Комунальний заклад «ЮР’ївська загальноосвітня школа i-iii ступенів» юр’ївської районної ради дніпропетровської області



Скачати 194,29 Kb.
Сторінка1/9
Дата конвертації07.10.2019
Розмір194,29 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЮР’ЇВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-III СТУПЕНІВ»

ЮР’ЇВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ЧЕРЕЗ ОСВІТУ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ"



СЕРДЮК

Любов Миколаївна

Вчитель математики Юр’ївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів





смт Юр’ївка

2017р

Зміст


Вступ……………………………………………………………………………… 3

1.Формування екологічної компетентності учнів у навчально – виховному процесі через освіту для сталого розвитку ……………………………………..4

2.Розробка уроку з математики 5 клас “Відсотки”……………………………..8

3. Додаток (презентація)…………………………………………………………14

Література ………………………………………………………………………..24


Вступ

“Міжнародна спільнота зараз переконана, що нам потрібно виховувати – через освіту – цінності, поведінку та способи життя, необхідні для стало майбутнього. Освіта для сталого розвитку сприймається як процес вивчення підходів до прийняття рішень, що враховують віддалене майбутнє економіки, екології та добробуту всіх громад. Розбудова і зміцнення потенціалу для такого мислення, що спрямовується у майбутнє, і є ключовим завданням освіти”

ЮНЕСКО, Рамковий проект міжнародної

програми виконання ДОСР, липень 2003 р.

Використання екозадач на уроках математики розкривають можливості для формування в учнів відповідального ставлення до природи, власного здоров’я, нового світосприйняття та новий підхід до діяльності, що ґрунтується на формуванні ноосферо-гуманітарних та екологічних цінностей, підвищення рівня екологічної свідомості, розвитку пізнавальних інтересів учнів, розширення їх світогляду.

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ЧЕРЕЗ ОСВІТУ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ"

 

Освіта  є  провідним  інститутом  розвитку  демократії.  Впровадження концепції освіти для сталого розвитку в практику роботи навчальних закладів України дозволить підвищити загальний рівень системи освіти, сприятиме процесу формування громадянського суспільства в Україні. 



 У наш час глобальних потрясінь і катаклізмів світове співтовариство визнало пріоритет природи і довкілля і спрямовує свою діяльність на побудову  екоцентричного  суспільства,  в  якому  діють  закони  сталого розвитку.

В умовах науково-технічної революції питання взаємодії суспільства з природою набули особливої гостроти і актуальності. Екологічна катастрофа, про яку до недавнього часу говорили як про далеке майбутнє, сьогодні набуває реальних контурів. Сучасний рівень розвитку виробництва обумовив такі зміни в стані навколишнього середовища, при яких виникла загроза існуванню живої природи. Про це свідчить всезростаючий перелік глобальних і регіональних екологічних проблем.

Екологія поряд з економікою і національними відносинами стала однією з болючих проблем країни. Про це свідчить те, що сьогодні 20 % населення України мешкає в екологічно небезпечних зонах, а 35-40 % в екологічно важких умовах.   Підготовка до життя покоління, здатного оптимізувати взаємовідносини між суспільством і природою, – соціальне замовлення сучасній школі.

У даний час загальна середня освіта знаходиться на етапі модернізації та оновлення системи і змісту освіти. Одним із завдань освіти стає формування екологічної свідомості. Це не тільки любов і дбайливе ставлення до всього живого, але і почуття особистої відповідальності за те, що відбувається навколо, потреба діяти. Екологічна освіта включає в себе організацію навчальної діяльності, що передбачає формування знань про довкілля, через природу, всередині природи, для природи.

Екологічні проблеми займають важливе місце серед актуальних проблем сучасності. Займатися екологічним вихованням треба з раннього віку. Вже з дитинства необхідно виховувати людяність, доброту, відповідальне ставлення до природи, до людей, які живуть поруч, і до нащадків, яким потрібно залишити землю придатною для повноцінного життя. Екологічне виховання повинно вчити дітей розуміти і себе, і все, що відбувається навколо. Успіх вирішення екологічних проблем багато в чому визначається рівнем екологічної освіти дітей.

Розв’язування математичних задач екологічного змісту змусить учнів перейнятися проблемами екології та не допускати в майбутньому помилок, пов’язаних з непродуманим натиском на природу. Як і всі інші науки, математика виникла з практичної потреби людей. Цілі відділи математики створюються для аналізу явищ природи і для вирішення технічних завдань. Як і в екології, в математиці існують два основних джерела наукових відкриттів: практика та потреба систематизації знайдених фактів, їх аналіз, систематизація, з’ясування їх взаємозв’язку. Математика створює умови для розвитку вміння давати кількісну оцінку стану природних об’єктів і явищ, позитивних і негативних наслідків діяльності людини в природному і соціальному оточенні. А дослідженням взаємин живих організмів між собою і середовищем їх проживання займається наука екологія.

Екологізація математичної освіти означає формування нового світосприйняття та новий підхід до діяльності, що ґрунтується на формуванні ноосферо-гуманітарних та екологічних цінностей. Математика та екологія досить тісно переплітаються. Слід пам’ятати про те, що екологізація математики дає можливість дослідити процес розвитку людських знань в просторі та часі.

Роль математики в екологічному вихованні полягає в тому, що методом доцільно дібраних задач, функціональних залежностей можна навчити учнів розуміти окремі екологічні поняття, прищепити навички раціонального використання природних ресурсів, розкрити роль математики у пізнанні найбільш загальних і фундаментальних законів природи, створити базу для формування наукового світогляду.

З метою формування екологічних знань на уроках математики слід добирати систему задач, яка розкриває питання: споживання води в Україні, значення рослин у житті людини, скорочення лісових ресурсів та його наслідки, значення тварин у природі та в житті людини тощо.

Екологічне виховання учнів на уроках математики слід здійснювати в таких напрямах :



  • розкриття математичних закономірностей природи через вступні бесіди вчителя відповідно до теми уроку;

  • з’ясування ролі математики в розв’язуванні екологічних проблем;

  • складання графіків і діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу;

  • аналізу прикладів економного та ефективного використання природних ресурсів; розкриття математичних закономірностей певних явищ природи;

  • виховання екологічного розуміння та екологічної культури, відповідальності за стан навколишнього середовища;

  • розв’язання задач з метою розуміння окремих екологічних понять, обробка статистичного матеріалу.

Дидактичні матеріали , необхідні для здійснення екологічного виховання на уроках математики, можна систематизувати за напрямами :

  • цікаві задачі з природничим змістом;

  • цікаві повідомлення;

  • проведення інтегрованих уроків;

  • інтегрована позакласна робота;

  • проведення екологічних ігор.

Важливою вимогою до методів навчання є те, що вони повинні стимулювати інтерес до еколого-математичного матеріалу і сприяти розвитку мотивації природоохоронної діяльності учнів. Значною мірою реалізації цих вимог відповідають пізнавальні ігри (ділові, рольові), навчальні дискусії, створення емоційно-моральних ситуацій.

Використання на уроках математики екозадач є показником рівня екологічної свідомості, від якої залежить ставлення людей один до одного та до навколишнього середовища . Введення на уроках математики цікавих екозадач, які навчатимуть взаємозв’язкам, що існують в навколишньому світі, відіграє велику роль, виховує та розвиває школярів. Також використання подібних задач сприяє розвитку загальної культури, підвищує математичні, екологічні, економічні знання школярів.

Під час добору задач доцільно дотримуватися певних вимог. Задача має демонструвати практичне застосування математичних ідей і методів та ілюструвати матеріал, що викладається на певному уроці, містити відповідні або інтуїтивно зрозумілі учням поняття і терміни, а також реальні числові дані, що не ведуть до громіздких обчислень. За таких умов використання прикладної задачі, складеної на матеріалах суміжних предметів, дає педагогічний ефект. Практика свідчить про доцільність проведення уроків математики з інтегрованим змістом. Зокрема, використання задач з екологічним сюжетом на основі краєзнавчого матеріалу, довкілля. За умови розв’язування таких задач знання учнів поповнюються цікавими відомостями про навколишній світ, розвивається і вдосконалюється математична мова, увага, самостійне творче мислення, виховуються елементи основ екологічної культури. 

У цій новій глобальній системі суспільних відносин і цінностей метою взаємодії  людини з  природою  є  максимальне  задоволення  як потреб людини,  так  і  потреб  самої  природи:  природоохоронна  діяльність спрямована на відновлення порушеного балансу екосистем і біорозмаїття, а  сам  характер  діяльності  людини  по  збереженню  довкілля трансформується розвиток суспільства й екосистем на засадах стратегії сталого розвитку.

Головною метою освіти сталого розвитку є створення умов для ефективного вирішення існуючих навчально-виховних проблем у галузі виховання і становлення екологічно свідомої особистості, що живе в гармонії з природою, опікується навколишнім середовищем, створюючи належні умови для збереження і примноження біорозмаїття та існуючих екосистем, формує екологічно безпечне довкілля для сталого розвитку суспільства й особистості.

Тому, продуктивні  форми  навчання та виховання учнів охоплюють:



  • створення умов для практичної екологічної і природоохоронної роботи;

  •  залучення дітей та їхніх родин до природоохоронних акцій;

  •  співпраця з громадськими освітянськими й екологічними організаціями;

  •  створення дитячих природоохоронних організацій;

  •  залучення учнів шкіл  до волонтерської роботи в мікрорайоні;

  •  організація навчальних екскурсій, екостежин тощо.

Отже , формування екологічної компетентності учнів на уроках математики сприяє їх всебічному розвитку, самовдосконаленню, розвиває здатність застосувати опановане в професійній діяльності, використовувати набуті знання в повсякденному житті.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка