Конспект лекцій з дисципліни «Основи наукових досліджень»


ТЕХНОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ



Сторінка8/17
Дата конвертації04.04.2019
Розмір0,56 Mb.
ТипКонспект
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17
6. ТЕХНОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вирішення проблеми завжди передбачає вихід за межі відомого і тому не може знаходитися за допомогою наперед відомих правил і методів, що, однак, не виключає можливості і доцільності пла­нування дослідження.

Наукова проблема виникає разом із розумінням того, що наявні знання є неповними, і цю ситуацію можна виправити лише в результаті подальшого розвитку науки та практики.



«Формулювання проблеми – зазначав А. Ейнштейн – часто суттєвіше, ніж її вирішення, котре може бути спра­вою лише математичного чи експериментального мистецтва. Постанов­ка нових питань, розвиток нових можливостей, розгляд старих проблем під новим кутом зору вимагають творчої уяви і відтворюють дійсний успіх у науці».

Поставити наукову проблеми – це означає:



  • розмежувати відоме і невідоме, факти, що пояснені, які потребу­ють пояснення, факти, що відповідають теорії і котрі суперечать їй;

  • сформулювати питання, яке висловлює основний зміст проблеми, обґрунтувати його правильність і важливість для науки та практики;

  • визначити конкретні завдання, послідовність їх вирішення, мето­ди, котрі будуть застосовуватися.

Для формулювання проблеми необхідно не лише оцінити її значення для розвитку науки і практики, а й мати методи і засоби її вирішення. По суті, вибір проблем здебільшого визначає напрямок наукового пошуку, стратегію і тактику дослідження.

Вибір, постановка і вирішення проблем залежать як від об’єктивних, так і суб’єктивних факторів.

До перших мо­жна віднести:

– ступінь зрілості і розвитку об’єкта дослідження;

– рівень знань, теорій у певній галузі науки;

потреби суспільної практики;

– наяв­ність спеціальних технічних засобів, методів і методики дослідження.

Суб’єктивні фактори також суттєво впливають на постановку і вирішення проблем.

Передусім – це:

– наукові інтереси та практичний досвід дослід­ника,

– оригінальність мислення,

– наукова сумлінність,

– моральне задово­лення, яке він отримує при дослідженні, тощо.

Перед початком дослідження необхідно провести попередню роботу з метою формулювання наукової проблеми та визначити шляхи її розв’язання.

Така робота може здійснюватися, наприклад, наступним чином:

1. Виявлення нових фактів та явищ, що не можуть пояснюватись існуючими теоріями, а також практичних проблем, які потребують науко­вого обґрунтування і вирішення.

2. Попередній аналіз та оцінка тих ідей і методів вирішення пробле­ми, котрі можна висунути на основі нових фактів та існуючих теоретич­них передумов.

3. Визначення мети вирішення і типу проблеми, її зв’язку з іншими проблемами.

4. Попередній опис та інтерпретація проблеми.

Ефективність наукового дослі­дження, оптимальне використання потенційних можливостей дослідника залежать від організації його праці. Чим вища організація наукового до­слідження та праці дослідника, тим вагоміших результатів він може дося­гти за менший період часу, тим вищою буде якість та ефективність праці.



Основні принципи раціональної організації наукової діяльності:

• творчий підхід до постановки та вирішення проблем,

• наукове мислення,

• плановість,

• динамічність,

• колективність,

самоорганізація,

• економічність,

• критичність і самокритичність,

• діловитість,

• енергійність,

• практичність.

Творчий підхід означає, що дослідник повинен прагнути до пояс­нення фактів, явищ і процесів реальної дійсності, намагатися внести щось нове у науку, тому для наукової діяльності характерною є постійна напружена розумова праця, спрямована на виявлення сутності та специфіки об’єкта і предмета дослідження. Дослідник має постійно розмір­ковувати про предмет дослідження, шукати шляхи розв’язання визначе­них наукових проблем.

Наукове мислення – це один із основних елементів наукової діяльності. Процес мислення відбувається у кожної людини по-різному, але значних результатів досягають лише ті дослідники, котрі постійно цілес­прямовано та наполегливо міркують, концентрують свою увагу на пред­меті дослідження, виявляють творчу ініціативу.

Плановість у науковій діяльності обумовлюється тим, що цей вид праці людини є складним, трудомістким, часто вимагає значних витрат часу та коштів. Отже, планова дисципліна допомагає запобігти невиправ­даним витратам часу і ресурсів, ефективно та результативно вирішувати наукові проблеми.

Колективність наукової діяльності полягає в тому, що дослідник є членом певного колективу (групи, кафедри, інституту). Він може зверта­тися за порадами та обговорювати одержані результати з членами цьо­го колективу, з науковим керівником, виступати з доповідями і повідом­леннями на семінарах, наукових конференціях тощо.

Самоорганізація передбачає:



  • відповідну організацію робочого місця із забезпеченням оптимальних умов для високопродуктивної дослідницької праці;

  • дотримання дисципліни праці;

  • послідовність у нагромадженні знань;

  • систематичність у дотриманні єдиної методики і технології при виконанні однотипних робіт.

Самоорганізація базується на певних правилах науково-дослідної роботи:

– постійно розмірковувати про предмет дослідження;

– працювати згідно з планом;

– при виконанні першочергової роботи відкидати друго­рядні справи;

– оптимально розподілити сили та час;

– заздалегідь готувати все необхідне;

– не робити кілька справ одночасно;

– творчу роботу викону­вати перед технічною, а складну – перед простою;

– доводити розпочате до кінця;

– постійно контролювати свою роботу;

– вчасно вносити корективи;

– обмежувати ширину і глибину дослідження.

Будь-яке наукове дослідження передбачає максимальне викорис­тання комплексу індивідуальних якостей дослідника, певних прийомів і способів дослідницької праці. Для ефективної наукової творчості дослід­ник повинен мати певні особистісні якості (табл. 6.1).

Необхідна постійна робота над со­бою для більш повного розкриття задатків і здібностей, уваги, пам’яті, спостережливості, формування навичок наукової праці тощо.



Таблиця 6.1


Каталог: bitstream -> NAU
NAU -> Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах
NAU -> Желуденко М. О. Різні підходи до визначення цінностей в аксіологічних теоріях
NAU -> Конспект лекцій з дисципліни «історія держави і права україни»
NAU -> Менеджменту якості
NAU -> Володимир Тименко к п. н., доцент м. Київ Особливості використання методу аналізу
NAU -> Загальна характеристика роботи
NAU -> Л. В. Бондар Особливості адаптації першокурсників до умов навчання у вищому навчальному закладі
NAU -> Лілія Рябокінь
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Антропологія»
NAU -> Знання «Етики та етикету світових релігій як духовного феномена» є невід’ємною умовою становлення кожної людини як особистості і особливо студентської молоді майбутньої еліти держави


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка