Концептуальні засади побудови змісту і структури орієнтовної моделі функціональної компетентності керівників навчальних закладів



Скачати 187,71 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/2
Дата конвертації10.04.2019
Розмір187,71 Kb.
  1   2


Маслов В. І. доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту та економіки освіти
УМО АПН України
Концептуальні засади побудови змісту і структури орієнтовної моделі
функціональної компетентності керівників навчальних закладів
У статті розкриваються концептуальні засади побудови змісту і структури орієнтовної моделі функціональної компетентності керівників навчальних закладів з урахуванням основних аспектів їхньої діяльності.
Ключові слова: компетентністний підхід, закономірності і принципи
управління, модель функціональної компетентності керівників навчальних
закладів, якості керівника навчального закладу.

Здатність до бачення і аналізу діяльності ЗНЗ як синтетичного цілого
(системи) і динамічних процесів, що відбуваються у його структурних складових, є важливим і головним завданням суб’єктів формування компетентності і підвищення кваліфікації керівників навчальних закладів. Від наслідків формування системного мислення керівників багато в чому залежить управлінська культура керівників і результати їх посадово-функціональної діяльності.
Розуміння навчального закладу як системи, що має складну структуру
(підсистеми різного рівня) їх ієрархічного підпорядкування і впливу один на одного, умовних меж поділу, прагнення до ентропії і необхідність її попередження, стабілізації та спрямовування системи на основі управління треба сформувати як об’єктивно необхідну конкретну філософську складову управлінської діяльності, що спрямована на свідому ефективну працю керівників навчальних закладів.


Безпосередньо формування системної філософії керівників повинно відбуватися як на теоретичному рівні шляхом лекційної, семінарської роботи, дискусій, конференцій, консультацій, самоосвіти тощо так і шляхом вирішення практичних завдань, аналізу ситуацій, розробки проектів і різних форм рішень, вміння визначати проблеми та визначати задачі і засоби необхідні для їх розв’язання.
Тенденції, закономірності і принципи управління навчальними закладами є теоретичною основою усвідомленого компетентного керівництва, що потребує особливої уваги суб'єктів її формування до вирішення змісту і обсягу фундаментальних знань які потрібні менеджерам освіти. Тенденції і закономірності є суто теоретичними поняттями, хоча і є наслідком спостереження, аналізу і відображення процесів, що відбуваються на практиці.
Тенденції і закономірності повинні засвоюватись керівниками навчальних закладів у тому вигляді, якому вони сформовані вченими на даному етапі розвитку науки але їх походження, обґрунтованість і практичне значення для управління повинно бути доведено суб'єктами формування компетентності не як догматичні константи, а як усвідомлене розуміння причинно наслідкових зв'язків, особливостей і результатів процесів, що відбуваються в управлінні навчальними закладами. Закономірності управління, як теоретичні категорії, засвоюються у процесі навчання керівників ЗНЗ на лекціях, семінарських заняттях і шляхом поглибленої самоосвіти, але рівень їх усвідомлення і глибини розуміння може бути встановлений не тільки на основі відповідей на екзаменах і заліках, а і в процесі розв'язання практичних завдань, які потребують досить складної методичної розробки і тому рідко застосовуються викладачами у навчальному процесі. Кожна закономірність управління навчальними закладами може бути предметом конкретної лекції і семінарського заняття, а, в окремих випадках, і самостійної практичної роботи.
Однією з головних теоретичних складових змісту формування компетентності керівників навчальних закладів є принципи управління.
Принципи управління, на відміну від тенденцій і закономірностей, неможливо

розглядати у навчальному процесі без формування у керівників технологій, засобів і розуміння умов практичного втілення у свою діяльність. Будь який з них (принципів) потребує не тільки засвоєння теоретичного підґрунтя, його зв'язків з тенденціями і закономірностями, а, головним чином, оволодіння технологіями його втілення у практичну діяльність для підвищення ефективності управління
ЗНЗ.
Наприклад, принцип інформаційного забезпечення потребує, поруч з знаннями видів інформації, їх класифікацій, ролі в управлінні тощо, формування у керівників умінь самостійно систематизувати інформацію за джерелами надходження, змістом, призначенням для подальшого використання, аналізувати її сутність та трансформувати у конкретні методи та прийоми своєї діяльності. Теж саме стосується і всіх інших принципів управління: прогностичного планування, моделювання, зворотного зв'язку, роботи з кадрами, економічного господарювання, персональної відповідальності та колегіальності, гуманізації і психологізації тощо. Найбільш доцільно кожен принцип розглядати з теоретичного боку на лекції, закріпляти теорію на семінарах і відпрацьовувати на практичних заняттях варіанти реалізації принципу або деяких його головних положень разом з вирішенням конкретних завдань або розв'язанням конкретних ситуацій. При засвоєнні принципів слід мати на увазі, що він спрацьовує і реалізується не сам по собі у відриві від їх загалу, а разом з іншими, хоча у кожному конкретному випадку, залежно від мети і завдань, роль того чи іншого принципу повинна бути домінуючою.
Справа у тому, що реалізація певного принципу повинно здійснюватись адекватними до його суті методами.
Технологічна складова методології управлінської діяльності відображає послідовність динаміки функцій процесу управління (універсальний управлінський цикл). Кожна з технологічних функцій управління (розробка та прийняття рішень, організація регулювання, оцінка результатів та корекція та ін.) має відповідне теоретичне підґрунтя, що складається із закономірностей і принципів, які часто-густо пов'язані з загальними закономірностями і

принципами управління навчальними закладами, або відображають специфіку процесів, що відбуваються і притаманні конкретним функціям.
У навчальному процесі, спрямованому на формування посадово- функціональної компетентності керівників закладів освіти, технологічна складова повинна займати домінуюче за обсягом часу та змістом інформації місце. Досвід безпосередньої праці у системі післядипломної освіти у напрямку формування керівників навчальних закладів, доводить що оптимальне співвідношення теорії і практичних технологій у навчанні повинна складати 1 до 3 (не менш 70 відсотків навчальних годин слід виділяти ключовим питанням, що притаманні практичній сфері діяльності керівників і 25-30 теорії), хоча у реальному навчанні, особливо в останнє десятиріччя, ця пропорція прямо протилежна.
Методологічні складові управління навчальними закладами: філософська, конкретно теоретична і технологічна є інтегрованою, універсальною основою аналізу і структурування змісту посадово-функціональної діяльності керівників, але велика кількість елементів, що входять до кожної складової, дає можливість для творчого пошуку і розробки інших, іноді альтернативних, варіантів структурування змісту формування компетентності.
До структури змісту формування компетентності керівників навчальних закладів обов'язково повинні бути включені соціально-психологічні, фінансово- економічні і правові аспекти їх діяльності, які не знайшли адекватного відображення у нашій структурі. Зміст цих аспектів повинен бути докладно розкритий і систематизований фахівцями у цих галузях: психологами, економістами, юристами. Що потребує спеціальних досліджень які проведені і здійснюються в Україні та країнах близького зарубіжжя.
Структурування і систематизація змісту формування компетентності зможуть мати різні концептуальні підходи: з орієнтацією на фундаментальні теоретичні положення менеджменту і мінімальну кількість відповідної їм інформації практичного характеру, або навпаки спрямоване на сучасні технології (методи і прийоми), різні технічні та комп'ютерні засоби, соціально-

психологічні методики впливу на людей тощо. Але на наш погляд, який базується на визначеному нами теоретичному підґрунті, багаторічному особистому досвіді роботи у сфері підвищення кваліфікації педагогічних кадрів
(більш трьох десятиліть) дає нам право на авторську концепцію формування компетентності, прийнятою у системі післядипломної освіти України при підготовці резерву керівних кадрів шкільної та районної ланок.
В основі нашого концептуального підходу покладені наступні принципові положення.
Зміст формування компетентності кожної категорії керівників визначається на основі системного аналізу змісту головних напрямків посадово- функціональних обов'язків, умов і особливостей їх практичної діяльності та існуючої законодавчо-нормативній основі.
Систематизація та структурування теоретичних знань і практичних умінь базується для кожної цвілевої функції окремо. Кожна цільова функція має інтегративний характер, тобто відображає певний узагальнений напрямок роботи навчального закладу. Наприклад, управління навчальне (навчально- виховною) роботою, керівництво науково-дослідною роботою (для ВНЗ), робота з кадрами, фінансово-господарська робота тощо.
Відповідно до кожної цільової функції (залежно від суб'єкта керівництва) визначаються філософська, нормативна, теоретична і технологічна основа, яка необхідна для забезпечення ефективної діяльності керівника.
У межах кожної з функцій керівника філософська, законодавчо- нормативна, загальнотеоретична, конкретно-теоретична і методична складові є структурною основою систематизації визначеної інформації тобто знань об'єктивно необхідних для здійснення посадово-функціональних обов'язків, якими потрібно оволодіти керівнику залежно від типу навчального закладу і рівня його акредитації.
Технологічна складова має універсальну тобто логічну послідовність етапів і операцій практичної діяльності на кожному з них, які здійснюються в процесі управління (універсальний управлінський цикл). Структурування

наукового підґрунтя, методів і прийомів практичного здійснення функцій відбувається для кожної з них окремо, залежно від їх мети і специфіки
(прийняття рішення, моделювання, прогнозування, організація, зворотний зв'язок, регулювання і корекція та ін.).
Кількість, назва, змістовна теоретична і практична основа кожної функції обумовлена компетенцією та реаліями посадової діяльності кожного керівника, але спільним для них усіх є методологія управлінської діяльності сутність якої викладена у попередніх параграфах (підрозділах). Звичайно у кожному конкретному випадку при визначенні і структуруванні змісту компетентності конкретного керівника, або категорії керівників, може бути і більш деталізована структуризація функцій ніж та що запропонована у нашій концепції. Але логіки визначення інформації та її систематизація буде базуватись на обов'язковій логіці послідовності дій у процесі управління та ієрархічності цільових функцій.
Запропонований концептуальний підхід до визначення і структуризації змісту компетентності керівників навчальних закладів дозволяє розробляти науково-обґрунтовані моделі компетентності менеджерів освіти без яких неможливе цілеспрямоване здійснення їх навчання тобто формування компетентності як головної складової управлінської культури.
У нашій концепції головна орієнтація у формуванні компетентності керівників навчальних закладів зроблена на їх підготовку до суто управлінської діяльності (її філософію, теорію та технології), правова культура, фінансово- економічні і суспільно-психологічні аспекти представлені у дуже обмеженому обсягу. Ми вважаємо що ці складові компетентності потребують окремих досліджень і відображення у спеціальних розгорнутих програмах і навчально- тематичних планах.
Виходячи з викладених положень ми вважаємо за доцільне запропонувати реальну орієнтовну модель змісту компетентності для однієї з найбільш поширених категорій керівників навчальних закладів – директорів загальноосвітніх шкіл. Наша увага до директорів загальноосвітніх закладів базується на тому, що навчально-виховних установ такої спрямованості в


Україні нараховується біля 20 тисяч. Незважаючи на їх різноманіття від ліцеїв, гімназій, авторських шкіл до початкових шкіл у сільській місцевості і контингент за розвитком та кількістю учнів всіх їх об'єднує державні стандарти змісту освіти, форми, методи і організаційні підходи до її здійснення.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка