Концепція дисертації



Скачати 112,68 Kb.
Сторінка1/10
Дата конвертації10.04.2019
Розмір112,68 Kb.
ТипКонцепція
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


КОНЦЕПЦІЯ ДИСЕРТАЦІЇ

АСПІРАНТА КАФЕДРИ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ

КОНДОВА КОСТЯНТИНА ВОЛОДИМИРОВИЧА

НА ТЕМУ:

«ПІЗНАВАЛЬНИЙ СТАТУС ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ» В ОБ`ЄКТИВІСТЬСКИХ СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕОРІЯХ ХХ СТОЛІТТЯ»
Актуальність теми. Проблематика соціального контролю за традицією посідає одне з центральних місць на всіх етапах формування та розвитку соціологічного знання. Відомо, що усталені теоретичні уявлення соціологів про соціальний порядок суспільства загалом базувались на аргументах теоретичного осмислення та наукової ідентифікації змісту, функцій та механізмів соціального контролю, які відіграють важливе значення у формуванні стратифікаційної системи суспільства, встановленні субординації статусно-рольових позицій, відносин домінування тапідпорядкування, а також визначають напрямок історичного розвитку суспільства в цілому. Даючи оцінку в організації суспільних відносинсукупності культурних моделей, соціальних символів, колективних уявлень, традицій, цінностей, норм, моралі, економічних та фізичних факторів, дослідники відзначають, що такі узагальнені соціально-культурні властивості на об’єктивістському рівні соціологічного пізнання викликають чимало суперечностей стосовно їх загального функціонування.Зокрема, прибічники об’єктивістських підходів, які спираються на теорії консенсусу та рівноваги, розглядають стабільність, як основну суспільну закономірність, а поняття «соціальний контроль» тлумачиться як важливий теоретичний засіб відображення специфічних процесуальних характеристик соціальних взаємодій пов`язаних зі збереженням стійкості, внутрішньої єдності, солідарності, а також створенням конструктивних стимулів діяльності індивідуальних, групових та інституціональних суб`єктів суспільного життя.Натомість, представники конфліктного напряму акцентують увагу на нерівності матеріального положення та політичної влади в суспільстві, а «соціальний контроль», як компонент системи соціального порядку, грунтується на маніпуляції та контролі з боку домінуючих соціальних груп над соціальними групами з більш низьким соціальним статусом за рахунок економічних, політичних та правових механізмів та соціального тиску.Водночас, новітні глобалізаційні та інформативно-технологічні тенденції розвитку суспільства суттєво змінюють режими відносин між суб’єктами соціальної реальності на різних рівнях соціологічного пізнання. Розмивання кордонів між державами, формування нових суб’єктів соціального впливу, та посилення комунікативних можливостей між окремими соціальними позиціями та суб’єктами суттєво актуалізували потребу поглиблених теоретичних досліджень, спрямованих на з’ясування пізнавальних можливостей поняття «соціальний контроль», уточнення його змістовних характеристик та функціональної специфіки.

Оцінюючи ступінь наукової розробленості теми дисертаційного дослідження слід зазначити про те, що загалом тема роботи в цілому є недостатньо дослідженою та гостро дискусійною. Проте, окремі аспекти даного напрямку одержали конструктивну розробку. По-перше, варто відзначити існування загальної історико-соціологічної традиції дослідження джерел, причин та способів реалізації соціального контролю, як важливого системотворчого чинника соціального порядку та соціальних змін. Дана традиція представлена працями Г.Спенсера, В.Бейджгота, В.Самнера, Г.Тарда, А.Смолла, Ч.Кулі, Е.Дюркгейма, Е.Росса, В.Томаса, Ф.Знанецького, М.Вебера, Ф.Енгельса, К.Маркса, Г.Зіммеля, В.Парето, П.Сорокіната ін. Введення у науковий обіг «соціального контролю» як соціологічного поняття пов’язане з працями Г.Тарда, Е.Росса, теоретичні розробки яких започаткували його подальше осмислення в межах суб’єктивістської та об’єктивістської перспектив. Змістовний розвитоксоціальний контроль отримав у працях Р.Парка, Е.Берджеса, Л.Берарда, Р.Ла-П`єра, А.Шюца, Дж.Міда, П.Бергера, Т.Лукмана, Дж.Хоманса, П.Блау, А.Турена, Дж.Роттера, Т.Парсонса, Р.Мертона, Д.Істона, К.Девіса, В.Мура, Г.Лукача, Л.Альтюссера, Т.Адорно, М.Хоркхаймера, А.Гармші, Ч.Міллса, К.Мангейма, Г.Маркузе, Р.Дарендорфа, Е.Шілза, Д.Фіхтера, Дж.Рекса, К.Боулдінга, Р.Коллінза, Д.Локвуда, Г.Ленскі та ін. По-друге, друга половина ХХ століття, як епоха початку та розвитку науково-технічної революції, яка супроводжувалась технічним та технологічним прогресом, розвитком ІКТ та процесом глобалізації, була відзначена появою теоретичних робіт, присвячених аналізу нових умов реалізвції соціального контролю, в контексті тенденцій трансформації соціальної структури розвинутих постіндустріальних суспільств, обумовлених науково-технічним прогресом – теоретичні праціЧ.Тіллі, І.Валлерстайна, Е.Балібара, Н.Лумана, М.Кастельса, Д.Белла, А.Турена, П.Дракера, Ф.Махлупа, В.Іноземцева, О.Тоффлера, Р.Інглхарта, У.Бека, З.Баумана, Д.Лейна, Ю.Габермаса, К.Оффе, А.Горца, Е.Гідденса, М.Пората, Т.Стон`єра, Ю.Хаяші, Т.Умесао, І.Нонаки, І.Масуди, Н.Штера, Р.Абдєєва, В.Пугачова, Г.Почепцова, Є.Рякіна, М.Назарова, М.Хомського, С.Кара-Мурзи, М.Кисельова, В.Бессонова, Г.Шиллера та інших. Конструктивні спроби тлумачення змісту поняття «соціальний контроль» були здійснені радянськими та пострадянськими соціологами – К.Ігошевим, О.Філімоновим, Я.Гілінським, І.Грошевою, В.Туровцевим, Т.Зражевською, В.Бартишевим, В.Головченко, В.Основіним, В.Клімовим, І.Антоновичем, І.Коном, І.Поповою, Г.Андреєвою, В.Ліствіним, Г.Осиповим, В.Афанасьевим, Л.Антиповим, М.Бобнєвою, Е.Шороховою, Є.Пеньковим, А.Яковлевим, В.Ядовим, Б.Паригіним, В.Бакіровим, Б.Буйволом, В.Смольковим, А.Габіані, Є.Ознобкиною, Н.Проскурніною, В.Оссовським, В.Матусевичем, В.Степаненко, А.Ручкою, Р.Ануфрієвою, Е.Донченко, О.Злобіною, Н.Паніною, Н.Соболевою, Л.Сохань, Н.Шульгою, Є.Головахою, О.Якубою, Т.Шибутані, А.Бандурою, Е.Маркевичем, О.Карпухіним, О.Кузнєцовою, Н.Бойко та іншими.

Не зважаючи на значну дослідницьку увагу до даної проблематики варто зауважити, що наукові дискусії серед сучасних соціологів свідчать про: 1) відсутність узгоджених теоретичних поглядів стосовно розуміння наукового статусу поняття «соціальний контроль» в сучасних об’єктивістських соціологічних теоріях; 2) наявність полярних позицій в наукових оцінках функціональної ролі, технологічної та методологічної спрямованості соціального контролю, як явища суспільного життя; 3) відсутність чіткого визначення змісту поняття «соціальний контроль»; 4) відсутність єдиної теоретичної моделі, яка б пояснювала специфіку трансформації соціального контролю на сучасному етапі суспільного розвитку, способи реалізації та управлінський потенціал.

Таким чином, наукову проблемудисертації доцільно констатувати як гносеолоічну суперечність між різними конценптуальми інтерпретаціями функціональної та пізнвальної ролі поняття «соціальний контроль» в межах об’єктивістских соціологічних теорій ХХ століття та пізнавальним потребами здійснення нової соціологічної концептуалізації даного поняття в аспетах уточнення його сутнісних ознак, які обумовлюються характером новтніх соціальних змін.



Мета дисертаційного дослідження полягає у здійсненні теоретичного обґрунтування гносеологічного статусу поняття «соціальний контроль», шляхом здійснення експлікації парадигмальних відмінностей в тлумаченнях змісту та функцій даного поняття в об’єктивістських теоріях ХХ століття. Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:

  • здійснити аналітичний огляд концептуальних та методологічних стратегій визначення поняття «соціальний контроль» в теоретичній соціології та охарактеризувати особливості новітніх дискусій у розумінні його змісту та пізнавальних можливостей.

  • обґрунтувати наукову значущість використання методологічного потенціалу об’єктивістських теорій при інтерпретації змісту та пізнавальних можливостей поняття «соціальний контроль».

  • здійснити теоретичну інтерпретацію поняття «соціальний контроль» в об’єктивістських функціоналістських та конфліктних соціологічних теоріях.

  • з’ясувати відмінності в розумінні функціональних особливостей та змісту соціального контролю в структурно-функціональній та конфліктній соціологічних теоріях.

  • охарактеризувати структуру зв’язків поняття «соціальний контроль» з суміжними соціологічними категоріями («соціальний порядок», «соціальна дія», «соціальна інтеграція»), а також визначити функції виконувані даним поняттям.

  • обґрунтувати пізнавальний потенціал поняття «соціальний контроль» в сучасних теоріях інформаційного суспільства шляхом аргументації його теоретико-методологічних можливостей пояснення специфіки функціональної трансформації соціального контролю, способів реалізації та управлінського статусу, обумовлених характером новітніх соціальних змін.

Враховуючи окреслену вище проблематику, об’єктомроботи виступають об’єктивістські соціологічні теорії ХХ століття (структурний функціоналізм та конфліктна теорія, теорія інформаційного суспільства). Предметом дослідження є пізнавальний та евристичний потенціал поняття «соціальний контроль» в зазначених об’єктивістських теоріях.


Каталог: sites -> default -> files -> newsfiles
newsfiles -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
newsfiles -> Загальна характеристика роботи
newsfiles -> Структурно-діяльнісна концепція
newsfiles -> Імені тараса шевченка
newsfiles -> Бакалаврат
newsfiles -> Єктно-праксиологічний підхід
newsfiles -> Методичні рекомендації щодо виконання і захисту випускних кваліфікаційних робіт (бакалавра, магістра) Київ 01 зміст
newsfiles -> Методичні рекомендації щодо підготовки і захисту курсових робіт, дипломів бакалавра та магістра Київ 2016 Зміст Зміст 2
newsfiles -> Положення про Науково-методичний центр організації навчального процесу
newsfiles -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка