологічною готовністю ми розуміємо сформованість таких складових як – когнітивна, афективна, регулятивна, мотиваційно-потребова, а також самоактуалізація особистості в діяльності та спілкуванні. Це своєрідна психічна сензитивність до прийняття нової «внутрішньої позиції» (Л.Божович).

Проблеми організації процесу навчання і навчально-виховної діяльності студентів-психологів відображені в роботах С.Д. Максименка, Е.В.Лузік, Г. Ю. Любимової, М.О.Данило, В.І.Загвязінського, І. В. Завгородньої, та ін. Специфіка вузівського навчання полягає в тому, що освітній процес максимально наближений до професійної діяльності та спрямований на практичну складову – формування нових знань психолога – дослідника. Методологічні підходи – гуманістичний, суб’єктно-діяльнісний, культурно-історичний, спрямовані на визначення, розвиток та формування внутрішніх, психологічних ресурсів майбутнього професіонала. Одне із завдань психологічної служби школи і ВНЗ - визначення і розвиток внутрішніх ресурсів та вимог до особистості майбутнього фахівця. С.Д. Максименко виділяє основні напрями аналізу професійної освіти практичних психологів:

- актуалізація суб'єкта діяльності. Це усвідомлення власних особистісних рис та якостей, які можна успішно застосовувати в змістовній частині професійної діяльності;

- поєднання нового освітнього середовища та внутрішніх умов розвитку самої особистості студента. Час навчання студенту у ВНЗ складає особливо важливий період в житті та професійному становленні. В цей період відбувається не тільки ознайомлення зі специфікою майбутньої професії, придбання базових знань, професійних компетенцій, а також формується ціннісне ставлення до професії, мотивація майбутньої професійної діяльності, в цілому йде формування ідеального образу майбутнього професіонала. Важливими факторами професійного визначення являються рівень інформування та рівень домагань, які в свою чергу, опосередковані соціальними умовами життя та освітнім рівнем батьків. Раннє професійне самовизначення являється позитивним фактором, але воно може бути ситуативним, випадковим. Особистісне та професійне самовизначення - центральні новоутворення періоду. Воно пов'язано с побудовою світогляду та життєвих цінностей юнаків. Світоглядний пошук складається з соціальної орієнтації особистості, вибором майбутнього соціального статусу та способів його досягнення.

Залежно від стадії професійного становлення виділяють наступні професійні кризи: 1. вибору професії – людина обирає навчальний заклад, напрям підготовки і психологічно стає ніби прихильником даної професії; 2. криза професійного навчання – це засвоєння основних ціннісних та професійно-важливих уявлень, оволодіння спеціальними знаннями, вміннями, навичками, компетенціями, необхідними і важливими для майбутньої професійної діяльності, для успішного входу у професію та для повсякденного життя; 3. криза самостійної професійної діяльності - розвиваються професійно-важливі особистісні якості, структуруються системи цих якостей. Успішне вирішення професійних криз призводить до гармонійного поєднання навчально-професійної, трудової діяльності з задоволеністю обраним шляхом.

Сьогодні, підготовка практичних психологів у ВНЗ за змістом психологічних механізмів поділяється на два періоди: академічного - 1-3 курси - це оволодіння академічними знаннями, формування зовнішньої професійної спрямованості; і навчально-професійного - 4-5 курси - ломка академічних стереотипів, формування орієнтації на професійну діяльність, інтеріоризація професійних механізмів.



Нами було проведено опитування серед студентів Національного авіаційного університету 1-3 курсів спеціалізації «Практична психологія» та 4-5 курсів спеціалізації «Психологія». Студенти відзначили проблеми які виникали у них на різних стадіях професійного навчання. Так на першому курсі студенти стикаються з проблемами адаптації но нових умов навчання, на другому - з труднощами які виникають між очікуваннями та реальними навчальними ситуаціями. На третьому курсі, розгортається процес самовизначення, наскільки правильним був професійний вибір; четвертий та п’ятий курси - це криза працевлаштування (виникають проблеми з пошуком роботи, неможливістю працевлаштуватися).

Отже, серед методологічних та психологічних проблем навчання у ВНЗ найбільш актуальними виступають: урахування вікових, соціально-психологічних та індивідуальних особливостей студентів; професійна спрямованість навчання і виховання; гармонійне поєднання навчання з науковою, громадською та виробничою діяльністю. Процес навчання в вузі передбачає обов'язкове отримання практичного досвіду. Особистість людини, орієнтованої на продовження освіти, в ситуації вибору подальших шляхів власного розвитку, визначає сенс цього етапу життя, а потреба в самореалізації виражається в необхідності включення себе в обрану професію.
Каталог: bitstream -> NAU
NAU -> Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах
NAU -> Желуденко М. О. Різні підходи до визначення цінностей в аксіологічних теоріях
NAU -> Конспект лекцій з дисципліни «історія держави і права україни»
NAU -> Менеджменту якості
NAU -> Володимир Тименко к п. н., доцент м. Київ Особливості використання методу аналізу
NAU -> Загальна характеристика роботи
NAU -> Л. В. Бондар Особливості адаптації першокурсників до умов навчання у вищому навчальному закладі
NAU -> Лілія Рябокінь
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Антропологія»
NAU -> Знання «Етики та етикету світових релігій як духовного феномена» є невід’ємною умовою становлення кожної людини як особистості і особливо студентської молоді майбутньої еліти держави


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка