Конспект лекцій з навчальної дисципліни «методологія та організація наукових досліджень» для студентів 5 курсу денної форми навчання



Сторінка1/3
Дата конвертації24.03.2020
Розмір0,8 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3


 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 

 

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 



 

 

 



 

 

 



 

 

 



 

І. М. РАССОХА   

 

 

 



КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ 

 

 



з навчальної дисципліни 

 

«МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ 



  НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» 

 

для студентів 5 курсу денної форми навчання   



освітнього-кваліфікаційного рівня «магістр»   

спеціальностей 8.050106, 8.03050901 “Облік і аудит”,   

8.050201 “Менеджмент організацій ” 

8.03060101 “Менеджмент організацій і адміністрування 

  (за видами економічної діяльності)” 

 

 



 

 

 



 

 

 



 

 

 



ХАРКІВ – ХНАМГ – 2011   


 

 



 

Рассоха І. М.

 Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Методологія та 

організація наукових досліджень» для студентів 5 курсу денної форми навчання 

освітнього-кваліфікаційного  рівня  «магістр»  спеціальностей  8.050106, 

8.03050901  “Облік  і  аудит”,  8.050201  “Менеджмент  організацій  ”,  8.03060101 

“Менеджмент  організацій  і  адміністрування  (за  видами  економічної 

діяльності)”    /  І.  М.  Рассоха;  Харк.  нац.  акад.  міськ.  госп-ва.  –  Х.:  ХНАМГ, 

2011. – 76 с. 

 

 

 



 

 

 



 

Автор: к. філос. н. І. М. Рассоха 

 

 

 



Рецензент: к.філос. н., доц. Г. Г. Фесенко 

 

 



 

 

 



 

 

 



 

Рекомендовано кафедрою історії та культурології,   

протокол засідання № 7 від 28 лютого 2011 р. 

 



ЗМІСТ

стор.


Лекція 1. Поняття наукового дослідження. Вимоги до наукового дослідження. 

Види наукових досліджень                                                                                    4

Лекція 2. Поняття методологія, метод, прийом у науковому дослідженні. 

Типологія методів дослідження                                                                           14

Лекція 3. Емпіричні методи наукового дослідження                                         21

Лекція 4. Теоретичні методи дослідження                                                          32

Лекція 5. Основні поняття і визначення математичних методів та методів 

статистичної обробки наукових даних                                                                 36

Лекція 6. Структура дослідження: обґрунтування актуальності і визначення 

теми дослідження, його мети, завдання                                                               42

Лекція 7. Розробка концептуальних положень і апарату дослідження (гіпотези, 

методи, етапи, об’єкти, засоби). Вивчення теоретичного і практичного стану

проблеми                                                                                                                 50

Лекція 8.  Розробка та експериментальна перевірка моделі, головних ідей, 

концептуальних положень, що покладені в основу дослідження                      56 

Лекція 9. Обробка  даних дослідження та оформлення результатів. Форми 

відображення результатів наукового дослідження: повідомлення, доповіді, тези, 

статті, дипломні роботи, розділи до монографій, науково-методичні 

рекомендації, навчальні посібники, дисертації, монографії                               66

Список джерел                                                                                                        76

3



Лекція 1. 

ПОНЯТТЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. ВИМОГИ ДО НАУКОВОГО 

ДОСЛІДЖЕННЯ. ВИДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.

План


1.

Наука  як  система  знань.  Наукознавство  та  його  основні  розділи. 

Поняття, зміст, мета і функції науки 

2.

Форми організації та управління наукою в Україні 



3.

Основні  ознаки  наукового  дослідження.  Системність,  доказовість  та 

теоретичність наукового дослідження 

4.

Емпіричні,  логічні  та  теоретичні  пізнавальні  завдання  наукового 



дослідження

5.

Класифікація наукових досліджень 



Предметом  науки  є  самі  знання,  їх  генезис,  способи  отримання  і 

практичного застосування. 

Виникнення  науки  в  Європі  сягає  6-5  століття  до  н.е.  Одним  з  головних 

ареалів  її  виникнення  була  Давня  Греція.  Соціально-економічні,  культурні, 

духовні  умови,  що  склалися  у  містах-державах,  сприяли  зруйнуванню 

міфологічних  систем.  Рівень  розвитку  виробництва,  соціально-економічних 

відносин  спричинив  розділення  розумової  та  фізичної  праці.  Окремі  елементи 

наукових  знань  існували  і  в  більш  давньому  суспільстві,  але  вони  мали 

розрізнений характер. 

Функції  науки змінювалися й розвивалися протягом історії людства, як і 

сама людина. 

Можна виділити три групи соціальних функцій науки: 

культурно-світоглядна; 



функція науки як безпосередньої виробничої сили; 

функція науки як соціальної сили. 



У  різні  епохи  ці  функції  були  представлені  по-різному,  наприклад,  у 

середньовіччі  культурно-світоглядні  проблеми  в  суспільстві  обговорювалися  у 

теології.  В  епоху  Відродження  право  формування  світогляду  у  значній  мірі 

стала  відвойовувати  наука.  Для  сучасного  виробництва  характерним  є  широке 

застосування наукових знань. 

4



Складність науки обумовила розмаїтість визначень її предмету. Вихідною 

основою розуміння науки є сама наукова діяльність, наукова творчість, а також 

вивчення загальних та специфічних законів природи і суспільства. 

Поняття  «наука»  формується  на  основі  єдиного  гносеологічного  і 

соціологічного підходу до розкриття її природи. 

Наука  –  це  сфера  дослідницької  діяльності,  що  спрямована  на 

виробництво нових знань про природу, суспільство і процеси мислення. 

Вона  містить  у  собі  всі  умови  і  моменти  цього  виробництва.  А  саме: 

учених  з  їх  знаннями  і  здібностями,  кваліфікацією  і  досвідом,  з  поділом  і 

кооперацією наукової праці, наукові установи, експериментальне і лабораторне 

устаткування,  методи  науково-дослідної  роботи,  поняття  і  категоріальний 

апарат, систему наукової інформації, а також усю суму знань, які виступають як 

попередні посилання, або засоби чи результати наукового пізнання. 

В  історії  людства  відбувалися  закономірні  зміни  щодо  «спокійних»  і 

революційних  періодів  розвитку  науки,  яка  знаходилася  в  єдиному  потоці 

процесів, що відбувалися та відбуваються в суспільстві. Тому слід підкреслити, 

що наука, її історія, не можуть бути відокремленими від розвитку суспільства в 

цілому. 


Наука  характеризується  своєю  багатогранністю,  тому  визначення  і 

тлумачення поняття «наука» розглядатися з різних аспектів:

1)

наука  є  соціально  значущою  сферою  людської  діяльності,  функцією  якої  є 



вироблення й використання теоретично систематизованих об’єктивних знань 

про дійсність;

2)

наука виступає системою знань, тому що вона являє собою струнку систему 



понять і категорій, пов’язаних між собою за допомогою суджень (міркувань) 

та умовиводів;

3)

наука  також  виступає  і  як  форма  суспільної  свідомості  –  як  система  знань 



вона  охоплює  не  тільки  фактичні  дані  про  предмети  навколишнього  світу, 

людської  думки  та  дії,  не  лише  закони  та  принципи  вивчення  об’єктів,  а  й 

певні форми та способи усвідомлення їх;

4)

нарешті,  наука  виступає  складовою  частиною  духовної  культури  людства, 



оскільки вона бере участь у формуванні та вихованні особистості;

Функція  науки  –  виробництво  і  використання,  систематизованих, 

об’єктивних  знань  про  дійсність.  Тобто  пізнання  об’єктивного  світу,  щоб  його 

вивчати з метою можливого вдосконалення. 

У  розвиненому  суспільстві  важливою  функцією  науки  є  розвиток  системи 

знань,  які  сприяють  найраціональнішій  організації  виробничих  відносин  та 

5



використанню виробничих сил в інтересах усіх членів суспільства. Вона включає 

в себе ряд конкретних функцій:

пізнавальну  –  задоволення  потреб  людей  у  пізнанні  законів  природи  і 



суспільства;

культурно-виховну  –  розвиток  культури,  гуманізація  виховання  та 



формування нової людини;

практичну  –  удосконалення  виробництва  і  системи  суспільних  відносин, 



тобто безпосередньої виробничої сили матеріального виробництва.

Об’єктом науки є пов’язані між собою форми руху матерії та особливості їх 

відображення у свідомості людей. На його основі визначають існування багатьох 

галузей знань, які об’єднуються у три великі блоки наук:

логіко-математичні

– природничі (фізика, хімія, біологія та ін.)

– суспільно-гуманітарні (економічні, історичні, філологічні та ін.)

Важливою  рисою  науки  є  її  активний  пошуковий  характер.  Вона  повинна 

постійно  змінюватися  і  розвиватися,  знаходити  нові  рішення,  результати.  Це 

досягається завдяки науковій діяльності.

Наукова  діяльність  –  це  інтелектуальна  творча  діяльність,  яка  спрямована 

на одержання і використання нових знань через соціальні інститути. Її формами 

є:



фундаментальна (теоретична) наука;



прикладна наука;

наукознавство.



Поділ  наук  на  фундаментальні  та  прикладні  є  досить  умовним.  Це 

пояснюється  тим,  що  фундаментальні  науки  є  більш  віддаленими  від 

застосування  їх  результатів  на  практиці,  оскільки  вони  займаються  пошуком  і 

відкриттям  нових  закономірностей,  законів  (наприклад,  економічна  теорія). 

Прикладні  науки  більше  пов’язані  з  практикою,  особливо  виробництвом, 

оскільки  їх  метою  є  розробка  способів  впровадження  висновків 

фундаментальної науки (наприклад, облік, аналіз і аудит).

Дедалі  зростаючі  витрати  на  наукові  дослідження,  перетворення  науки  у 

безпосередньо виробничу діяльність викликали підвищений інтерес до вивчення 

самої науки, що зумовило формування нової науки – наукознавства, науки про 

науку.

Зростання ролі науки в суспільстві пов'язане з ускладненнями її внутрішньої 



структури, диференціацією на велике число конкретних дисциплін, інтеграцією, 

індустріалізацією  наукової  праці,  зростанням  капіталовкладень  на  її  розвиток, 

збільшенням  чисельності  науковців,  створенням  нових  наукових  підприємств 

тощо.  За  таких  обставин  виникла  необхідність  створення  нової  соціальної 

дисципліни – науки про саму науку, що одержала назву «наукознавство».

6



Наукознавство – це одна з галузей досліджень, що вивчає закономірності 

функціонування  та  розвитку  науки,  структуру  і  динаміку  наукової  діяльності, 

взаємодію  науки  з  іншими  соціальними  інститутами  і  сферами  матеріального  і 

духовного життя людства. 

Наукознавство всебічно відображає ті загальні та суттєві процеси, явища, 

які  характерні  для  різноманітних  сторін  науки,  їх  взаємозв'язку,  а  також  для 

визначення співвідношення між наукою, з одного боку, і технікою, виробництвом 

і суспільством, з іншого. 

Наукознавство,  як  і  будь-яка  інша  галузь  знання,  виконує  функції,  що 

пов'язані з одержанням і накопиченням матеріалів, фактів, їх систематизацією і 

теоретичним  узагальненням,  прогнозуванням  і  розробкою  практичних 

рекомендацій. 

Розділи наукознавства та їх характеристика наведені у табл.1.

Таблиця 1

Розділи наукознавства та їх характеристика

№ 

з/п




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка