Конструювання та використання ігор



Скачати 51,94 Kb.
Дата конвертації09.10.2019
Розмір51,94 Kb.
ТипУрок

Конструювання та використання ігор

на уроках та в позакласній роботі
Опис досвіду вчителя історії

Бенівської ЗОШ І – ІІІ ст. Теребовлянського району Тернопільської області

Петрика Бориса Ярославовича
Гра – це не частина життя дитини, а саме життя дитини. Граючись, вона поступово, непомітно сама для себе переходить межу, яка відділяє дитинство від дорослого життя. Гра дає дитині свободу і безпеку, необхідну для розвитку та розкриття потенційних можливостей.

Будучи розвагою, відпочинком, вона може перерости в навчання, творчість, модель та зразок людських відносин і проявів у праці. Актуальність пропонованої теми полягає в тому, що педагогічні ігри допомагають в спокійній, невимушеній ситуації засвоїти матеріал, розвивають інтерес до предмета, дають можливість кожному учневі проявити свої здібності та індивідуальність.

Актуальність пропонованого досвіду полягає в його практичній спрямованості, утилітарності. Розпочинаючи роботу, я поставив собі за мету наступне: 1) створити банк різноманітних ігрових методик та ігор; 2) створити банк готових дидактичних завдань для безпосереднього застосування; 3) оволодіти методикою застосування ігор в першу чергу на уроці.

Ставлячи вказані цілі, я висунув припущення, що гра на уроці сприятиме зростанню інтересу до предмета, активізації пізнавальної діяльності учнів і, як наслідок, підвищенню рівня навчальних досягнень.

Для розв’язання проблеми я поставив питання, відповідь на які повинна була дати стартовий поштовх для роботи. Ось ці питання: 1) Навіщо нам гра і навіщо нам гра у школі?; 2) Які бувають ігри (тобто їх класифікація)?; 3) Як правильно організувати гру?

Частково відповідь на перше питання міститься у преамбулі даного опису. Крім того, гра збагачує дітей враженнями, створює атмосферу доброзичливості, є одним із головних засобів і умов розвитку інтелекту школяра, розвиває такі якості, як кмітливість, упевненість у собі, прагнення до перемоги. Будучи розвагою, відпочинком, гра може перерости в навчання, творчість, терапію, модель та зразок людських відносин і проявів у праці.

Шукаючи відповіді на друге питання, я скористався класифікацією Г.Селевко, проте не забуваючи слова А.Гіна про те, що «невдячна це справа – будувати класифікацію ігор». Значна частина вказаних видів може бути використана на уроці історії.

Було також знайдено і сформульовано правила, за якими слід організовувати гру. Серед них такі найважливіші: гра повинна мати мету, початок і твердо встановлене закінчення, встановлюваний результат, чіткі і зрозумілі правила, повинна будити думку – те, заради чого вона й організовується.

Наступним кроком у розв’язанні проблеми стало запровадження гри на уроці, перетворення її в елемент структури. Тут необхідно було визначити межі, в які потрібно вписувати гру, аби з інструменту не перетворити її на ціль. Я дійшов висновку, що гра в першу чергу має бути інтелектуальною, навчальною і розвивальною, потім – діагностичною, репродуктивною і творчою, пізнавальною. Вона може відбуватися на столі, в класі, на вулиці, за допомогою комп’ютера.

У конструюванні ігор я йшов двома шляхами. Перший полягає у використанні вже відомих ігор, розробляючи для них власне дидактичне наповнення. Другий шлях полягає у створенні власних ігор. Для цього велику користь мені приносить вивчення найрізноманітнішої літератури, не обов’язково спеціальної до розроблюваної проблеми. Взагалі читання або хоча б перегляд педагогічної, психологічної та методичної літератури, белетристики надає багато можливостей для появи нових ідей.

Як елемент структури уроку я використовую гру на етапі закріплення отриманих знань, перевірки домашнього завдання, на уроках контролю та перевірки знань, умінь та навичок для заповнення часу, який залишився після виконання основного завдання. Також цей урок можна час від часу проводити як урок-гру.

У застосуванні гри на уроці я часто використовую так звані ігри-п’ятихвилинки.

Область їх застосування – перевірка засвоєння нового матеріалу, а також перевірка домашнього завдання. Вони дозволяють розрухати тих, хто ще не «прокинувся» і не увійшов у ритм роботи, або розбудити тих, хто вже «заснув» під кінець уроку. Одночасно виконується й дидактична мета. Приклади такої гри – «Зайве слово», «Сховалася буква», «Хто є хто», «Риболовля», «Тлумачний словник».

Триваліші ігри – «Мовчанка», «Слабка ланка», «Слабка ланка – 2» я застосовую на уроках контролю і перевірки знань, умінь і навичок. Вони іноді можуть замінити стандартні завдання. Їх насиченість дидактичним матеріалом цілком дозволяє адекватно оцінити учнів, заміняючи нудну часом процедуру виконання завдання жвавою, активною, емоційно насиченою грою.

Гра також є одним з основних елементів у проведенні Тижня історії. Ретельно підібрані, однорідні завдання дозволяють змагатися між собою навіть 5 і 11 класам. Вони розвивають інтелект, звичку думати, прагнення до перемоги, кмітливість. Вирішальний захід Тижня – комплексна командна гра «Подорож у країну Історія» з різноманітними завданнями і врученням призів.

Розробляти проблему мені було цікаво і не занадто складно, оскільки ігрові технології мають певні властивості, які стимулюють до праці з ними. Гра – добре відома, звична й улюблена форма діяльності дитини. Гра ефективно активізує, у ній легше долаються психологічні бар’єри і перешкоди. Гра допомагає передавати знання, уміння та навички. Вона є переважно груповою, колективною формою роботи, в основі якої – змагання. За змаганням приходить перемога і винагорода. Педагогічна гра, яка має чітко визначену мету, має й відповідний педагогічний результат.

Як впливає застосування ігрових методик на зростання навченості учнів? Чи принесла робота над проблемою користь? Очевидно, що так. Протягом кількох останніх років учні Бенівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів стають призерами ІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з історії та правознавства.

Саме ці учні виказували найбільшу активність та виявляли свої здібності в дидактичних іграх. Учні низького рівня знань також виявляли найбільшу активність щодо предмета якраз саме у грі. Іноді залучення такої дитини буває єдиною можливістю її оцінювання. Дидактична гра приносить ще одну практичну користь. Завдяки ігровій формі учні легше опановують тести як форму перевірки рівня навчальних досягнень. Саме так починалося розроблення мною проблеми, коли тестові завдання я пропонував виконувати через гру, змагання, яке активізувало всіх членів класу.

Важко кількісно оцінити зростання інтересу до предмета, оскільки в дітей можуть бути якісь інші стимули, часом невідомі вчителю. Помітним критерієм збільшення активності в позитивному значенні слова є зростання руху на уроці, але руху «організованого», спрямованого на навчальний предмет.

На жаль, навчальний план складно назвати сприятливим для широкого застосування подібних способів навчання. Кількість годин, відведених на вивчення історії, особливо у 5-у, 7 – 9-х класах, сміховинна порівняно з тим, наскільки важливим є предмет «Історія», порівняно з вимогами, які ставить Програма. Адже гра є лише елементом уроку, а не самим уроком, інструментом, а не метою. Вчитель історії повинен виконати дидактичну мету уроку, тобто розкрити матеріал. Вчитель повинен навчити прийомам історичного пізнання. Вчитель повинен донести до учня те, що називається філософією історії, тобто формувати в учнів світогляд. І на це все відводиться здебільшого година – півтори. Часто просто не лишається часу на те, щоби провести хоча б коротеньку, цікаву і потрібну гру, яка могла б дати багато учневі, та й вчителеві теж. Не проведена гра – це не отриманий педагогом і учнем позитивний емоційний досвід.



Відсутність вибору підручника вчителем

Часті зміни в Програмі
Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Тема: Безпека вулиці: азбука дороги
123456789 -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни сво «доктор філософії»
123456789 -> Регіональний підхід до дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів мистецьких вишів україни н. Г. Тарарак
123456789 -> Методологічне підґрунтя дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів мистецького профілю україни
123456789 -> Загальна характеристика роботи
123456789 -> Інформаційне суспільство в контексті політичної культури суспільства
123456789 -> Заліщицька районна державна адміністрація Відділ з питань освіти Районний методичний кабінет Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації
123456789 -> Україна тернопільська область опис досвіду роботи учителя біології


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка