Концепція гуманітарного розвитку україни на період до 2020 року (проект) київ 2011


Інноваційний розвиток як чинник гуманізації суспільства



Сторінка19/28
Дата конвертації27.03.2020
Розмір421 Kb.
ТипКонцепція
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   28

3.10. Інноваційний розвиток як чинник гуманізації суспільства

Інтенсивний постіндустріальний розвиток українського суспільства і національної економіки як суспільства знань потребує створення необхідних інституційних передумов й актуалізації ресурсів для модернізації науково-технічної, інноваційної систем та розвитку інтелектуального потенціалу.

Основні напрями державної політики щодо формування суспільства знань передбачають:

– створення інформаційного (мережевого) суспільства на базі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);

– стимулювання використання результатів наукових досліджень і розробок для інноваційного розвитку економіки;

– розвиток інтелектуального потенціалу шляхом забезпечення конкурентоспроможності освіти, модернізації культурної політики та сприяння соціальній та громадянській активності людини.

Інноваційний розвиток, обраний Україною як стратегічний пріоритет, має спиратися як на головну конкурентну перевагу на реалізацію людського потенціалу, тобто на якнайефективніше застосування праці, знань, умінь, інтелектуального капіталу для забезпечення конкурентоспроможності економіки країни.

Пріоритетними завданнями інноваційної політики держави є:

1. Реструктуризація системи стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку, яка передбачає:

– збереження як пріоритетних лише тих напрямів, у яких Україна має істотний науковий здобуток і перспективи розвитку (освоєння новітніх, у тому числі відновлюваних, джерел енергії, високотехнологічних галузей промисловості, машинобудування, матеріалознавства, створення індустрії наноматеріалів, біотехнології, технологічний розвиток агропромислового комплексу, хіміко-фармацевтичні технології; упровадження новітніх технологій та обладнання у сфері медичного обслуговування; інформаційні технології та системи зв’язку);

– упровадження спеціальних програм, які стимулюють інноваційне підприємництво визначених пріоритетних напрямів, для чого доцільно використати практику країн Євросоюзу (зокрема, підтримку пріоритетних напрямів досліджень у VII Рамковій програмі);

– врегулювання діяльності складових національної інноваційної системи: бізнес-інкубаторів, технопарків, технополісів, венчурних фондів, «бізнес-ангелів» тощо, механізмів взаємодії їх між собою та з іншими суб’єктами інноваційної діяльності;

– становлення вертикально інтегрованих науково-виробничих структур з повним технологічним циклом від інноваційної розробки до виробництва, реалізації та технічної підтримки експлуатації нових продуктів на підґрунті економічної інтеграції галузевих НДІ та компаній-споживачів наукового продукту.

2. Розробка та запровадження заходів фінансової підтримки інноваційних проектів, яка передбачає:

– удосконалення механізмів державного програмно-цільового фінансування інноваційних проектів на конкурсній основі;

– запровадження інструментів здешевлення кредитів і заохочення комерційних банків до активнішого кредитування інноваційних проектів;

– розробка адекватних критеріїв відбору інвестиційних та інноваційних проектів для державної підтримки, у тому числі – шляхом внесення змін до Закону України «Про інноваційну діяльність»;

– відновлення системи податкових пільг на підтримку інноваційної діяльності, зокрема передбачених Законом України «Про інноваційну діяльність»; запровадження прискореної амортизації обладнання, придбаного в рамках інноваційних проектів; звільнення від імпортного мита обладнання, ввезеного в Україну в рамках реалізації таких проектів тощо.

3. Формування належного захисту інтелектуальної власності, що передбачає:

– удосконалення законодавчої бази, що регламентує охорону інтелектуальної власності;

– спрощення процедури отримання патентів;

– створення загальної інформаційної електронної мережі, яка б містила інформацію стосовно існуючих науково-технічних розробок та можливостей їх впровадження у виробництво;

– розвиток національної системи трансферу технологій та забезпечення належного її інформаційного супроводу.

4. Заохочення створення партнерств, альянсів та інших організаційних структур, що поєднують науку, вищу освіту, розробки, виробництво та дають можливість реалізації великомасштабних міжгалузевих мегапроектів зі створення й освоєння виробництва високотехнологічної продукції.

5. Формування сучасної інноваційної культури, трансформація суспільних цінностей у напрямі визнання пріоритетів творчої праці, самовдосконалення й самонавчання, соціально відповідального підприємництва, законослухняності та правової компетентності.


Каталог: archive


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   28


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка