Концепції стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку



Сторінка1/14
Дата конвертації20.01.2020
Розмір89,5 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Концепції стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку

Є. Ф. Соботович

 У процесі навчання й виховання дітей з мовленнєвими розладами у спеціальних дитячих садках і логопедичних групах при масових дитячих садках вирішують ті самі завдання, що визначені програмами масових дитячих садків в галузі фізичного, розумового, естетичного і морального розвитку дітей.

Основні завдання корекційного навчання передбачають корекцію провідного дефекту (ФФН, ЗНМ, заїкання), розвиток усіх сторін мовлення та підготовку дітей до навчання в школі. Цю роботу регламентують загальноосвітні програми виховання та навчання дітей дошкільного віку, а також спеціальні програми корекційного навчання для дітей з названими вище мовленнєвими дефектами (які було складено у 80-ті роки). Після закінчення підготовчої групи дитячого садка діти з мовленнєвими розладами продовжують навчатися або в масових, або у спеціальних школах для дітей з важкими розладами мовлення. Останні працюють за програмами масових шкіл з подовженням термінів навчання.

Проте, як відомо, діти навіть з нерізко вираженими порушеннями мовлення, що вступають до масових шкіл, становлять основний контингент невстигаючих учнів (передусім з предметів мовного циклу).

Важкі мовленнєві дефекти (дитяча афазія, моторна й сенсорна алалія, анартрія), спричинені локальними ураженнями головного мозку, супроводжуються специфічними особливостями формування інтелектуальної діяльності дитини. Це виявляється у диспропорціональному розвитку деяких вищих психічних функцій (зокрема вербального і невербального мислення, зорової та слухо-мовленнєвої пам’яті, стані імпресивного та експресивного мовлення) та в зниженні темпів психічного розвитку у цілому. Названі відхилення негативно впливають на формування у дитини різних форм діяльності (складної рухової діяльності, усіх видів образотворчої діяльності), спричиняють труднощі у засвоєнні математичних знань та мови як шкільного предмета. Разом з тим, як зазначалося вище, названі діти навчаються за програмами масових шкіл.

Мовленнєві дефекти порушують можливість вільного спілкування дитини з іншими людьми. Усвідомлення власної мовленнєвої недостатності зазвичай викликає негативні емоціональні стани: почуття соціальної соціальної неповноцінності, страх мовлення, постійні переживання. Усе це ставить під загрозу соціальну значимість особистості і сприяє формуванню своєрідних психологічних і патопсихологічних особливостей, що вимагає проведення спеціальної роботи, спрямованої на соціальну адаптацію і реадаптацію дитини.

З огляду на вищесказане, система виховання й навчання дітей з мовленнєвими порушеннями, що склалася на сьогодні, не в усіх випадках відповідає можливостям дітей зі вказаними відхиленнями у розвитку. Окрім того, зміни в системі загальної середньої освіти в Україні, пов’язані з розробкою та впровадженням державного освітнього стандарту, розвиток багатоваріантної освітньої системи приводять до необхідності визначення нового статусу спеціальної освіти (зокрема для дітей з порушеннями мовлення). Згідно з визначенням, що є в літературі (О. Савченко, В. Лєдньов), під стандартами освіти розуміють систему основних параметрів, прийнятих як державні норми освіченості.

В основу поданої концепції стандарту освіти для дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення покладено такі принципи:



  1. 1.   Гуманізація освіти, яка сприяє створенню таких умов, що допоможуть дітям отримати освіту відповідно до їхніх реальних можливостей. Цьому може посприяти наявність різних варіантів навчання та освітніх програм, а також різних організаційних форм навчання (навчання в спеціальних групах при масових дитячих садках, у спеціальних дитячих садках з вадами мовлення, індивідуальне навчання удома, інтегроване навчання).

  1. 2.   Неперервність і наступність дошкільної та шкільної освіти, яку забезпечує спільність підходів до визначення варіативних освітніх програм навчання.

Адаптація і соціальна інтеграція дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку потребує розроблення:

  • –       нового механізму взаємодії структур загальної та спеціальної освіти;

  • –       варіативних програм загальноосвітнього навчання;

  • –       системи ранньої діагностики і корекції мовленнєвих порушень у дітей;

  • –       а також включення у зміст корекційно-компенсаторної ланки навчання пропедевтичного розділу, спрямованого на попередження негативного впливу мовленнєвого дефекту на формування інших психічних функцій та профілактику шкільної неуспішності, особливо з предметів мовного циклу. Психолого-педагогічний супровід процесу навчання виявляється у психодіагностиці, спостереженні за індивідуальним просуванням дітей, рекомендаціях педагогу, спрямованих на подолання труднощів у оволодінні програмним матеріалом.


Каталог: Doshkilna
Doshkilna -> Базовий компонент дошкільної освіти
Doshkilna -> Базовий компонент дошкільної освіти
Doshkilna -> Художньо-естетичний цикл
Doshkilna -> Постанова Головного державного санітарного лікаря України
Doshkilna -> Програма трудове навчання. 5-9 класи
Doshkilna -> Методичні рекомендації щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти
Doshkilna -> Молоді та спорту україни
Doshkilna -> Щодо організації роботи в дошкільних навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році
Doshkilna -> Оновлення змісту і навчально-методичного забезпечення нового етапу розвитку початкової освіти здійснюється послідовно і дуже швидко
Doshkilna -> Затримка психічного розвитку у дітей: причини виникнення та корекція


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка