Критерії та показники сформованості естетичного досвіду в контексті професійної підготовки учителів-філологів



Скачати 83,13 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка2/4
Дата конвертації07.10.2019
Розмір83,13 Kb.
1   2   3   4
Метою моєї статті
є формування естетичного досвіду студентів філологічних факультетів педагогічних вузів, під стратегією якого ми розуміємо розвиток неповторного ансамблю психічних сил людини, її естетичного "Я", містить багато питань і, передусім, питання щодо критеріїв результативності даного процесу.
Виклад основного матеріалу
. Естетичний досвід -
надзвичайно широка галузь естетичної теорії, в якій базуються інтереси таких наук, як філософія, педагогіка, фізіологія вищої нервової діяльності, психологія, соціальна психологія, етика, естетика тощо.
Дослідники вважають формою виявлення естетичного досвіду естетичне ставлення особистості, тобто діяльнісний почуттєво-оцінний процес зв'язку з буттям (Д. Джола, Б. Замбровський, Ф. Кондратенко, Р
Сапенко, В.Чіаурелі). [3,6]
В основі естетичного ставлення, як і будь-якого іншого; лежить потреба, у даному випадку потреба в досконалості, яка формується в процесі попередньої діяльності людини. Потребуючи свого задоволення, вона породжує установку на пошук естетично цінних предметів. Знайти їх можливо або в процесі спеціального пізнання ціннісних властивостей існуючих предметів, або створюючи нові.
Тому в естетичному ставленні є два компоненти або способи вияву ставлення - естетична свідомість (або естетичне відображення) та естетична діяльність (А. Щербо, Д. Джола). [3,10]


У естетичному ставленні поняття "естетична свідомість" через свої складові (естетичне сприйняття, естетичні погляди, потреби, почуття, смаки тощо) співвідноситься з поняттям естетичної діяльності, представляючи її духовний, ідеальний план. Сама ж діяльність виступає як технологічний спосіб виробництва та реалізації естетичної свідомості, як вид духовної діяльності (естетичне споглядання, естетичне сприймання, естетичне судження тощо) та практично-духовної діяльності (творчість, навчальна естетична діяльність тощо). [6,10]
Естетичний досвід того чи іншого студента-філолога, безумовно, має неповторні риси і в цьому плані є цілком індивідуальним утворенням, яке пов'язане з інтелектуальним та емоційним розвитком даної особистості, а також деякими психофізіологічними її особливостями. Тому природно, що, ведучи розмову про критерії його сформованості, ми наважуємося говорити лише про можливу, а не про остаточну діагностику. Але в цілому естетичний досвід особистості опосередкований рівнем естетичного розвитку суспільства та конкретного соціального середовища, а також способами і результатами залучення до естетичних цінностей та наявністю естетичних моментів у діяльності людини, тому окремі показники, потрібні для формування і розвитку естетичного досвіду особистості, можна встановити з певною часткою точності.
Ефективність формування естетичного досвіду особистості залежить, у першу чергу, від розвиненості її естетичних запитів, які зумовлюють готовність до сприймання та засвоєння естетичної інформації, тобто від мотиваційної сфери (естетичних потреб, інтересів, почуттів тощо). Мотива- ційна сфера визначає внутрішню включеність особистості у процес засвоєння досвіду ставлень, який міститься у творах мистецтва, детермінує вибірковість у використанні естетичних знань, а також характер їх опочуттєвлення, дозволяє усвідомити вихідну особистісно значущу позицію до мовно- естетичної сфери. А тому ступінь сформованості мотиваційної сфери майбутніх учителів-філологів, особливо їх естетичних потреб, які лежать в

основі естетичного ставлення людини до дійсності та породжують нові потреби, є одним із основних критеріїв сформованості їх естетичного досвіду.
Естетичний досвід студентів філологічних факультетів формується також і в міру накопичення ними знань у галузі світової художньої культури, естетики та мистецтва слова. Рівень мовно-естетичної ерудованості є ще одним критерієм сформованості естетичного досвіду студентів філологічних факультетів педагогічних вузів.
Без естетичних знань, без понять, у яких узагальнено естетичний досвід минулих поколінь, науково усвідомлені закономірності естетичного освоєння світу, утруднене, а то й неможливе спілкування у будь-яких питаннях естетичної культури. Ці знання допомагають усвідомити естетичну потребу, орієнтують на споглядання та творчість як способи задоволення потреби; в поняттях усвідомлюється все багатство естетичних цінностей, окремі прояви законів досконалості в різних сферах [2,4,10]. Тому наявність знань у галузі естетики та світової художньої культури є одним з показників рівня естетичної ерудованості студентів.
Але загальна культура особистості, сформованість її естетичного досвіду виявляються не тільки у її естетичній освіченості, а й у тому, як, у якій формі вона вміє висловлювати свої думки. Критерії мовно-естетичної ерудованості включають в себе ще й сукупність мовних та позамовних фонових знань, що виявляються у мовленнєвій діяльності, спрямовані на мобілізацію інтелектуальних та емоційних можливостей особистості для оволодіння функціями мистецтва слова, розвитку естетичного чуття мови, творчої уяви. Тому мовна грамотність, володіння системою літературно- теоретичних знань, понять, термінів є також показниками рівня мовно- естетичної ерудованості студентів філологічних факультетів.
Мотиваційна сфера особистості (потреби, інтереси, почуття) обумовлює ціннісно-орієнтаційну (смак, оцінка, ідеали) сферу.


Педагоги наголошують, що ціннісні орієнтації - це вибіркова, відносно стійка система спрямованості інтересів і потреб особистості, націлена на певний аспект соціальних цінностей. Вони істотно впливають на стиль мислення і життя індивіда, перебіг емоційних та мотиваційних процесів.
Виховання людини можна розглядати як керування становленням або зміною її ціннісних орієнтацій [4,12].
Естетичне оцінювання, під час якого визначається естетична цінність
(краса і потворність, комічність, трагічність) сприйманих предметів і явищ, що сприймаються, тобто міра відповідності їх суспільній потребі в удосконаленні середовища і самої людини в напрямку дедалі більшої гуманізації та доцільності (позитивності), є обов'язковим елементом естетичного ставлення людини до дійсності.
Для майбутніх учителів-філологів показниками сформованості ціннісно-орієнтаційної сфери є, в першу чергу, якість особистісних естетичних уподобань (тобто естетичних смаків) у галузі мистецтва та художньої культури, і мистецтва слова зокрема; повнота та якість естетичних суджень у процесі оцінної діяльності; сформованість їх естетичних ідеалів.
[8,10]
Таким чином, завдання встановлення міри сформованості ціннісно- орієнтаційної сфери студентів-філологів набуває особливого значення для дослідження їх естетичного досвіду та виступає ще одним важливим критерієм його розвиненості.
Естетичне перетворення дійсності людиною є підсумковим, інтегративним виявом її естетичного ставлення. Тому визначення рівня сформованості вмінь та навичок, набутих у процесі мовно-естетичної діяльності, становить зміст четвертого критерію. [4,12]
Естетичне сприймання як вид духовної естетичної діяльності значною мірою залежить від здатності індивіда до асоціативного мислення і відчування, від розвиненості його образної фантазії (уяви). В процесі естетичного сприймання активізуються почуття індивіда, що здебільшого

пов'язано з "впізнаванням" змісту та значимості художнього твору. Тому повноцінне естетичне сприймання припускає наявність певних мовно- естетичних знань у суб'єкта сприймання. Взаємодіючи з іншими компонентами процесу, вони відіграють суттєву роль у виникненні суб'єктивного образу - уявлення, адекватного художньому образу, тобто впізнаванню та усвідомленню певного змісту в конкретній формі. Отже, асоціативні уявлення, пов'язані з понятійними узагальненнями та вираженням вражень, які виникають у процесі естетичного сприймання конкретних об'єктів - достатньо переконливий показник якості сприймання
[5,7].
Сприймання твору художньої літератури передбачає проникнення в суть авторського задуму, що передається за допомогою виражальних засобів.
А це означає, що реципієнт здійснює деякий пошук, що називається інколи "актом співтворчості". Такий пошук у процесі образного узагальнення може бути спрямований, наприклад, на з'ясування ідеї твору, його ідейно-есте- тичної спрямованості. Під час пошуку процеси, або акти, образного та понятійного узагальнення тісно переплітаються.
Для здійснення естетичної діяльності обов'язково потрібні спеціальні для кожної галузі діяльності здібності та уміння. Вміння та навички користування зображально-виражальними можливостями мови на основі художніх текстів, змістовність їх стилістичного аналізу, здатність усвідомлювати та використовувати норми мовної грамотності для вираження емоційного стану, образність та емоційна забарвленість мови характеризують рівень мовно-естетичної (як виду духовно-практичної) діяльності майбутніх учителів-філологів і є його показниками [1,9]
Оскільки людина пізнається через її діяльність, то група критеріїв сформованості естетичного досвіду особистості має охоплювати і творчу діяльність. Формування естетичного досвіду зумовлюється практикою життя і характеризується такими моментами: активною творчою діяльністю кожної

людини; зв'язком її з життям суспільства; духовними набутками самої людини (І. Зязюн)[6,7].
Науково обґрунтоване визначення творчості дав Л. Виготський. Він зазначав, що творчою є така діяльність людини, результатом якої є не відтворення вражень та дій, що вже були в її досвіді, а створення нових образів або дій [1,5].
У діяльності студента-філолога творчість може виявлятись у здатності ставити та вирішувати творчі завдання, в оригінальності та самостійності їх виконання, прагненні виразити свої світовідчування, власний погляд на світ, у знаходженні для цього адекватної виразної художньої форми, а також у здатності розуміти абсолютно нові викладання думок у межах "даної мови".
У комплексі різних виявів мовленнєвої діяльності творчі вияви формують у студентів досвід творчої діяльності, в результаті збагачення якого розвивається здатність естетичного оформлення результатів діяльності - мови, яка є найважливішим засобом виховання особистості.
Отже, ступінь творчої спрямованості мовно-естетичної діяльності майбутніх учителів-філологів виступає обов'язковим критерієм сформованості їх естетичного досвіду.
Таким чином, виділяємо п'ять критеріїв сформованості естетичного досвіду студентів філологічних факультетів педагогічних вузів на основі мистецтва слова відповідно до уявлень філософської, педагогічної та психологічної наук щодо єдності сфери знань, почуттів і практичної діяльності:


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка